Про гідність, честь, свободу і …колаборантів

Перші вбивства протестувальників сталися на столичному Майдані 22 січня 2014 року на вулиці Грушевського. Від вогнепальних поранень тоді загинули активісти Сергій Нігоян та Михайло Жизневський, а пізніше від травм помер Роман Сеник. Вони першими з Небесної Сотні пожертвували своє життям за гідність, честь і свободу України у ХХІ столітті.

На жаль, суспільство дуже скоро відсунуло на другий план проблему існування в країні прихильників кривавого режиму. Тієї частини свого загалу, котра жила тиражованими на олігархічних телеканалах кремлівськими ідеями «братства двух народов», ілюзіями можливого повернення до совка та голосувала за колаборантів з Партії регіонів та СДПУ(о). Частина з яких вдавано позбулися своїх «партійних книжечок», але залишаються відданими попереднім ідеям та практикам до сьогодні. І не тільки на сході та півдні України.

Обміняти власні переконання на скороминущі, радше вдавані, ніж реальні вигоди у васальній квазідержаві відновленої московської недоімперії — на жаль, і в Закарпатті знаходилися охочі до такого вибору. Прихильники Медведчука та Януковича впродовж кількох років системно гуртували «об’єднані» партійні структури, залучаючи безпринципних союзників, просували наративи проти НАТО та ЄС, намагалися підлаштувати медіапростір для лояльних видань. Вони жили і працювали поруч, демонструючи зневагу до цінностей, на яких тримається європейський вибір України, і не надто це приховували, вважаючи проросійський політичний курс довготривалим і незворотним. Вони нікуди не зникли. Вони адаптувалися.

Повномасштабне вторгнення росії зробило питання лояльності й відповідальності гранично конкретним. Колабораціонізм, навіть дуже прихований, перестав бути абстрактною політичною позицією — він став фактором безпеки. Ігнорувати його означає не бачити причин частини нинішніх викликів.

Пам’ять про Небесну Сотню та тисячі загиблих у війні — це не лише символ. Це нагадування про те, що Гідність, Честь і Свобода потребують не лише емоції, а й послідовності. І тверезого погляду на тих, хто свідомо обирає інший бік.

Не помічати їхніх вчинків – зневажати пам’ять як Героїв Небесної Сотні, так і десятків тисяч загиблих на нинішній війні оборонців України.

Слава Героям-захисникам!

Інформаційно-видавничий центр

• Adminostration Events