Систематично і планомірно наукова робота розпочалася з 1966 року, коли угорське відділення було переведено на філологічний факультет і викладачі разом зі студентами приступили до збору фольклорного, діалектологічного та топонімічного матеріалу на території Закарпаття, де компактно проживає населення угорської національності.

Підготовці кадрів високої кваліфікації сприяло відкриття у 1968 році на кафедрі аспірантури. Було захищено 14 кандидатських дисертацій: Зикань І.В. (1964), Васовчик В.Ю. (1969), Гортвай Є.Ф. (1971), Ковтюк С.І. (1974), Горват К.І. (1977), Гедєш А.А. (1987), Герасимова Г.П. (1991), Фединець І.Ш. (1996), Дєрке М.Ж. (2002), Зикань Х.І. (2002), Кидибиц Н.Й. (2005), Ур Л.Л. (2005), Гульпа Д.В. (2008), Туріс І.Ю. (2008) і одну докторську Лизанець П.М. (1971). Викладачами та студентами угорського відділення опубліковано понад 80 монографій та підручників і більше 800 наукових статей, із них за кордоном опубліковано 10 монографій та 130 наукових статей. Двоє аспірантів Шовш К.К. та Біров Р.А. захистили кандидатські дисертації, працюючи в Центрі гунґаролоґії, а науковий співробітник Берта Е.Т. захистила PhD. Серед наукових монографій виділяються тритомна монографія Лизанця П.М. про угорсько-українські міжмовні контакти (1970-1976) та його ж “Лінгвістичний атлас угорських говорів Закарпаття” в трьох томах (1992-2003). На ці монографії з’явилося понад 30 рецензій як українських, так і зарубіжних вчених. Вийшов російсько-українсько-угорський фразеологічний словник (1985). Крім того, колектив кафедри є співавтором семитомного “Загальнокарпатського діалектологічного атласу” (1989-2003). Колективом викладачів угорського відділення підготовлено і вперше видано “Народні балади угорського населення Закарпаття” (1974), збірку народних казок Закарпаття “Три золоті стріли” (1973, друге видання 1977), першу антологію угорської літератури Закарпаття (1985), п’ять навчальних посібників для початківців, які вивчають українську та угорську мови (1991–2001). За редакцією проф. Лизанця П.М. у 2001 році вийшов з друку “Угорсько-український словник” (729 с.), а в 2005 р. Українсько–угорський словник (953 с.), друге видання ― 2008 рік, видані у 2009 році  «Угорсько-український» та «Українсько-угорський» словники сталих словосполучень та виразів. Вийшли з друку також монографії “Географічні назви 14 населених пунктів Ужгородського району”, “Михайло Лучкай. Граматика слов’яноруська”, друкується частинами “Словник угорських говорів Закарпаття”. Уже вийшли 7 частини (літери А–P) в ж. Acta Hungarica    № ІХ, Х–ХІ, ХІІ, ХІІІ–ХІV, XV, XVI-XVII, XVIII.

Крім того, викладачами кафедри виготовлено понад 150 наукових доповідей на різних міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах і нарадах. Колективом кафедри та Центру гунгарології виконано 10 держбюджетних тем. Зараз виконуємо ДБ – 729 “Взаємовплив мов, літератур і культур у Карпатському басейні”. На наукові праці наших викладачів та наукових співробітників є понад 1500 покликань дослідників різних країн у солідних монографіях, словниках, підручниках та наукових статтях.

Лизанець П.М. завершує видання своїх наукових праць (1957-2011) у 30-ти томах з середнім обсягом кожного тому 450 сторінок. У 31-ому томі буде покажчик монографій та статей 30-ти томника.

Професор П. М. Лизанець є засновником і редактором двох журналів: «ActaHungarica», та «Вісника Закарпатського угорськомовного наукового товариства» він є членом редколегії міжнародної редакційної ради семитомної монографії «Загальнокарпатський діалектологічний атлас» та міжнародного журналу “Linguistica Uralica”.

Новим імпульсом у розвитку наукових досліджень колективу було створення Центру гунґаролоґії (січень 1988) на базі кафедри угорської філології. Засновано у 1990 році науковий журнал Центру “Acta Hungarica”, двадцять номерів якого уже побачили світ. На базі Центру гунґаролоґії у 1993 році створено Закарпатське угорськомовне наукове товариство, до якого входять 37 докторів та 45 кандидатів наук. Це товариство теж має свій журнал “Вісник Закарпатського угорськомовного наукового товариства”, п’ять номерів якого уже вийшли з друку. На базі Центру у 1998 році створено і працює “Закарпатське угорськомовне наукове товариство студентів та молодих дослідників”.

Уперше в історії України в лютому 2000 року ВАК України затвердив Спеціалізовану вчену раду по захисту кандидатських дисертацій з української та угорської мов (голова проф. Лизанець П.М.) Починаючи з 1966 року, стають тіснішими та цілеспрямованішими міжнародні зв’язки.В цей час для наших студентів угорського відділення читали лекції відомі угорські академіки: Барці Гийза, Бенке Лоранд, Гойду Пийтер, Імре Шому, Калман Бийла, Кепеці Бийла, Кіффер Ференц, Ортутої Дюло та багато професорів, які у кафедральній книзі почесних гостей залишили свої прекрасні враження про стан навчального процесу на угорському відділенні. Наші викладачі (Горват К. І., Ковтюк С. І., Лизанець П.М.) були нагороджені медаллю Чюрі Балінта за значні досягнення у дослідженні угорських говорів. Лизанець П.М. отримав почесне звання заслужений діяч науки і техніки України (1995) та угорські  урядові нагороди “Pro Cultura Hungarica” (1989) і орден Угорської Республіки «Лицарський хрест» (2005).

Ми тісно співпрацюємо з науковими закладами Москви (Інститут слов’янознавства і балканістики), Києва (Інститут мовознавства НАН України ім. О.О. Потебні, Інститут літературознавства, Київський національний університет), а також з науковими закладами та вузами Угорщини: Інститут мовознавства, Інститут літературознавства АН Угорщини, Будапештським, Дебреценським та Сегедським університетами, Центрами гунгарології Парижа, Рима та Гамбурга, а також з академічними установами та вузами Молдови, Польщі, Словаччини, Чехії, Сербії, Хорватії, Македонії, Словенії та Чорногорії по виданню семитомної монографії “Загальнокарпатський діалектологічний атлас”. Професор Лизанець П.М. з 1986 по 1996 рік був віце-президентомМіжнародного товариства з угорської філології (Будапешт). З 1996 року  по сьогодні доцент Горват К.І. є членом Виконавчого комітету цього товариства.

Вважаємо, що перспектива для гунгарологічних досліджень як в Україні в цілому, так і в нашому університеті є, бо маємо добре підготовлені кадри. Ми впевнені, що угорське відділення в нашому університеті має майбутнє, а викладацький колектив зробить все можливе, щоб навчальну і наукову роботу з угрознавства підняти на ще вищий щабель.

Монографії:

1. Lizanec P. M. Magyar –ukrán nyelvi kapcsolatok (A kárpátontúli ukrán nyelvjárások anyaga alapján) (Угорсько – українські міжмовні контакти. На матеріалі українських говорів Закарпаття). – Uzshorod, 1970. – 430 old.
2. Лизанец П. Н. Венгерские заимствования в украинских говорах Закарпатья. Венгерско–украинские межъязыковые связи (Magyar jövevényszók a kárpátaljai ukrán nyelvjárásokban. Magyar–ukrán nyelvi kapcsolatok). – Издательство АН Венгрии. – Будапешт, 1976. – 683. с.
3. Лизанець П. М. Атлас лексичних мадярізмів та їх відповідників в українських говорах Закарпатської області УРСР (A kárpátaljai ukrán nyelvjárások lexikai hungarizmusainak és megfelelőinek atlasza). ч. ІІІ. – Ужгород, 1976. – 327 с.
4. Lizanec P. M. A kárpátaljai magyar nyelvjárások atlasza. (Атлас угорських говорів Закарпаття).I. kötet. – Akadémiai Kiadó. – Budapest, 1992. – 884 old.
5. Lizanec P. M. A kárpátaljai magyar nyelvjárások atlasza. (Атлас угорських говорів Закарпаття).II. kötet. – „Patent” Nyomdaipari Vállalat. – Ungvár 1996. – 952. old.
6. Lizanec P. M. A kárpátaljai magyar nyelvjárások atlasza. (Атлас угорських говорів Закарпаття).III. kötet. – „Etnica” Kiadó. – Ungvár–Debrecen 2003. – 827. old.
7. Лизанець П.М. Українські південнокарпатські говірки Затисся Виноградівського району Закарпатської області. ― Вид-во «Карпати», 2008. ― 440 с.