З журбою радість обнялась…
Сьогодні Ужгородському національному університету виповнюється 78 років. Спресовані у часі прожиті ним роки чи не найкраще ілюструють безсмертні рядки поезії Олександра Олеся «З журбою радість обнялась». Бо упродовж усіх цих років УжНУ жив тим самим життям, що й суспільний загал Закарпаття, сповна поділяючи з ним як щасливі миті свого буття, так і важкі випробовування, які випадали на нашу долю.
У перші роки функціонування університету радість юних синів і доньок Срібної землі від того, що вони, нарешті, мають змогу здобувати вищу освіту та омріяний фах у рідному краї і рідною мовою, дуже скоро була затьмарена політичними репресіями. Цербери московського режиму цинічно і безжально ламали долі патріотично налаштованої і вихованої у дусі національних цінностей молоді, арештовували студентів навіть в аудиторіях під час лекцій та звинувачували їх у важких злочинах, які вони ніколи не вчиняли.
Творчий підхід викладачів в організації та проведенні навчального процесу вихолощувався пропагандистськими догматами, а наукові дослідження не раз залежали від ідеологічної доцільності. Незважаючи на ці штучно привнесені правлячим режимом перепони більшість університетських викладачів передавали студентам свої фахові знання, навчали вихованців вирізняти освітнє зерно від полови та вступати у самостійне життя з достатнім багажем знань.
Завдяки потенціалу і згуртованості професорсько-викладацького колективу університет не лише зберіг, але й примножив свій освітній і науковий набуток у складні роки становлення незалежної Української держави, коли символічну зарплату доводилося чекати місяцями, а читати лекції і проводити наукові дослідження – у неопалюваних аудиторіях та лабораторіях. Але і в ті скрутні часи університет динамічно розвивався: відкривалися нові факультети і спеціальності, затверджувалися актуальні для нової доби теми наукових досліджень, налагоджувалася міжнародна співпраця і встановлювалися партнерські зв’язки з колегами за кордоном.
Розмірений і впевнений розвиток університету в останні роки був штучно пригальмований епідемією ковіду. І викладачі, і студенти з гідністю витримали це випробовування, оволоділи навиками дистанційної освіти та самостійного віднайдення джерел необхідної інформації, а студенти-медики долучилися до лікарських бригад у протистоянні цій вірусній пошесті.
Нову гірку біду принесла у наше життя широкомасштабна війна, розв’язана росією. Попри викладацьку «бронь» лави ЗСУ поповнили викладачі УжНУ: завідувач кафедри соціології та соціальної роботи, професор Федір Шандор, доцент кафедри фізико-математичних дисциплін Українсько-угорського навчально-наукового інституту Віктор Трошкі, завідувач лабораторіями кафедри теоретичної фізики Василь Мартишичкін, старший викладач кафедри приладобудування Святослав Кутчак, заступник директора з навчально-виховної роботи природничо-гуманітарного фахового коледжуКрістіан Папп, викладач фізичного виховання природничо-гуманітарного фахового коледжу Олександр Бабанін, старші викладачі кафедри військової підготовки Петро Марко, Євген Баргман, Андрій Матвійчук,лектор-екскурсовод музею історії університету Костянтин Щербей, працівники адміністративно-господарської частини Петро Шикула, Руслан Волков, Василь Сидун. Завдяки їм та їхнім побратимам по ЗСУ, стійкості і мужності усіх захисників і захисниць України, ми маємо можливість вчитися і працювати, творити нову історію спільноти під назвою Ужгородський національний університет.
Попри горе і трагедію, які несе у життя наших родин і колективів війна з рашистським окупантом, університет адекватно реагує на виклики доби і готує поповнення нових фахівців для відбудови якісно нової, модерної України. Проблематика його цьогорічних буднів зафіксована у публікаціях офіційного сайту.
Освіта й наука
До початку широкомасштабного вторгнення в УжНУ навчалося багато студентів-іноземців. Щойно почалася повномасштабна війна, завдяки злагодженій роботі університету з консульствами і посольствами Індії та Угорщини, представниками студентів, для іноземців створили спеціальний зелений коридор. Переважно вони виїжджали автобусами до Будапешта, їм дозволили зробити це без шенгенських віз. Звідти їх вивозили спеціальними військовими літаками в Індію. Чимало представників африканських країн залишилося в Європі, тепер багато з них повернулося. Наразі на медичному факультеті №2 навчається близько 1450 іноземних студентів — переважно це громадяни Індії, Йорданії, Нігерії, інших країн Африки. Із них уже декілька сотень повернулися до Ужгорода — решта навчається онлайн зі своїх країн. В Ужгород переважно приїхали студенти старших курсів, які мають клінічні дисципліни, а молодші здебільшого вивчають теорію онлайн.
У 2023 році УжНУ відновив практику Літнього університету для учнів шкіл Закарпаття. Серед них представники майже усіх територіальних громад Закарпаття, а також діти з числа внутрішньо переміщених осіб. Цікаві екскурсії, розробка комп’ютерних ігор, запис відеоімпровізацій та радіосюжету, тренінги з ІТ-професій, вилазки за місто, дослідження ДНК, пропрацювання лідерських якостей, кіносеанси, ознайомлення з цікавинками всіх ужнівських підрозділів – залишаться в пам’яті учасників Літнього університету.
Військова агресія рф проти України поставила перед науковцями в Україні і цілому світі низку важливих питань. Це, зокрема, застосування норм міжнародного гуманітарного права, способів притягнення агресора до відповідальності за скоєні воєнні злочини, виплати репарацій та відшкодування збитків Україні, а також чимало інших питань, які пов’язані із війною рф проти нашої держави. Для пошуку дієвого механізму регулювання цих правових питань в УжНУ за підтримки Ради національної безпеки і оборони України було створено Центр дослідження права війни.
За ініціативи віцепрезидента міст побратимів Корваліс-Ужгород Пітера Бобера та підтримки ректора УжНУ Володимира Смоланки було розпочато реалізацію проєкту по навчанню «Підготовка жінок до підприємництва в умовах війни». Протягом трьох місяців відбувалися тренінги, консультації для жінок, які вже ведуть активний бізнес, але потребують додаткової інформації та підтримки в умовах війни.
У грудні 2022 року відбувся конкурс “Cтартап – УжНУ: інноваційні ідеї, що наближають перемогу!”, який дивував актуальністю проєктів. Для обрання переможців було сформоване висококваліфіковане журі, яке складалось з експертів у різних галузях – представників влади, науки та бізнесу. У 2023 році вже відбувся відбір учасників для цьогорічного конкурсу стартапів.
Міжнародна співпраця та рейтинги
За останні роки УжНУ міцно закріпився серед кращих українських університетів за показниками поважних світових рейтингів. УжНУ – на високому 9 місці серед українських університетів за рейтингом GreenMetric, за University Impact Rankings 2023 від Times Higher Education УжНУ посідає високе 3-6 місце серед українських вишів. Також УжНУ вперше отримав позицію в світовому рейтингу World University Rankings 2024. Наразі він займає високе 12 місце серед українських ВНЗ та знаходиться на 1501 місці серед кращих університетів світу. За показником «Міжнародні перспективи» УжНУ входить до тисячі кращих ВНЗ світу, посідаючи 955 позицію в рейтингу.
За останній рік УжНУ активно працював щодо розширення міжнародних зв’язків. У рамках програми The UK-Ukraine Twinning Initiative налагоджено ділові стосунки з Університетом Центрального Ланкаширу Великобританії. За підтримки британських парнтнерів організовані безкоштовні курси вивчення англійської мови, проведено мовне стажування для студентів УжНУ на Кіпрі, передано технічне обладнання, для обговорення подальших напрямів партнерства відбувся офіційний візит до м.Престон, тощо. Ужгородський національний університет став співзасновником європейського університетського кластера Східного партнерства.
Допомога ЗСУ
Ужгородський національний університет продовжував надавати допомогу військовослужбовцям та їхнім сім’ям, збирати та координувати отримання волонтерської допомоги, організовувати мистецькі заходи, благодійні ярмарки.
В університеті відбулося навчання військовослужбовців та членів їхніх сімей про те, як розпочати власну справу. У рамках програми навчання «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему» військові та члени їхніх сімей пройшли професійну перепідготовку на цивільні спеціальності, що користуються попитом на ринку праці.
В університеті провели міжнародний круглий стіл та фотовиставку про роль та місце української діаспори у російсько-українській війні. Університет з перших днів широкомасштабного вторгнення розпочав працювати й як гуманітарний хаб, через який постійну допомогу надають організації української діаспори, зокрема із Угорщини та Румунії. Від початку великої війни українська діаспора активно долучилася до допомоги в усіх можливих сферах, зокрема гуманітарного, фінансового та військового характеру. До круглого столу долучилися представники світових організацій діаспори, українських товариств у Іспанії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Молдові.
Чимало військовослужбовців є випускниками, студентами чи працівниками УжНУ. Наприкінці 2022 року «професор з окопу» Федір Шандор став лауреатом конкурсу «Людина року» в Угорщині. «Він – зразок, який допоможе розв’язати проблеми в міждержавних відносинах», - так наголосив головний редактор видання "Голос Угорщини" Ишік Шандор.
Від початку повномасштабної агресії УжНУ став прихистком для тисяч вимушених переселенців. Сотні внутрішньо-переміщених осіб живуть в гуртожитках університету й досі. Для створення комфортних умов для їхньої роботи запрацював коворкінг на базі наукової бібліотеки Ужгородського національного університету. Проєкт простору розроблявся волонтеріатом УжНУ за фінансування Карпатського фонду України та групи іноземних бізнесменів.
Інформаційно-видавничий центр
