Вперше Шевченківські дні англійською мовою в Ужгороді
6 березня, напередодні відзначення традиційних Шевченківських днів, у філії Закарпатського обласного художнього музею ім. Йосипа Бокшая «Народному літературному музеї Закарпаття» вперше дні пам'яті Великого Кобзаря проведено англійською мовою. Зініціювали їх студенти-другокурсники факультету іноземної філології Ужгородського національного університету (викладачі Марія Маняца, Олеся Решетар та Емма Дерді).
Гостинно вітав молодь у старовинних стінах історичної споруди колишнього Ужгородського жупанату, де й розмістився «Народний літературний музей Закарпаття», його завідувач, заслужений працівник культури України, відомий поет і письменник Василь Густі. Піднесена і хвилююча розповідь про велич Шевченкового слова від відомого поета-лірика, лауреата кількох престижних літературних премій захопила молодь. Щемні спогади про незабутні зустрічі на творчім шляху стали лейтмотивом до розмови про літературні студії закарпатського письменства збагачені сюжетами з нетлінної спадщини великого Кобзаря.
З щирими привітаннями та побажаннями плідної перекладацької діяльності у майбутньому перед студентами виступили заступниця начальника управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської обласної військової адміністрації Марина Чепа-Марковці та заступниця директора департаменту культури обласної військової адміністрації Галина Ломпарт.
Величне Шевченкове слово звучало тут українською і англійською мовами. Переклади Віри Річ, Джона Віра, Александера Джардіна Гантера, Кларенса Меннінга та інших читали другокурсники Максим Гарячий, Олеся Кустрьо, Ванесса Жадані, Олеся Йовжій, Христина Гуч, Камілла Воринка, Дарина Ярема, Мирослава Мишко. Англійською прозвучали „Заповіт”, „Минають дні, минають ночі”, „За сонцем хмаронька пливе”, „Минули літа молодії”, „Реве та стогне Дніпр широкий” та інші. Говорили тут і про інші відомі переклади творів великого Кобзаря мовою туманного Альбіону. Студенти і самі запропонували власні варіанти перекладу поезій відомого поета (Оксана Дужар, Юлія Волошин та Христина Гуч), а також представили спробу перекладознавчого аналізу різних перекладів Шевченкової поезії (Вероніка та Дарія Петрук, Аксінья Колініченко). А ще звернулися до особливостей художнього перекладу на англійську замальовок лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка закарпатського поета Петра Скунця про наш край. Зійшлися на одному - якісний літературний переклад вимагає не тільки відмінного володіння іноземною мовою, але й глибоких знань з історії народів. Прекрасною ілюстрацією цього стали представлені у музеї білінгвальні (тобто двомовні) видання, які вже давно є візитівкою Всеукраїнського державного багатопрофільного видавництва "Карпати", яке з 1945 року працює в Ужгороді і тривалий час розміщувалося у цьому ж самому будинку на площі Жупанатській, 3. Протягом останнього десятиліття у „Карпатах" побачили світ численні двомовні видання. Саме з таким українсько-угорським „Кобзарем" учасники заходу змогли ознайомитися у експозиції музею. Увазі присутніх було представлено і інші унікальні видання світової Шевченкіани.
- За задумом цього незвичного заняття, ми, викладачі кафедри англійської філології (завідувач Сніжана Голик), мали на меті збагатити навчальний процес нетрадиційними для навчальної авдиторії способами передачі знань, апробувати поєднання кількох технік викладання, коли у ролі носія навчальної інформації виступає авторитетна і визнана у суспільстві особа, а власне викладач забезпечує програмну складову. Крім того, ми прагнули залучити студентство до громадського життя нашої закарпатської спільноти. А через розширення світоглядних позицій у сфері вітчизняної літератури та її перекладу англійською мовою мотивувати до власних перекладознавчих пошуків, розповідає організаторка та модераторка незвичного заходу у літературному музеї, викладачка факультету іноземної філології Марія Маняца.
- Серед наших студентів, впевнена, у майбутньому знайдуться охочі до роботи над художніми перекладами. Можливо, саме нинішнє інформаційно насичене та емоційно піднесене заняття і стане поштовхом до їх усвідомленого професійного вибору, — продовжує молода викладачка. - Крім того, учасники нинішнього заняття англійською почули про історію та архітектуру будівлі колишнього жупанату в Ужгороді, про цінну колекцію творів майстрів пензля ХІХ-ХХ століть, у тому числі і класиків закарпатської школи живопису, які зберігаються і експонуються тут у Закарпатському обласному художньому музеї ім. Йосипа Бокшая. Сподіваюся, що перше захоплення побаченим і почутим переросте у стійке зацікавлення історією та культурою рідного краю, допомагатиме майбутнім перекладачам активно популяризувати рідний край та його культурну спадщину у англомовному світі.
Студенти власними силами підготували невеличку імпровізовану збірку відомих перекладів поезій Кобзаря і подарували її музею. Натомість своєрідна пам'ятна листівка з датою та місцем проведення Шевченківських днів, побажанням на майбутнє від поета-лірика Василя Густі стане доброю згадкою про цю зустріч для кожного учасника.
І насамкінець заходу українською та англійською пролунали незабутні слова українського поета і мислителя XIX століття Василя Пачовського: „Чи є краща земля, як Карпатська Україна? Оперезали її високі гори сині, обмаїли зелені ліси, закосичили винниці з золотими виноградами, а річки сріберні опоясали блакитними стрічками. Така вона красна та Срібна Україна! А як у літі леліє красою до золотого сонця, а восени красується ріжноцвітним листям дерев під лазурним небом - то ані на папері не списати, ні в пісні проспівати! На колінах молюся Богові старинною колядкою „Сійся, родися жито-пшениця на Україні для Закарпаття! Радуйся, Срібна Земле!". Після довгих років забуття ці слова у 2002 році були відтворені відомим журналістом, а опісля багаторічним редактором видавництва „Карпати" Борисом Кушніром у його двомовному путівнику-довіднику „Закарпаття, Срібна Земля". Відтак, протягом двох десятиліть наш край так і називають Срібна Земля.
- Цим заняттям ми починаємо низку заходів англійською мовою про нашу рідну Срібну Землю, - продовжує Марія Маняца. Гадаємо, це буде добра мовна практика і суттєве доповнення до програмних знань для студентства. За доброї хвилі наша наступна зустріч розкаже про місто над Ужем, відомі переклади творів англомовних письменників минулої доби яскраві й хвилюючі розповіді про наш край.
За матеріалами кафедри англійської філології
