Новини

13.03.2026
508

Жива історія у стінах книгозбірні: пам’яті Тараса Гайдука та героїв Карпатської України

Жива історія у стінах книгозбірні: пам’яті Тараса Гайдука та героїв Карпатської України

У четвер, 12 березня, напередодні 87-ї річниці проголошення Карпатської України, у стінах Закарпатської обласної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка відбулася презентація нових історичних видань, присвячена 87-й річниці проголошення Карпатської України та вшануванню пам’яті випускника істфаку УжНУ та УКУ — Тараса Гайдука. Захід, організований у межах проєкту «Українське військо — символ звитяги», став актом глибокої шани талановитому досліднику, який вивчав історію Срібної Землі. 

Модератором зустрічі виступив Олександр Гаврош — письменник та офіцер відділення цивільно-військового співробітництва Ужгородського РТЦК та СП, який у вступному слові окреслив пряму лінію наступності між січовиками Карпатської України та сучасними Збройними Силами. Як він зауважив, презентація продовжує серію зустрічей, перша з яких відбулася вчора і була присвячена чину українських січових стрільців у нашому краї. «Такі наші заходи ми завжди присвячуємо нашим героям. Сьогодні теж будемо згадувати одного з них, якраз дослідника Карпатської України, історика Тараса Гайдука, нагородженого орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Тож, мені здається, що ця лінія від січових стрільців, через Карпатську Січ і до Збройних Сил України, абсолютно зрозуміла, пряма. Війна продовжується, вона вже триває понад 100 років» - зазначив Олександр Гаврош.

До переліку презентованих видань увійшли книги О. Пагірі «Карпатська Україна в документах Другої Речі Посполитої», О. Олеся «Євангеліє Карпатської України», О. Мальця «Громадсько-політична діяльність Яцка Остапчука» та спільна праця М. Ярнецкі й П. Колаковскі про Закарпаття в період автономії 1938–1939 років «Український П’ємонт на політичній шахівниці».

Розпочав захід декламатор Ілля Донецький, який у межах шевченківських днів символічно вшанував Кобзаря читанням його поезії. Надалі розпочалася, власне, презентація паперових скарбів. Спершу про видання польських дослідників Міхала Ярнецкі та Пьотра Колаковскі детально розповів доктор філологічних наук, завідувач кафедри УжНУ Іван Зимомря. Він виступив перекладачем цієї праці, над якою ретельно працював протягом двох років. До обговорення долучився і його батько — відомий літературознавець Микола Зимомря, який допоміг глибше розкрити історичний контекст дослідження. Надалі гостей потішила юна декламаторка Настя Козян, яка прочитала вірш учасника тих подій Зорислава.

Пізніше власний доробок у форматі онлайн презентував історик та військовослужбовець Олександр Пагірі, який представив свій фундаментальний двотомник архівних документів про геополітичні ігри навколо Закарпаття у 1938–1939 роках. Його розповідь доповнив колега, доцент кафедри археології, етнології та культурології факультету історії та міжнародних відносин УжНУ Юрій Славік. Він додав про маловідомі аспекти боротьби проти деструктивних впливів того часу.Також історик відзначив внесок свого друга Тараса Гайдука у науку: «Він напряму займався тематикою Карпатської України. Намагався працювати в руйнуванні певних стереотипів, які, на жаль, у нас часто ходять у публічному просторі. Зокрема, у Тараса було дослідження "Карпатська Україна: єврейське питання" — одне з таких дискусійних, де вони з колегою дуже ґрунтовно зруйнували окремі стереотипи».

Опісля пролунало глибоке поетичне слово Петра Скунця у виконанні відомої дикторки Наталії Якушко, після чого видавець Андрій Ребрик презентував літературну сенсацію — «Євангеліє Карпатської України» Олександра Олеся, зауваживши, що культура та чин того часу є невід’ємними складовими нашої ідентичності.

Філологічний погляд на події представила завідувачка кафедри української літератури УжНУ Оксана Кузьма, яка назвала сучасне українське військо новою елітою нації. Також вона додала про значення Карпатської України: «Карпатська Україна явила нам диво того, як можна творити державу на ідеї чину, і як можна бути об'єднаними у творенні цієї держави. Тому що Карпатська Україна — це чин спільний. І ця соборницька ідея об'єднує нас нині». Продовжив серію виступів Олександр Малець, який представив присутнім своє видання «Громадсько-політична діяльність Яцка Остапчука».

Дотримуючись традиції присвячувати кожну подію проєкту конкретному Герою, цього вечора вшанували пам’ять випускника УжНУ Тараса Гайдука. Атмосфера стала по-особливому зворушливою під час перегляду світлин із його особистого архіву. Олександр Гаврош коментував кожне фото, він розповів про життєвий шлях хлопця: від допитливого студента-історика й одного з кращих гідів Закарпаття до командира «Граду», який свідомо обрав службу в армії. Потім слово перейняв батько героя Степан Гайдук, який поділився спогадами про любов сина до книг і гір, а також розповів про глибоке коріння їхнього роду, де дід був січовим стрільцем, а мати — зв’язковою УПА, що й викристалізувало в Тарасові незламний дух боротьби за Україну. Завершили обговорення новодруків письменник Петро Ходанич та заступник голови обласної ради Василь Дем’янчук, нагадавши, що саме на Закарпатті відбувся перший бій Другої світової війни, а нинішнє покоління науковців та воїнів продовжує справу тих, хто виборов національну самосвідомість краю.

Для університетської спільноти Тарас Гайдук, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, назавжди залишиться взірцем інтелектуального воїна, чиї наукові пошуки продовжують жити в книгах, що стали вічним пам’ятником його чину. 

Валерія Мельник,

Інформаційно-видавничий центр.

Категорії: