УжНУ залучив понад 30 мільйонів гривень базового фінансування науки за результатами державної атестації

Ужгородський національний університет отримає понад 30 мільйонів гривень базового фінансування науково-дослідної роботи у 2026 році. Такий результат став можливим завдяки успішному проходженню державної атестації за трьома науковими напрямами. Про це розповів проректор з наукової роботи УжНУ Іван Миронюк.

Нова система атестації: як оцінювали заклади вищої освіти

У 2025 році Міністерство освіти і науки України провело чергову державну атестацію закладів вищої освіти та наукових установ за науковими напрямами. Така атестація є плановою і відбувається раз на п’ять років.

За словами Івана Миронюка, цьогоріч процедура суттєво відрізнялася від попередніх: Міністерство освіти і науки вперше повністю переглянуло критерії та систему оцінювання. «Цього року Міністерство освіти і науки повністю оновило критерії та систему оцінювання, які раніше не використовувалися. Це досить складна система, не зовсім звична для нас, але більш відповідна світовому та європейському досвіду», — наголосив проректор.

Він пояснив, що під час атестації враховували як формальні показники, які відображають рівень науково-дослідної діяльності та досягнень, так і критерії впливовості результатів наукової роботи. Оцінювання відбувалося із залученням українських та іноземних експертів, а також через цифрову перевірку даних у відповідних державних системах, зокрема ЄДЕБО. Участь в атестації передбачала можливість подаватися не за всіма науковими напрямами, а лише за тими, у яких заклад має найкращі результати.

Три напрями атестації та високий результат

УжНУ подавався за тими напрямами, які вважає достатньо сильними й конкурентоспроможними. За результатами атестації УжНУ успішно пройшов оцінювання за трьома науковими напрямами та отримав відповідні категорії:

• категорію А — за природничо-математичним напрямом;
• категорію Б — за біомедичним напрямом;
• категорію В — за суспільним напрямом.

“Враховувались дві великі групи показників — кількісні та якісні (впливи). Вони мають складну структуру і формулу оцінювання, але саме вони визначили результати атестації. Висновок простий: наш природничо-математичний напрям і біомедичний напрям (який отримав категорію Б) мають суттєвий вплив своїх наукових досягнень. Це було оцінено групою національних експертів з усієї країни, а також значною кількістю іноземних експертів” – зазначив проректор. 

Водночас він додав, що нині триває додаткова сесія атестації, в межах якої УжНУ подав документи ще й за інженерно-технологічним напрямом. 

Понад 30 мільйонів гривень базового фінансування у 2026 році

Одним із найважливіших наслідків атестації стало запровадження в Україні нового механізму підтримки науки — базового фінансування науково-дослідної роботи в закладах вищої освіти та наукових установах.

«За результатами атестації уряд України та Верховна Рада ухвалили відповідні рішення, і з 2026 року запроваджено базове фінансування науково-дослідної роботи в закладах вищої освіти та наукових установах. Йдеться про базову підтримку: не проєктне фінансування, а кошти на розвиток відповідних напрямів в університеті», — підкреслив Іван Миронюк.

Фінансування у 2026 році УжНУ отримає за двома напрямами, які здобули найвищі результати в атестації — природничо-математичним і біомедичним.

Згідно з розрахунками, закладеними в державному бюджеті на 2026 рік, університет отримає:

• понад 16 мільйонів гривень — на природничо-математичний напрям;
• близько 14 мільйонів гривень — на біомедичний напрям.

Таким чином, загальний обсяг базового фінансування становитиме понад 30 мільйонів гривень.

Як використовуватимуть кошти

Як наголосив Іван Миронюк, ці кошти надходитимуть автоматично — без укладання окремих договорів — на спеціально створений рахунок і можуть бути використані виключно за визначеними напрямами розвитку.

Розподіл фінансування чітко регламентований:

• 65% — на доплати та фінансову підтримку науково-педагогічних працівників;
• 20% — на розвиток дослідницької інфраструктури;
• 15% — на розвиток спроможності супроводу науково-дослідної діяльності.

За словами проректора, найбільша частка коштів буде спрямована саме на підтримку науковців. Водночас розподіл доплат здійснюватиме не університет, а Міністерство освіти і науки України — за спеціальною формулою, яка враховує внесок кожної кафедри в результати атестації.

«Працівники кафедр, що зробили найбільший внесок, отримуватимуть максимальні надбавки — до 5700 гривень щомісяця у 2026 році. Для інших кафедр суми можуть бути меншими залежно від їхнього внеску. Університет не має впливу на цей розподіл — він здійснюється централізовано», — зауважив Іван Миронюк.

Інвестиція в обладнання та розвиток наукової інфраструктури

Окремим важливим напрямом використання коштів стане розвиток дослідницької інфраструктури, на який передбачено 20% фінансування.

Як пояснив проректор, для цього університет має підготувати п’ятирічний план розвитку, погодити його з Міністерством освіти і науки України та реалізовувати щорічно. Водночас кошти не можна використовувати фрагментарно: вони мають спрямовуватися на придбання дорогого, спільного для науковців обладнання, яке посилить дослідницьку спроможність університету.

«Тепер у нас є ресурси для того, щоб придбати справді важливе й необхідне обладнання. Також ми зможемо розвивати наші спроможності для залучення нових джерел фінансування, зокрема міжнародних грантів, завдяки підтримці адміністрування системи науково-дослідної роботи», — підкреслив Іван Миронюк.

За його словами, ще один напрям використання коштів — розвиток супроводу наукової діяльності, зокрема підтримка молодих учених та можливість впровадження ініціативних тем.Обсяг базового фінансування формується не лише за результатами атестації, а й залежить від низки додаткових показників.

Серед них:

• масштаб університету;
• обсяг залучених зовнішніх коштів, зокрема міжнародних грантів;
• кількість молодих учених у штаті;
• кількість публікацій у виданнях, що індексуються в Scopus і Web of Science, передусім першого квартиля.

Такі результати є доволі вагомими, особливо якщо порівнювати їх з іншими закладами вищої освіти західного регіону України – в УжНУ вони суттєво вищі.

Новий етап розвитку університетської науки

Підсумовуючи, проректор з наукової роботи УжНУ наголосив, що запровадження базового фінансування є важливим кроком для всієї системи вищої освіти та науки України.

«Раніше ми також проходили атестацію, але не за такою системою, і тоді не було базового фінансування — це була велика проблема. Зараз в Україні базове фінансування науки перевищує 3 мільярди гривень. Таких коштів раніше не виділяли. Це дуже важливий крок і реальна підтримка науки. Головне — правильно використати цю можливість», — резюмував Іван Миронюк.

За його словами, для УжНУ це не лише фінансова підтримка, а й реальна можливість посилити науковий потенціал університету, підтримати дослідників, модернізувати інфраструктуру та зміцнити спроможність до залучення нових грантових і проєктних ресурсів. 

Ганна Фельцан, 

Інформаційно-видавничий центр

• Наука