В УжНУ відбулося засідання науково-технічної ради

20 лютого відбулося чергове засідання науково-технічної ради УжНУ. Серед основних питань - звіти про наукову діяльність географічного факультету та Науково-навчального центру мікробіології та біотехнології «МікроБіоТех».

Першим звітував заступник декана з наукової роботи географічного факультету, кандидат біологічних наук, доцент Андрій Мигаль, який доповів про результати наукової роботи факультету за 2023-2024 роки та завдання на 2025 рік.

Упродовж звітного періоду науково-педагогічними працівниками географічного факультету було  опубліковано понад 94 наукових статей у фахових виданнях, зокрема 33 у журналах, що індексуються у міжнародних наукометричних базах даних Scopus та Web of Scienсe. Окрім наукових статей, викладачами факультету було видано 2 монографії і 17 навчальних посібників. Крім того, викладачі факультету входять до складу науково-технічних рад Національних природних парків «Синевир», «Зачарований Край» та «Ужанський», а також беруть активну участь у роботі інших наукових установ Закарпаття. Це сприяє поглибленню досліджень у галузі природоохоронної діяльності, лісового господарства та управління природними ресурсами.

Андрій Мигаль підкреслив, що на факультеті сформована міждисциплінарна науково-дослідна група, котра займається проведенням пошукових робіт у сфері оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО) планованої діяльності різних суб’єктів господарювання. У межах наукової роботи факультет реалізує три масштабні дослідницькі проєкти,  зокрема,  «Моніторинг небезпечних природних і техногенних процесів у Солотвинській ОТГ» (керівник – І.В. Калинич), «Використання природних ресурсів у лісовому господарстві та природоохоронній діяльності Закарпаття» (керівник – Л.А. Потіш), «Комплексні фізико-географічні та суспільні дослідження території Закарпаття» (керівник – С.С. Поп).

Факультет активно розширює міжнародні контакти та співпрацює з Варшавською політехнікою, Інститутом лісових досліджень і Лодзьким університетом у Польщі. Також налагоджено партнерство з Білоцерківським національним аграрним університетом, Департаментом екології Закарпатської ОДА, Національним природним парком «Синевир» та іншими науковими установами.

Також заступник декана відзначив, що студенти географічного факультету активно беруть активну участь у наукових дослідженнях і презентують свої роботи на престижних конференціях. Серед основних досягнень студентів у 2023-2024 роках – участь у 60 міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, навчання студентів за програмою Erasmus+ в Польщі та Швеції (9 студентів) та здобуття двома студентами факультету академічної стипендії Президента України.

На факультеті діють студентські наукові гуртки «Лісівник», «Природокористування у Закарпатській області в умовах сучасних суспільних запитів і глобальних кліматичних змін»   та «Проблемно-орієнтована географія, геоекологія та геоінформатика», які об’єднують молодих дослідників, що працюють у сферах географії, природокористування та лісівництва. 

 У завершення свого виступу Андрій Мигаль представив плани на 2025 рік, в яких пріоритетними пунктами були зазначені: збільшення кількості опублікованих наукових статей у фахових виданнях та у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Scienсe; участь у міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях; організація масштабних наукових конференцій, запуск програми подвійних дипломів з Університетом Марії Кюрі-Складовської та виконання проєкту з моніторингу водно-болотних угідь у Карпатському регіоні.

Звіт про діяльність Науково-навчального центру мікробіології та біотехнології «МікроБіоТех» представила директорка центру, докторка біологічних наук, професорка  Марина Кривцова. Основну увагу директорка центру приділила дослідженням у сфері антимікробної резистентності, розробці нових антисептичних засобів та вивченню взаємозв’язків мікробіоти з людським здоров’ям.

Науковці центру активно займаються моніторингом мікробіологічного статусу організму людини у нормі та при патологіях; вивченням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків, антисептиків і бактеріофагів; аналізом поширення антимікробної резистентності в транскордонних регіонах.

Окремо Марина Кривцова представила дослідження з розробки антимікробних засобів на основі скринінгу речовин як натурального, так і синтетичного походження. Зокрема, команда центру створила унікальну колекцію анаеробних пародонтопатогенних мікроорганізмів, що допоможе в скринінгу нових ефективних препаратів. Одним із головних досягнень центру стало створення ефективних фітокомпозицій для лікування пародонтопатогенних інфекцій. Дослідники підтвердили їхню високу антимікробну, антибіоплівкотвірну та антиоксидантну активність. Вони довели ефективність впливу ефірної олії Thymus vulgaris на бактеріальні біоплівки, що робить її перспективною у стоматологічній практиці.

Центр «МікроБіоТех» активно співпрацює з провідними європейськими університетами та науковими установами, зокрема, з Кошицьким університетом ветеринарії та фармації (Словаччина), Пряшівським університетом (Словаччина), Тель-Авівським університетом  (Ізраїль), Університетом у Кілісі (Туреччина).

За останні три роки команда науковців центру опублікувала 35 наукових та навчально-методичних праць, з них 12 – у журналах, що входять до баз даних Scopus та Web of Science, а також отримала два патенти України на корисні моделі. Серед актуальних проєктів – «The power of grape extracts», що досліджує антимікробні та антиоксидантні властивості екстрактів винограду.

У планах центру – розширення міжнародної співпраці, збільшення кількості досліджень на лабораторних тваринах та клінічні випробування нових препаратів. Також велика увага приділяється просвітницькій діяльності у сфері мікробіології та біотехнологій.

Наукова діяльність центру «МікроБіоТех» демонструє важливість мікробіологічних досліджень у сучасній медицині та відкриває нові можливості для боротьби з інфекційними захворюваннями у майбутньому.

За інформацією науково-дослідної частини

 

• Наука