В УжНУ відбулося засідання науково-технічної ради
У п’ятницю, 25 листопада, відбулося чергове засідання науково-технічної ради. На засіданні розглянули звіт про наукову діяльність факультету іноземної філології, результати внутрішньої експертизи проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, а також низку інших питань. На початку проректор з наукової роботи Іван Миронюк вручив грамотипредставникам Ради молодих вчених за активну організацію наукової діяльності на факультетах.
Із доповіддю про наукову роботу факультету іноземної філології (2021-2022 рр.) виступила заступник декана з наукової роботи Наталія Чендей. Вона ознайомила з науковими конференціями, що проходили на факультеті, зокрема, проведенням I-ї Міжнародної студентської науково-практичної конференції “Проблеми й перспективи сучасної філології й освіти” спільно з Північним університетським центром Бая Маре, Румунія, м. Ужгород (6-7 травня 2021 р.) та III-ї Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Мова, освіта, наука в контексті міжкультурної комунікації” м. Тернопіль (20 травня 2022 р.), реалізованими міжнародними проєктами та науковими заходами. Також Наталія Чендей представила плани факультету іноземної філології на 2023 рік, в яких зазначалось про проведення II-ї Міжнародної студентської науково-практичної конференції “Проблеми й перспективи сучасної філології й освіти”; продовження ліцензії програми SDL Trados; сприяння пожвавленню програм академічної мобільності для студентів і викладачів; проведення наукових заходів у межах роботи студентського наукового товариства факультету; підготовку наукових робіт студентів для участі в конкурсах.
Також на науково-технічній раді розглядалось питання щодо результатів внутрішньої експертизи проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених. Так, цього року на перший етап конкурсу, який проходить в університеті, було подано п’ять проєктів наукових досліджень молодих вчених:
1. Проєкт “Нові гетероциклічні солі як перспективні нетоксичні пестициди й агрохімікати” (науковий керівник Микола Кут) спрямований на розробку методів цілеспрямованого одержання органічних сполук солеподібної будови на основі 1,2,4-триазолу, тіазолу, хіноліну та піримідину. Для синтезу цільових речовин планується застосування методу електрофільної внутрішньомолекулярної гетероциклізації алкенільних та алкінільних похідних вищезгаданих гетероциклів, які характеризуються простотою виконання і доступністю реагентів. Апробація даних сполук в якості потенційних агрохімікатів буде виконана разом із дослідженням їхньої токсичності, що дасть змогу оцінити можливий метаболізм у ґрунтах та провести контроль вмісту акумульованих есенціальних мікроелентів (селен, йод) у врожаї. Пропоновані препарати органічної природи застосовуватимуться в сільському господарстві, а використання на стадії циклізації ряду електрофільних агентів (бром, йод, тетрагалогеніди селену, тетрагалогеніди телуру, арилтелуртригалогеніди) забезпечить отримання широкого спектру синтезованих речовин із різноманітними реакційноздатними групами, які обумовлюють можливість подальшої функціоналізації та перспективу застосування в якості нетоксичних засобів обробки рослин.
2. Проєкт “Удосконалення механізму гарантування національної безпеки у процесі транскордонного співробітництва задля відбудови України (науковий керівник Марія Менджул). Метою проєкту є удосконалення інституційних, правових, інформаційних та технічних аспектів механізму гарантування національної безпеки у процесі транскордонного співробітництва задля відбудови України у післявоєнний період. У результаті виконання міждисциплінарного проєкту будуть отримані нові розробки, що будуть корисними не тільки для науки, але і для практики, оскільки будуть удосконалені інституційні, правові, інформаційні та технічні аспекти механізму гарантування національної безпеки у процесі транскордонного співробітництва задля відбудови України у післявоєнний період.
3. Проєкт “Напівпровідникові гетероструктури на основі фосфоровмісних халькогенідних мультифероїків для гнучкої електроніки” (науковий керівник Віталій Любачко) спрямований на проведення експериментальних та теоретичних досліджень шаруватих фосфоровмісних халькогенідних монокристалів MM’P2X6 (M, M’ = Cu, Ag, In, Bi, Sn, Fe, Mn; X = S, Se) з двомірною структурою та гетероструктур на їх основі. В рамках реалізації проєкту будуть проведені експериментальні температурні та тискові залежності оптичних, електрофізичних та термодинамічних властивостей кристалів, впливу легування та зовнішніх полів, а також встановлені фізичні закономірності перемикання спонтанної поляризації. Крім цього, будуть визначені функціональні параметри гетероструктур типу (сегнето-)сегнетоелектрик – антисегнетоелектрик, придатних для розробки нових бістабільних чи мультистабільних функціональних елементів електроніки, що відкриє нові можливості розробки альтернативних мікроенергетичних багатофункціональних систем, які дозволяють створювати високопродуктивні електронні прилади з автономним живленням із практично необмеженим терміном служби.
4. Проєкт “Персоніфіковані харчові продукти для профілактики та лікування дітей та підлітків з метаболічними розладами” (науковий керівник Олександра Паллаг). Метою проєкту є створення новітніх продуктів харчування медичного призначення, до складу яких входять штами корисних бактерій, антагоністична дія яких посилюється протизапальними властивостями рослинних екстрактів, що зумовлює прогностичну спрямовану корекцію кишкової мікробіоти, а також реалізація можливості експериментальної перевірки ідеї лікування дітей та підлітків із визначеним неспецифічним виразковим колітом шляхом застосування запропонованих продуктів харчування медичного призначення. Реалізація проєкту дозволить запропонувати мультидисциплінарний підхід для вирішення проблеми запальних процесів шлунково-кишкового тракту.
5. Проєкт “Ідентифікація військовослужбовців та осіб, постраждалих в результаті воєнних дій, за даними цифрового аналізу стоматологічного статусу” (науковий керівник Мирослав Гончарук-Хомин). Цільова ідея проєкту полягає у формуванні комплексного підходу до опрацювання результатів цифрової рентгенографії структур зубо-щелепового апарату та даних інтраорального об’ємного сканування з метою пошуку унікальних особливостей стоматологічного статусу, які б із високою вірогідністю сприяли встановленню особи при проведенні заходів порівняльної та реконструктивної ідентифікації. Визначальним елементом ідеї проєкту є оформлення даного підходу у форматі медико-інформаційної програми з можливістю її подальшого практичного впровадження при ідентифікації військовослужбовців та осіб, постраждалих в результаті воєнних дій. Впровадження інструментів цифрового аналізу стоматологічного статусу в алгоритми ідентифікації осіб сприятиме досягненню наступних економічних результатів: скороченню кількості необхідних експертогодин, мінімізації потреб у використанні дороговартісного лабораторного обладнання, зростанню мобільності процесу ідентифікації, оптимізації розподілу соціальних виплат родичам загиблим в залежності від результату ідентифікації військовослужбовців та осіб, які постраждали в результаті воєнних дій.
Рішенням науково-технічної ради всі проєкти будуть надіслані до Директорату науки та інновацій для участі в ІІ етапі конкурсного відбору проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених», які будуть виконуватися за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, починаючи з 01 січня 2023 року.
Крім цього, на засіданні було затверджено Положення про Міжнародний науково-навчальний центр культурної та соціально-економічної антропології ДВНЗ «Ужгородський національний університет» та критерії оцінювання виконання функціональних обов’язків заступника декана з наукової роботи.
За інформацією науково-дослідної частини
