Центр колективного користування УжНУ: лабораторія для науковців та студентів

Центр колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія експериментальної та прикладної фізики» імені Ігоря Студеняка УжНУ — це сучасна лабораторна база, створена для підтримки науковців та виконання експериментальних досліджень на високому рівні. Тут працюють із передовими методами аналізу матеріалів, а результати досліджень лягають в основу спільних українських та міжнародних наукових ініціатив.

Щоб дізнатися більше про діяльність Центру, його можливості та роль у розвитку університетської науки, ми поспілкувалися з директором — кандидатом фіз.-мат. наук, доцентом Антоном Когутичем.

— Пане Антоне, розкажіть, будь ласка, історію створення лабораторії

— Ідея створення Центру виникла за ініціативою Міністерства освіти і науки України, яке розробило програму підтримки молодих учених і розвитку наукової інфраструктури. Ця установа — спільне об’єднання трьох університетів — Ужгородського національного університету, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Івано-Франківського технічного університету нафти і газу. Саме ці три вищі навчальні заклади стали засновниками Центру і, відповідно, мають пріоритетне право користування науковим обладнанням.

— Як нині функціонує Центр колективного користування?

— Зараз він працює як сучасна науково-дослідна база. Фактично, його головна мета — забезпечити проведення експериментальних робіт. Основні напрямки роботи: комплексне вивчення структурних, електричних, механічних, акустичних та оптичних параметрів матеріалів, дослідження композитів, керамік і тонких плівок, вивчення процесів порядок–безпорядок, релаксаційних процесів і впливу різних зовнішніх факторів на властивості матеріалів.

Відповідно лабораторія оснащена усім необхідним обладнанням для проведення сучасних досліджень. Серед останніх таких дороговартісних придбань — інфрачервоний фур’є-спектрометр та раманівський спектрометр, які дають можливість виконувати високотехнологічні вимірювання.

Центр також дозволяє проводити фундаментальні дослідження для створення нових електронних і оптоелектронних пристроїв, високоефективних джерел енергії, суперконденсаторів, сенсорів та інших інноваційних розробок.

— У яких саме проєктах/програмах бере участь Центр і які дослідження проводяться на його базі?

— Центр задіяний у виконанні наукових тем і грантів як державного, так і міжнародного рівня. Зокрема:

Державні теми:

• ДБ-911, Номер державної реєстрації НДР: 0122U000935 — «Анізотропні фосфорвмісні халькогеніди для нанорозмірної електроніки на основі зв’язку між фероїчними властивостями та провідністю».
• Проєкти молодих учених:
  • ДБ 920-М — «Технологічні та екологічно безпечні тверді електроліти як матеріали для відновлюваних джерел енергії»
  • ДБ 923-М — «Тверді електроліти: матеріали нового покоління для екологічно безпечних енергетичних рішень»

Міжнародні проєкти:

• Програма «Горизонт Європа» (HORIZONMSCA-2022-SE01) — «П'єзоелектричність у 2D матеріалах: матеріали, моделювання та застосування» (Грантова угода 101131229 — Piezo2D).
• Програма «Горизонт 2020», проєкт РН/41-2024 — «Шаруваті фероїки MM'P2S(Se)6 з унікальними функціональними властивостями для нанорозмірних гетероструктур».
• Проєкт Українського науково-технологічного центру (УНТЦ) № 6436 — «Наноструктурування поверхні аморфних напівпровідникових плівок лазерним та електронним пучками».

Крім того, у межах Центру виконуються міжнародні дослідження в рамках українсько-швейцарський проєкт «3D та 2D складні халькогеніди для терагерцової фотоніки», де частина експериментів також проводиться саме на нашому обладнанні.

Ми також співпрацюємо з Інститутом електронної фізики НАН України, чиї науковці користуються лабораторією для проведення власних експериментів.

— Чи можуть інші дослідники або студенти університету користуватися обладнанням Центру?

— Так, обладнання його доступне для широкого кола користувачів. Ми надаємо доступ до лабораторії науковцям і викладачам УжНУ, студентам, аспірантам, молодим ученим, а також дослідникам інших закладів вищої освіти та інститутів, проте вже за узгодженням.

Обладнання активно використовується при виконанні курсових, дипломних, бакалаврських та магістерських робіт здобувачів фаху фізичного і хімічного факультетів, а також під час акредитаційних процедур освітніх програм. Докторанти та молоді науковці теж мають можливість проводити експерименти на базі нашого Центру.

Як я вже говорив, ми відкриті й для співпраці з іншими установами — будь-який заклад у сфері управління МОН може безкоштовно проводити дослідження на нашій базі. Якщо ж це інша організація, маю на увазі, поза сферою Міністерства освіти і науки, тоді оформлюється відповідний договір про науково-технічну співпрацю на оплатній основі. Процедура подання заявки детально прописана на сайті.

— Як розвивається матеріально-технічна база Центру?

— Ми постійно працюємо над модернізацією та оновленням обладнання (Прим. – перелік технічного оснащення можна переглянути за покликаннями: обладнання ч. 1, обладнання ч. 2). Зокрема, цього року Центр отримав міністерське фінансування для підвищення енергонезалежності — було встановлено сонячну електростанцію, яка забезпечує безперебійну роботу приладів у разі перебоїв з електропостачанням.

Також ми докупили нові модулі до існуючих систем, що розширило спектр експериментальних можливостей — тепер можемо досліджувати ширше коло матеріалів.

Загалом, обладнання Центру оцінюється у десятки мільйонів гривень, і частина з нього є унікальним для України.

— Які перспективи розвитку Центру на найближчий час?

— Наразі триває новий конкурс на державні наукові теми, у якому бере участь наш університет. Якщо проєкти пройдуть, ми продовжимо працювати в межах нових держбюджетних тем, а також у рамках чинних міжнародних грантів.

Плануємо надалі розвивати науково-освітній потенціал Центру, а також залучати більше студентів до практичних досліджень.

Валерія Мельник,

Інформаційно-видавничий центр

• Наука