Про розвиток відносин України та країн Центральної Європи говорили науковці на міжнародній конференції в УжНУ
У п’ятницю, 24 вересня в УжНУ відбулася VI міжнародна науково-практична конференція „Формат розвитку відносин України та країн Центральної Європи у контексті впливу гібридної війни, виборчих процесів, прав національних меншин та пандемії COVID-19”. Науковий захід зібрав науковців із провідних університетів України, а також із Польщі, Словаччини, Угорщини. Організаторами конференції стали ГО «Асоціація політологів та міжнародників УжНУ», Фонд «Scire» (Варшава, Польща), Інститут Центральної Європи (Люблін, Польща), Факультет суспільних наук, Факультет міжнародних економічних відносин, НДІ політичної регіоналістики УжНУ за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА. За форматом конференція поєднувала «живу» участь та онлайн спілкування.
Розпочалася конференція із вітальних слів, декана факультету Юрія Остапця: «Завдяки тісній співпраці кафедри політології і ГО «Асоціація політологів та міжнародників УжНУ» виникла ідея проведення цієї конференції. Хочу сказати, що в рамках конференції анонсовано 74 доповіді науковців, які представляють найбільш потужні виші нашої країни. Це КНУ ім.Шевченка, ЛНУ ім.І.Франка, Чернівецький університет ім.Ю.Федьковича, Прикарпатський університет ім.В.Стефаника, Волинський національний університет ім.Л.Українки, Національний університет «Львівська політехніка» та багато інших провідних ВНЗ України».
Також привітала із початком роботи конференції проректор з науково-педагогічної роботи УжНУ Мирослава Лендьел. «Я дуже рада, що ми, всі разом, маємо можливість зустрічатися в такому, «живому» форматі. На конференції є доповіді не тільки політологів, але й міжнародників-економістів, істориків, таким чином ми виходимо із міждисциплінарного підходу в соціально-політичних гуманітарних науках. Вважаю, що за цим підходом майбутнє наших наукових досліджень».
Розповідаючи про завдання конференції, заступник голови ГО «Асоціація політологів та міжнародників УжНУ» Олександр Бертолон зазначив: «Особливу увагу ми приділили питанню взаємин України та країн Центрально-Східної Європи в умовах гібридної агресії Російської Федерації.
Фіксування та протистояння викликам, які нею зумовлені є одним із завдань нашої конференції.
Також варта зауважити, що цінність наукового заходу в тому, що за результатами роботи конференції буде виданий збірник наукових доповідей».
Голова Ради польського фонду "Scire" (Варшава), PhD Люблінського державного університету ім. Кюрі-Склодовської (Польща) Януш Ковальчик у вітальному слові розповів: «Приємно бачити українських колег, учасників із інших країн на конференції. Із багатьма представниками ми маємо наукові контакти, які сподіваюся, будуть із часом тільки розширюватися. Тому бажаю всім учасникам вдалої участі в конференції».
Після відкриття конференції відбулося пленарне засідання, на якому торкнулися питань, окреслених у темі конференції. Так, д.політ.н., професор кафедри політології і державного управління Анатолій Ключкович мав доповідь на тему: «Популізм у словацькій політиці: форми прояву і тенденції розвитку».
Кандидат політ.н., представник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України (м. Київ) Ростислав Балабан доповів на тему «Україна як безпековий Майдан Європи». Цікавою була доповідь старшого аналітика Інституту Центральної Європи, PhD, Люблінський державний університет ім. Кюрі-Склодовської (Польща) Лукаша Левковича про співпрацю України та Польщі в Центральноєвропейських регіональних ініціативах.
Шандор Фьолдварі, PhD, Дебреценський університет (Угорщина) розглянув цікаву тему про історичні корені європейської своєрідності української культури. Актуальним була й доповідь Олександра Бертолона про причини та наслідки загострення українсько-угорських відносин у контексті виборів до органів місцевого самоврядування у 2020 році.
Надалі робота конференції йшла за 5 секціями: місцеві вибори 2020 – загальнонаціональний та регіональний виміри, геополітичні виклики для країн Центрально-Східної Європи на сучасному етапі, нові реалії публічного адміністрування в новостворених ОТГ, етнополітична безпека і стабільність в країнах Центрально-Східної Європи та «Соціо-культурні та психологічні наслідки пандемії COVID-19».
В рамках конференції було проведено презентацію навчальних і наукових видань 2020 – 2021 років, де було презентовано більше десяти наукових видань.
Також було проведено Круглий стіл на тему «Роль європейського державника в історії регіону: до 100-річчя перших офіційних відвідин Ужгорода Президентом Т. Масариком».
За доповідями учасників буде видано збірник матеріалів конференції.
Інформаційно-видавничий центр
_thumb_wide.jpg)
