Новини

04.06.2024
360

Пост'югославський простір: лекція професора Миті Великоні на ФМЕВ

Пост'югославський простір: лекція професора Миті Великоні на ФМЕВ

На факультет міжнародних економічних відносин завітав доктор філософії, професор культурології, керівник Центру культурологічних і релігійних досліджень Люблянського університету Митя Великоня. Він  прочитав студентам і зацікавленим особам лекцію на тему «Політичні аспекти постʼюгославського культурного простору» та презентував власні напрацювання.

На початку лекції декан факультету професор Микола Палінчак розповів про мету проведення заходу. «Ми на факультеті намагаємось залучати до читання лекцій іноземних професорів, бо такі зустрічі сприяють професійному зростанню майбутніх фахівців», - наголосив він. На захід також завітала проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи Мирослава Олександрівна Лендьел.

Поважний гість також презентував свої книги «Тітостальгія. Дослідження ностальгії за Йосипом Брозом» і «Зображення незгоди. Політичні графіті та вуличне мистецтво постсоціалістичного переходу», які вийшли друком від видавництва «Гельветика». Всього вони перекладені та надруковані шістьма мовами світу. Кілька примірників Митя Великоня привіз із собою, щоб залишити їх у бібліотеці факультету міжнародних економічних відносин.

Основна частина лекції стосувалася безпосередньо саме політичної ситуації. Лектор  розпочав з екскурсу до історії балканських країн і, власне, утворення Югославії. Спільна держава сербів, хорватів і словенців бере свій початок у 19 столітті. Головна ідеологія полягала в подоланні диктатури, проте це так і не вдалося втілити у життя.

Друга світова війна почалася в Югославії за кілька місяців до нападу Гітлера на СРСР - у квітні 1941 року. Країна боролася з німецькими військами протягом 11 днів. Згодом югославські партизани під командуванням Йосипа Броз Тіто розпочали військову боротьбу з окупантами. З часом вони стали найбільшою армією спротиву в окупованій Західній та Центральній Європі.

Наступний етап розвитку в історії країни – соціалістична Югославія. ЇЇ соціалізм вирізнявся поміж інших саме тим, що не мав таких жорстких установ та обмежень, ніж радянська диктатура. Як зазначає сам професор Митя Великоня «була можливість вільно подорожувати до сусідніх країн, зокрема я сам знав італійську, це моя друга мова, і свого часу без проблем відвідав Італію».

Провідною частиною презентації також була розмова про етапи розпаду Югославії. Зокрема, причиною стали війна за незалежність у Хорватії 1990-91рр., у Словенії 1991, Боснії та Герцоговині1992-95рр., в Косово 1998-99рр. і в Македонії – 2001р. Після цього країна розпалася приблизно на ті ж республіки, які існували під час її процвітання. Після цього розпочалася велика міграція на постʼюгославському просторі з півдня на захід.

Наступна частина розповіді містила огляд політичної ситуації станом на сьогодні. Зокрема професор розповів про новий термін, який був впроваджений британським журналістом – югосфера (Yougosphere). Його сутність полягає в тому, як колишні республіки Югославії співпрацюють і зв’язок між ними не переривався.

Якщо говорити про відмінності країн, то це постконфліктна ситуація, сильні політичні та релігійні розбіжності, різні орієнтації у зовнішній політиці, впровадження нових провідних ідеологій таких, як етнонаціоналізм та неолібералізм. Окрім цього до складу ЄС на сьогодні належать Словенія та Хорватія, члени НАТО Хорватія, Словенія, Чорногорія та Північна Македонія. Однак найголовнішою відмінністю між ними є різне економічне становище.

З погляду югосфери те, що розділяє – політика, об’єднує – культура. Тому у сферах науки, мистецтва та культури співпраця країн ніколи не припинялася – вона досі існує, хоч і ускладнена деякими труднощами.

 

Валерія Мельник, Інформаційно-видавничий центр

 

Категорії: