Перша відеолекція в Ужгородському університеті

Одним із способів упровадження інноваційних технологій у навчальний процес є відеолекції. Їх активно продукують київські, львівські, а також закордонні виші. Віднедавна з’явилася і перша відеолекція в УжНУ. Таку новацію втілив у життя кандидат філологічних наук, доцент, в. о. декана факультету іноземної філології Михайло Рошко, який організував відеозйомку для власної публічної лекції про постмодернізм. Відеолекція розміщена у вільному перегляді в мережі Інтернет, зокрема й на сайті Медіацентру УжНУ.

Михайло Рошко мріяв про відеолекцію вже давно, тільки тепер, на щастя, її вдалося реалізувати. Лектор переконаний, що така практика корисна й конче потрібна нашому університету. Це, по-перше, допомагає абітурієнту визначитися з вибором навчального закладу, коли бачить, як у нас читаються лекції. По-друге, це дозволяє студентові, який пропустив через певну причину заняття, надолужити матеріал. По-третє, це особливо зручно для студентів заочної форми навчання.

Пан Михайло планує запровадити на факультеті й дистанційне навчання, що стало б особливо корисним для інвалідів, студентів, які перебувають за кордоном. Зрештою, якісну і цікаву лекцію радо могли б переглядати всі охочі.

Михайло Рошко планує продовжувати практику відеолекцій. Сподівається, що й інших викладачів це зацікавить.

Чи не єдиною великою проблемою для втілення таких інновацій залишається технічне забезпечення. Михайло Михайлович уважає, що про це в університеті варто би подбати системно.

Ми розпитали в студентів та викладачів про їхнє ставлення до практики відеолекцій та можливості дистанційного навчання.

Заступник декана з виховної роботи факультету міжнародних відносин Антоніна Стряпко вважає ідею створення навчальних відеоматеріалів дуже вдалою. Вона відвідала публічні лекції Михайла Рошка і мала тільки позитивні емоції. «Варто відзначити, що це була наймасовіша публічна лекція. Лектор гарно все продумав і організував, зокрема й мікрофон та камеру. Таким чином він ще й піарить університет, – стверджує пані Антоніна. – Думаю, варто ходити на лекції Михайла Михайловича всім, навіть викладачам, особливо молодим, щоб учитися ораторського мистецтва. Так утримувати весь час увагу аудиторії – це феноменально». Пані Антоніна вважає, що варто продовжувати створювати відеолекції, але про технічне забезпечення має подбати ректорат.

Студент четвертого курсу фізичного факультету Василь Спачинський позитивно ставиться до дистанційного навчання за умови, якщо відеолекції якісні й кваліфіковані. «Це дозволяє здобувати освіту людині, яка не має змоги навчатися стаціонарно. Добре було б запровадити й іспити онлайн, подібно до курсів закордонних вишів». Він також відвідав лекцію Михайла Рошка, вражений нестандартним викладом матеріалу та вмінням зацікавити аудиторію.

А студентка третього курсу юридичного факультету Алла Коштура негативно ставиться до дистанційного навчання, зокрема й до відеолекцій. Дівчина стверджує, що рівень знань студентів і так досить низький, а такий спосіб їх ще більше розхолодить. До того ж «відеолекції й дистанційне навчання виключають можливість задати питання. Лекція перетворюється на монолог лектора і не є живим діалогом із студентом».

 Іванка Когутич

Медіацентр УжНУ