Факультет іноземної філології спільно з філологічним факультетом провели літературний вечір до Дня філолога. Захід був наповнений поезіями англійською, французькою, німецькою, румунською та чеською мовами — багатоголосе звучання європейських культур, об’єднаних у слові. Звісно, ми не могли оминути українську поезію — вона лунала щиро, глибоко й актуально.

      Найчуттєвішою частиною вечора став третій блок — авторські поезії. Власні тексти, сповнені болю, надії, ніжності та правди, — торкнулися кожного, хто був у залі.

   Ми безмежно вдячні, що до нас приєдналися представники літературного об’єднання “FUTURUM”, а також гості з Медичного факультету №2, Біологічного факультету та Факультету здоров’я і фізичного виховання. Їхня поезія стала важливим голосом цієї зустрічі.

     Сергій Жадан зазвучав по-новому — у німецькому перекладі, не втрачаючи ані ритму, ані внутрішнього болю. А Міхай Емінеску — як і завжди — з’явився у слові, як ніч з вустами коханої, що шепоче про вічність.

    Максим Ярмола, студент кафедри романських мов та зарубіжної літератури, прочитав французькою «Міст Мірабо» Ґійома Аполлінера — і ця річка часу заколисала всіх.

       Прозвучав і вірш Редйарда Кіплінґа «If—» («Якщо»), яким поділились студенти у перекладі — текст, що продовжує надихати покоління.

       А ще — щира вдячність студентці філологічного факультету за вірш чеською мовою «Za trochu lásky šel bych světa kraj» («За крихту кохання я б край світу пішов») Ярослава Врхлицького. Це було чуттєве й натхненне виконання.

     І, звісно ж, не обійшлося без музики! Сердечно дякуємо Анастасії Маргіті, студентці 1 курсу факультету іноземної філології, за проникливі авторські пісні, які стали справжнім серцем вечора.

      Дякуємо кожному, хто був з нами. Ви — найкраще підтвердження того, що поезія жива. І що вона — серед нас.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter.