Для всіх студентів УжНУ кафедра педагогіки та психології пропонує вивчення спеціалізованих курсів
Кафедра педагогіки та психології пропонує студентам різних напрямів підготовки вивчення таких курсів за вибором: «Методика застосування навчальних завдань», «Основи педагогічної майстерності», «Основи дидактичного менеджменту», «Основи психодидактики», «Професійне спілкування», «Психологія праці».
Зазначені курси важливі для сучасних студентів як фахівців в обраній професійній сфері, а також для здійснення громадської та інших видів діяльності.
За більш детальною інформацією звертатися на кафедру педагогіки та психології: вул. Заньковецької,89, каб. 227; kaf-pedagogy@uzhnu.edu.ua; тел. 0951329451.
Методика застосування навчальних завдань
Мета: ознайомити студентів-майбутніх учителів шкіл та викладачів ВНЗ з основними методами складання та застосування навчальних завдань.
Призначення: для студентів 4-5 курсів природничо-математичних спеціальностей (біологія, географія, екологія, математика, фізика, хімія тощо), які засвоїли основи психолого-педагогічних наук, знають зміст шкільного курсу у розрізі своєї спеціальності
Специфіка: курс носить переважно професійно-практичну спрямованість, а тому орієнтовне співвідношення лекційних та практичних занять 1:3 (напр. лекції – 6-8 год, практичні – 18-24 год).
Частина 1. «Складання та застосування навчальних завдань»
Лекційні заняття.
Поняття «навчальне завдання» у психолого-педагогічній літературі: запитання, вправа, задача. Пряме (вихідне), аналогічне та обернене завдання. Класифікація навчальних завдань. Навчальні завдання в підручниках та збірниках задач і вправ. Зміст і структура навчальних завдань. Умова та вимога завдання. Поняття про складність, трудність та проблемність завдання. Основні етапи розв’язування та складання завдань.
Практичні заняття. Складання навчальних завдань: аналогічні та обернені завдання, з конкретним та загальним змістом, з надлишковими та недостатніми даними тощо; завдання з предметним, тематичним, поліпредметним та політематичним змістом; складання та варіації завдань на основі підручника (завдання до текстових та позатекстових компонентів підручника), збірника задач та інших джерел інформації, в т.ч. Інтернету. Складання завдань текстових, у формі таблиці, рисунку чи схеми, мультимедійної презентації тощо.
Частина 2. «Складання та застосування тестів»
Лекційні заняття. Поняття про завдання у тестовій формі, тестове завдання, тест. Основні види тестів та загальні вимоги до них під час складання та застосування.
Практичні заняття. Складання різних видів завдань у тестовій формі з предметним, тематичним, поліпредметним та політематичним змістом на основі підручника (завдання до текстових та позатекстових компонентів підручника). Апробація розроблених завдань у тестовій формі та визначення деяких показників (валідність змісту, складність, надійність). Коригування розроблених завдань на основі результатів апробації.
Основи педагогічної майстерності
Даний курс пропонується для студентів, що освоюють педагогічні спеціальності і які в майбутньому працюватимуть як з учнівською, так і зі студентською молоддю.
Він спрямований на поглиблення знань студентів про основи педмайстерності, підвалиною якої є гуманістична спрямованість особистості майбутнього педагога, фахова та психолого-педагогічна компетентності, педагогічна техніка. Володіння знаннями про основи майстерності ґрунтується на творчому використанні студентами знань з філософії, педагогіки, психології та методики викладання фахових дисциплін.
Курс покликаний сприяти розвитку: компетентності студентів в ефективності організації педагогічної діяльності; розуміння сутності педагогічної діяльності як такої організації взаємодії вчителя з учнями (викладача зі студентами), при якій всі учасники освітньо-виховного процесу виступають рівноправними суб’єктами, партнерами; цілісної системи фахових знань, а також професійних умінь компетентної організації особистісно-орієнтованої педагогічної взаємодії; індивідуального стилю педагогічної взаємодії, як основи педмайстерності у процесі засвоєння студентами: основ педагогічної культури; понять про компетентність та професіоналізм; основ педагогічної техніки та мовлення; основ управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів (студентів); основ управління розвитком особистості у процесі освітньо-виховної діяльності; змісту рефлексивної діяльності, спрямованої на самоуправління педагога; основних засобів розвитку професійної майстерності; а також виробленню у студентів досвіду: організації педагогічної взаємодії; рефлексивної діяльності на основі управління власним психічним станом, мовою, невербальними засобами; вербального та невербального педагогічного впливу; володіння прийомами красномовства.
Основи дидактичного менеджменту
Курс пропонується для студентів, які пов’язують свою подальшу професійну діяльність із викладанням, як у студентських, так і в учнівських аудиторіях.
Він спрямований на поглиблення знань студентів про основи управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів (студентів) і ґрунтується на творчому використанні студентами знань з філософії, педагогіки, психології та методики викладання фахових дисциплін.
Курс покликаний сприяти формуванню компетентності студентів в напрямах: проектування власної методичної системи; організації та управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів (студентів); моделювання дидактичної взаємодії; діагностування результатів навчання. Формування компетентності дидактичного менеджменту здійснюється у процесі засвоєння студентами знань про педагогічні, психологічні та методичні аспекти проектування методичних систем, організації та управління дидактичним процесом, моделювання дидактичної взаємодії та дидактичного діагностування; а також у процесі набуття практичного досвіду в діяльності цілепокладання (зокрема, діагностичності у визначенні цілей навчання, що забезпечує використання у подальшій діагностиці результатів навчання тестових вимірників успішності), планування, структурування навчального матеріалу, прогнозування цілей, засобів і результатів навчальної діяльності, використання методів організації і управління у змісті конкретних навчальних занять, моделювання дидактичного середовища і взаємодії в залежності від технололгії навчання (проблемного, розвивального, ігрового, модульного, контекстного, інтерактивного, особистісно-орієнтованого тощо).
Основи психодидактики
Курс розрахований на студентів усіх спеціальностей, які прагнуть поглибити свої знання з проблеми взаємозв’язку філософських систем (поглядів, концепцій, напрямів), адекватних їм психологічних теорій навчання та педагогічних концепцій (теорій), що виникали на цих засадах. Засвоєння знань з курсу ґрунтується на попередньому знайомстві з педагогікою, психологією, філософією та поглибленням цих знань на основі знайомства з окремими науковими проблемами у сферах: філософії освіти, історії педагогіки (дидактики), педагогічної та вікової психології.
Розуміння глибини і сутності цих взаємозв’язків дозволяє обирати найбільш оптимальну, ефективну систему навчання у конкретному соціальному, психологічному і навчальному середовищах.
Курс покликаний сприяти формуванню компетентності студентів з проблем: методології організації процесу навчання в залежності від стратегії (методологічного напряму дидактичної концепції, наприклад: діяльнісний підхід – організація навчання за однією з моделей ООД (орієнтовна основа діяльності); когнітивна психологія – навчання, як розв’язування системи різноорієнтованих задач; гуманістичний підхід – особистісно-орієнтована система навчання, психологія спілкування – діалогове навчання тощо) і тактики реалізації цілей навчання у відповідності до обраної стратегії (що полягає у розробці відповідного дидактичного забезпечення: системи задач, вправ, завдань, дидактичних ігор тощо); розуміння сутності дидактичних концепцій та ефективності їх використання в умовах конкретного освітнього середовища, наприклад ефективності використання елітарних концецій розвитку особистості (педагогіка М.Монтессорі, Вальфдорська педагогіка, ФСТМ (формування системи теоретичного мислення: четверта модель ООД) за В.В.Давидовим тощо) в умовах сучасних освітньо-виховних закладів різних рівнів.
Професійне спілкування
Психологія спілкування – це важлива складова професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти, яка виступає визначальним критерієм готовності студентів до здійснення практичної діяльності в обраній сфері. Сучасний студент як майбутній фахівець повинен не тільки добре володіти професійними знаннями й уміннями, але й набути здатності вести діалог, працювати в команді, досягати взаєморозуміння.
«Професійне спілкування» як навчальна дисципліна спрямована на вивчення теоретичних засад спілкування й формування комунікативних умінь, в тому числі в сфері майбутньої професійної діяльності. Програма передбачає ознайомлення студентів з прикладними аспектами спілкування, з якими вони стикаються в повсякденній практиці взаємодії з оточенням, й охоплює такі поняття, як моделі, механізми, засоби, форми оптимальної взаємодії. В тематиці практичних занять акцент ставиться на удосконалення особистісних якостей, які здатні позитивно впливати на процес спілкування, і подолання психологічних бар’єрів взаємодії. Опрацювання на заняттях спеціальних методик допоможе студентам виявити ті аспекти власного досвіду спілкування, які потребують корекції.
Психологія праці
«Психологія праці» є однією з актуальних галузей наукових досліджень. Постійній інтерес до неї підтримується завдяки зростаючій в умовах євроінтеграції необхідності покращення продуктивності праці за рахунок науково обґрунтованого підходу до вивчення індивідуально-психологічних властивостей особистості. По завершенню вивчення курсу студенти знатимуть: психофізіологічну структуру умінь та навиків, що забезпечують вирішення професійних завдань в оптимальних й екстремальних умовах, а також чинників, які визначають стійкість і динаміку цієї структури; структуру функціональних станів працівника і закономірності динаміки працездатності людини і засоби її контролю; взаємозв’язок індивідуальних властивостей, виробничих відносин та психічних станів як фактора успішності та безпеки праці.
По завершенню вивчення курсу студенти вмітимуть: психологічними засобами підвищувати продуктивність праці; відстежувати причини виникнення виробничих конфліктів і застосовувати методи їх вирішення; проводити діагностику професійної спрямованості, визначати особливості мотивів професійної діяльності, адекватно оцінювати рівень розвитку професійно важливих якостей суб’єкта праці; розробляти технологію професійного відбору працівників; використовувати активні методи навчання працівників.






