УжНУ відзначає кращих науковців
Бути на перших позиціях у Scopus — реферативній базі даних та наукометричній платформі видавничої корпорації Elsevier надзвичайно престижно як для науковців, так і для вишів. Адже це -- найбільша у світі універсальна реферативна база даних з можливостями відстеження наукової цитованості публікацій та найвідоміший ресурс з пошуку наукової літератури. Ігор Петрович Студеняк, проректор УжНУ, нещодавно повернувся із семінару Міністерства освіти і науки України «Наукометричні бази даних як інструментарій реалізації наукового та науково-технічного потенціалу в контексті інтеграції до Європейського наукового простору». У цьому контексті наша розмова: чому важливо бути на передових позиціях у Scopus і яке місце займає наш університет?
- Що дає база даних Scopusдля науковців та вишу?
Наукова робота займає важливе місце в розвитку університету. У свою чергу, оприлюднення результатів наукових досліджень у журналах, які індексуються та реферуються БД Scopus дає змогу інтенсивно підвищувати індивідуальні показники вчених (кількість статей, кількість цитувань, h-індекс) та, відповідно, показники університету у світових рейтингах. БД Scopus дає змогу проаналізувати публікаційну активність за такими показниками:
- розподіл статей за галузями знань;
- загальна кількість статей та кількість статей за роками;
- список авторів, які найбільш активно публікуються;
- список найбільш цитованих статей;
- процентне відношення самоцитування у найбільш рейтингових статтях;
- список журналів, в яких активно публікуються науковці;
- список ВНЗ, працівники яких виступають співавторами університетів, які досліджуються.
Ця база даних ще наприкінці 2013 року містила понад 50 млн. реферативних записів. Загалом Scopus розподіляється на чотири галузі: 41% об’єму даних складають природничі науки (виробництво, енергетика, комп’ютерні науки, математика, матеріалознавство, науки про Землю та планети, фізика і астрономія, хімічні технології, хімія); 40% –медичні науки; 24% – науки про життя (біохімія, генетика та молекулярна біологія, імунологія та мікробіологія, науки про навколишнє середовище, нейронауки; сільськогосподарські та біологічні науки) та 12% сформовані інформацією про соціогуманітарні науки (бізнес, менеджмент та бухгалтерський облік, економіка, економетрика та фінанси, мистецтвознавчі та гуманітарні науки, психологія, соціальні науки, теорії прийняття рішень).
- Яким чином роботи науковців можуть вийти на найкращі позиції рейтингу?
Для підвищення наукометричних показників університету та індивідуальних рейтингів вчених необхідно дотримуватися ряду вимог. Зокрема, результати досліджень, які опубліковані у статтях, мають бути новими і актуальними для сучасної науки, що позитивно вплине на цитування таких робіт. Для збільшення індивідуальних показників вченим доцільно публікуватися у складі авторських колективів, до складу яких повинні входити іноземні вчені з відносно високим h-індексом.
Результати досліджень потрібно публікувати у високорейтингових іноземних журналах із величиною SNIP більше 1,5-2. Таким чином є більша ймовірність того, що статтю переглянуть та процитують інші вчені. Одним із способів привернення уваги до проблематики, якою займається вчений, та знаходження йому закордонного партнера, є їх реєстрація в наукових спільнотах, таких як LinkedIn, ResearchGate, Google Scholar та інші.
- Видання науковців яких країн найчастіше потрапляють до Scopus і яке місце українських вишів у базі даних?
Середпроіндексованих назв 47 % видаються у Західній Європі, 33 % – у Північній Америці, 9 % – видання Азійсько-Тихоокеанського регіону, по 2 % видань з Австралії і Океанії, Африки і Південної Америки і 5 % назв східноєвропейських видавців; у цей відсоток входять 37 українських назв журналів.
Щодо даних українських видань та науковців, то в наукометричній базі даних SciVerse Scopus є такі рейтинги: рейтинги працівників наукових установ України, які оновлюються щомісячно; науковців України (загальний і по галузях); молодих учених України. А також рейтинги установ України. Ці рейтинги розробляє Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Критерії такі: кількість публікацій у Scopus, кількість цитувань у Scopus, індекс Гірша (h-індекс) – це показник визнання науковця або наукової установи, заснований на кількості опублікованихстатей та їх цитуванні.
- На яких позиціях у Scopus перебуває УжНУ?
За даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus станом на 16 липня 2015 року (останні оновлені дані) УжНУ займає 13-те місце серед вищих навчальних закладів України (кількість публікацій 1498, кількість цитувань у Scopus 5273, Індекс Гірша - 27).
До речі, 12-14 листопада 2015 року в м. Київ проходила міжнародна виставка «Освіта та кар’єра – День студента 2015», яка була організована МОН України та Національною академією педагогічних наук України. Ужгородський національний університет удостоєний почесного звання «Лідер наукової та науково-технічної діяльності».
- У який спосіб університет може заохотити наукових працівників публікуватися у престижних виданнях ?
Для підвищення рейтингу нашого університету серед вищих навчальних закладів України велика увага приділяється публікаціям наукових та науково-педагогічних працівників. Для стимулювання наукової роботи співробітників УжНУ науково-дослідна частина проаналізувала публікації, які вийшли протягом 2014-го року. Було премійовано 23 керівники творчих колективів в розмірі 1000 грн. за кожну наукову статтю, яка була опублікована в 2014 році в зарубіжних виданнях, що мають високий імпакт-фактор (показник цитування наукових журналів, що визначає їхню інформаційну значимість). Загальна кількість таких статей складає 55. Очолюють творчі колективи: Базель Я.Р., Барчій І.Є., Блецкан Д.І., Бойко Н.В., Височанський Ю.М., Гайсак І.І., Глухов К.Є., Голомб Р.М., Гомонай О.О., Грабар О.О., Девіняк О.Т., Лазур В.Ю., Міца В.М., Різак В.М., Сливка О.Г., Сливка-Тилищак Г.І., Студеняк І.П., Сусліков Л.М., Хархаліс Л.Ю., Шафраньош І.І., Шуаібов О.К.
Минулого року було премійовано в розмірі 2000 грн. тих викладачів університету, які за період 2011-2013 років опублікували в міжнародних наукових журналах з імпакт-фактором не менше 4 статей або представили на міжнародних конференціях за кордоном не менше 10 доповідей.
На даний час науково-дослідна частина приймає звіти кафедр та індивідуальні звіти викладачів про результати наукової роботи, які були отримані упродовж 2015 року. Після опрацювання цих звітів ми плануємо преміювати тих працівників, які опублікували статті з високим імпакт-фактором у 2015 році. Починаючи з 2016 року, науковці будуть преміюватися за опубліковані статті безпосередньо після виходу статей у журналах. Крім того, керівництво вишу планує розпочати роботу по перереєстрації наукових видань університету та видання англомовних версій для того, щоб видання УжНУ могли індексувалися у базі даних Scopus.
Розмовляла Ірина Бреза
