Глюкокортикоїди сприяють метастазам раку молочної залози
Дослідники з Університетської клініки Базель (Швейцарія) показали специфічні фенотипи раку і збільшили активність глюкокортикоїдних рецепторів у віддалених метастазах. У моделях ксенотрансплантата, отриманих пацієнтами, при раку молочної залози у мишей збільшення гормонів стресу під час прогресування або лікування їх синтетичними похідними активує глюкокортикоидний рецептор і призводить до збільшення метастатичної колонізації і зниження виживання. Висновки опубліковані 13 березня 2019 року в «Nature».
Автори написали в дослідженні, що механізми метастатичної колонізації погано визначені. Необхідно чітке розуміння клітинних і молекулярних процесів, що лежать в основі внутрішньопацієнтної неоднорідності пухлини і метастазів.
Глюкокортикоїдний рецептор опосередковує вплив гормонів стресу і синтетичних похідних цих гормонів, які широко використовуються в клініці як протизапальні та імуносупресивні агенти.
Дослідження базувалося на використанні транскрипційного профілювання пухлин і відповідних метастазів у моделях ксенотрансплантата, отриманих пацієнтами, на мишах.
Дослідницька група показала, що збільшення гормонів стресу під час прогресування раку молочної залози призводить до активації глюкокортикоїдного рецептора на віддалених метастатичних ділянках, підвищеної колонізації та зниження виживання.
Крім того, транскриптоміка, протеоміка і фосфопротеомічні дослідження втягують глюкокортикоїдний рецептор в активацію множинних процесів в метастазах і в підвищеній експресії кінази ROR1, обидва з яких корелюють зі зниженою виживаністю. Абляція ROR1 зменшила метастатичний відросток і тривалу виживаність у доклінічних моделях.
В цілому, ці результати показують, що активація глюкокортикоїдного рецептора збільшує гетерогенність і метастазування. З клінічної точки зору, автори інтерпретували свої висновки таким чином, що необхідна обережність при використанні глюкокортикоїдів для лікування хворих на рак молочної залози, у яких склалися ускладнення, пов'язані з раком.
