ПРО ТЕ, “ЯК НЕ СТАТИ ОВОЧЕМ” ГОВОРИЛИ В УЖНУ
Сьогодні ми стикаємося з безпрецедентною кількістю інформації, яка заповнює інтернет-простір. Часто, важко відрізнити правду від вигадки, а фейки стають дедалі більшою проблемою, особливо у соціальних мережах. Саме тому 3 жовтня 2024 року на факультеті історії та міжнародних відносин було організовано зустріч з Оксаною Мороз — відомою експерткою з інформаційної безпеки, авторкою проєкту “Як не стати овочем”, яка активно досліджує фейки, маніпуляції та медіаграмотність. Розпочала зустріч доцентка ФІМВ, директорка Центру сталого розвитку УжНУ Мелеганич Ганна, яка наголосила на важливості інфогігієни в сучасному інформаційному просторі та, зокрема в умовах війни. Пані Оксана почала зустріч з того, що пояснила феномен фейкових новин і те, чому вони настільки небезпечні. Вона підкреслила, що фейки — це не нове явище. “Фальшиві новини існували завжди, але з розвитком інтернету та соціальних мереж їх поширення стало набагато швидшим і масштабнішим”, — пояснила вона.Фейки створюються з різними цілями: від політичних маніпуляцій до фінансового зиску. Вони апелюють до наших емоцій, змушуючи реагувати на страх, гнів або здивування. Соціальні мережі лише підсилюють їхній вплив, оскільки алгоритми платформ налаштовані на те, щоб показувати користувачам контент, який викликає емоції та збільшує взаємодію.
Один з прикладів, який Оксана навела, стосувався COVID-19. “Масштаб дезінформації під час пандемії був безпрецедентним, — зазначила вона, — фейки стосувалися не лише здоров’я, але й політичних та економічних питань, що створювало хаос та страх серед людей.” Чому люди вірять фейкам? У своєму виступі Оксана Мороз також наголосила на психологічних аспектах, які сприяють поширенню фейкових новин. Люди часто шукають інформацію, що підтверджує їхні переконання, і через це можуть ігнорувати факти, які суперечать їхній точці зору. Це явище, відоме як “підтверджувальне упередження”, робить нас вразливими до маніпуляцій.
Крім того, важливу роль відіграє соціальний аспект. Якщо друзі або родичі діляться фейковою інформацією, ми, швидше за все, сприймемо її за правду, оскільки довіряємо цим людям. “Фейки мають вірусну природу. Ми можемо передавати їх далі, навіть не підозрюючи, що поширюємо дезінформацію”, — застерегла пані Оксана.
Як розпізнати фейк?
Одним з ключових моментів зустрічі стало обговорення методів розпізнавання фейкових новин. Оксана Мороз запропонувала кілька важливих порад:
1. Завжди перевіряйте джерела. Перш ніж поширювати інформацію, варто впевнитися, що вона походить з надійних і перевірених джерел. Якщо джерело не вказане або воно виглядає сумнівним, ймовірність того, що перед вами фейк, дуже висока.
2. Не довіряйте сенсаційним заголовкам. Фейки часто використовують провокаційні заголовки, щоб привернути увагу. Заголовок може бути дуже емоційним, а текст містити маніпуляції чи перебільшення.
3. Перевіряйте факти. Якщо ви сумніваєтеся в інформації, перевірте її за допомогою фактчекінгових ресурсів. В інтернеті є кілька незалежних платформ, які спеціалізуються на перевірці правдивості новин.
4. Будьте уважними до контенту, що викликає сильні емоції. Фейки часто націлені на те, щоб викликати у вас гнів, страх або шок. Якщо ви відчуваєте сильні емоції, перш ніж діяти — зупиніться і перевірте інформацію.
5. Звертайте увагу на візуальний контент. Фейкові новини часто супроводжуються маніпулятивними фотографіями або відео. Іноді зображення вириваються з контексту або змінюються за допомогою графічних редакторів, щоб впливати на вашу думку.
Що робити далі?
Оксана Мороз також підкреслила важливість системного підходу у боротьбі з дезінформацією. За її словами, уряди, освітні установи та громадські організації повинні співпрацювати, щоб підвищувати рівень медіаграмотності в суспільстві. “Фейки — це не лише проблема кожного окремого користувача інтернету. Це глобальна проблема, яка вимагає спільних зусиль для її вирішення”, — зазначила вона.
Одним з перспективних напрямів є створення інструментів для автоматичної перевірки інформації. Вже існують технології штучного інтелекту, здатні аналізувати новини та визначати ймовірність їх фейковості. Але ці інструменти все ще потребують удосконалення та підтримки на рівні держави і великих корпорацій.
Підсумовуючи, зустріч з Оксаною Мороз вчергове підкреслила, наскільки важливо бути свідомим споживачем інформації в сучасному цифровому світі. Фейки в соцмережах — це не лише загроза нашій обізнаності, але й небезпека для соціальної стабільності та демократії. Кожен з нас може зробити свій внесок у боротьбу з дезінформацією, підвищуючи власну медіаграмотність та критичне мислення.
