«Якщо в Європі кінця ХІХ– поч. ХХ ст. Belle époque – то в нас "селянська стріха"», - так виразився к.і.н. Віталій Ляска про стан історичної науки в України крізь віки.
![«Якщо в Європі кінця ХІХ– поч. ХХ ст. Belle époque – то в нас "селянська стріха"», - так виразився к.і.н. Віталій Ляска про стан історичної науки в України крізь віки.](/uploads/news/20240913_1185_image_2.png "«Якщо в Європі кінця ХІХ– поч. ХХ ст. Belle époque – то в нас "селянська стріха"», - так виразився к.і.н. Віталій Ляска про стан історичної науки в України крізь віки.")
13 вересня магістри спеціальності Середня освіта (Історія та громадянська освіта) 1-го року навчання, в рамках дисципліни «Українці і Світ: суспільно-політичний, історіографічний, медійний аспекти» мали можливість долучитись до публічної лекції к.і.н. Віталія ЛЯСКИ на тему «Локальна історія. Історія без брому». Зустріч справила враження і справдила очікування. Лектор, який започаткував власне видавництво, поділився своїм захопленням українською історією та актуальними тенденціями в книговиданні. Його оптимізм щодо книжкового буму в Україні вразив: в умовах сучасних викликів українці все більше прагнуть дізнатися про своє минуле. Можемо з надією дивитися в майбутнє.
Особливо цікаво було дізнатися про різноманітні формати, які використовує лектор для популяризації історії: журнали, сайт, відео на YouTube та подкасти. Це свідчить про те, що сучасні історики не обмежуються традиційними методами, а активно використовують нові технології для залучення аудиторії.
Це є одним із ключовим компонентом в розвитку професійного історика. Розвиток навичок у роботі з ІТ технологіями в сучасному світі є запорукою досягнення результатів не лише в науковій, видавницькій, а й у педагогічній діяльності.
Обговорення бачення українцями своєї історії стало ключовим моментом лекції. Були присутні студенти та викладачі з Ужгородського Національного університету, Чернівецького Національного та Волинського Національного університетів. Це є проявом академічної мобільності на національному рівні.
Але, тим часом, Лектор підкреслив, що в Україні недостатньо істориків, які публікуються за кордоном, що створює певний вакуум у розумінні нашої історії на міжнародному рівні. Це спонукає до роздумів про важливість популяризації української історії за межами країни та розвиту академічної мобільності на міжнаціональному рівні.
Загалом, лекція стала не лише джерелом нових знань, а й натхненням для подальшого дослідження локальної історії та її ролі в збереженні національної ідентичності, розвитку відповідних компетентностей для формування особистості педагога та науковця.
