Вперше в історії спортсмени ФІМВу увірвалися до квартету найкращих викладацьких волейбольних команд
12 березня паркет центрального майданчика спорткомплексу «Буревісник» потрясла знаменна подія: волейбольні факультетські команди перевели спартакіаду до заекваторної стадії. Позаду залишилися бурхливі баталії бадмінтоністів, шашкістів, шахістів та пінпонгерів, попереду замаячили перспективи плавців, баскетболістів, футболістів та легкоатлетів.
Тім факультету історії та міжнародних відносин підійшов до рубежу середини змагань у статусі одного з фаворитів. 15-бальний доробок дозволив нашим атлетам ділити з фізиками 2-3 сходинку загального заліку, лише на 5 пунктів випустивши вперед айтішників. І от нарешті настала та мить «між минулим і майбутнім», коли до перемоги рвалися не окремі особистості, а командний дух. Жеребкувальний плут приніс неабиякі сюрпризи, від яких мурахи по шкірі пішли. Наші волейболісти в груповому раунді отримали найнебажаніших, точніше сказати найсильніших, суперників: фізиків та суспільників. Спроби напрягти пам’ять і знайти в її глибинах бодай натяк на щось інше, ніж щорічні чемпіонства перших, жодних результатів не принесли. Так, перед нами опинився не просто записний фаворит, а потужна збалансована команда, яка ніколи не відчувала гіркоти поразок. І другий тім у тріо не подарунок. Волейболісти факультету суспільних наук завжди виходили боротися лише за медалі і найкращу гру. Любий букмекер або віщун безперечно видав би не улесливий для ока наших вболівальників прогноз. Але віра в команду невидимим магнітом все-рівно тягнула їх на трибуни. З натовпу фанів вирізнялися студент Ярослав Шелемба, який серед спортивної громадськості отримав нік «фотограф», і випробуваний турнірний боєць Віктор Барзак, в вузьких колах відомий як «тренер», завжди готовий вискочити на майданчик з криком «тайм аут!».
В межах розмітки зібралися наші бійці: Віталій Андрейко, Михайло Шелемба, Юрій Мателешко, Мирослав Ігнатоля, Юрій Офіцинський та автор цих рядків. Потужні подачі, шалений контроль ліній, іноді несподівані аути, вольові атаки першим та другим темпом, відчуття команди давали би надію на успіх в першій грі, якщо б не одна «не зовсім дрібниця» - височезний клас суперника. Незважаючи на нестерпне бажання перемогти нашим волейболістам після першої гри прийшлося жати руки друзям фізикам в ранзі переможених. І стало питання: «Чи є шанс на перемогу коли його нема?». Безперечно є, якщо боротися до свистка і ніколи не здаватися. Команда факультету історії та міжнародних відносин в важких протистояннях наступного кола змогла зібратися і побачила в турнірному протоколі приємний переможний рахунок доленосної битви. Вінер, який подарував нам високе місце, про яке до старту змагань можна було б тільки мріяти. Програвши лише багаторічним чемпіонам фізикам, які і цього року не зрадили цій стабільній традиції, факультетська команда увірвалася до чільної четвірки змагань, а в загальному заліку спартакіади укорінила свої позиції в елітній трійці.
Вже через два тижні підтримати гідну ходу наших спортсменів швидким пересуванням по водній гладі університетського басейну прийде дует фімвівських плавців. А змагатися їм допоможуть найвідданіші вболівальники!
Доцент кафедри археології, етнології та культурології Ігор Прохненко
