Мотивація навчання студентів УжНУ
Проведено дослідження, аби з’ясувати особливості динаміки мотивації навчання студентів різних курсів в умовах класичного університету на прикладі державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (далі УжНУ).
Однією з важливих умов підготовки сучасних фахівців у вищій школі є розвиток мотивації навчальної діяльності студентів. Проблема набуває особливої ваги у теперішній час, оскільки молода людина, яка навчається у виші, не завжди впевнена щодо свого майбутнього працевлаштування. Зокрема, можемо констатувати наявність суттєвих суперечностей, зумовлених високими вимогами до деяких професій (педагог, лікар тощо) та сучасним статусом відповідних фахівців у суспільстві. Відповідно маємо усвідомлювати реальні можливості закладів вищої освіти у вирішенні даної проблеми, оскільки вона має загальнодержавні масштаби та рівні.
Для анонімного електронного опитування студентів за допомогою Google Forms використано анкету «Мотивація професійної (навчальної) діяльності», оскільки вона зручна в користуванні і має широке поширення серед дослідників. Автор методики К. Замфір, модифікація А. Реана (2000). Респонденти – 1071 студент, з них: 314 (29,3%) чоловіки і 757 (70,7%) жінки; за роками навчання – перший курс бакалаврату (1Вс) 250 (23,3%), другий курс (2Вс) 167 (15,6%), третій курс (3Вс) 142 (13,3%); четвертий курс (4Вс) 241 (22,5%), всього 800 (74,7%) студентів бакалаврату; перший курс магістратури (1Mgr) 151 (14,1%); другий курс (2Mgr) 120 (11,2%), всього 271 (25,3%) студент магістратури.
Проведене дослідження показує, що більшість студентів (80-84%) різних років навчання бакалаврату та магістратури мають оптимальні мотиваційні комплекси (рис. 1), а саме: переважає внутрішня мотивація (ВМ), зовнішня позитивна мотивація (ЗПМ), або їх значення однакові (ВМ=ЗПМ), але більші, ніж зовнішня негативна мотивація. Посилення зовнішньої негативної мотивації спостерігали для частини студентів (біля 16-20%). Аналогічні результати мають місце у випадку узагальнення даних за всі роки бакалаврату та магістратури: біля 82% студентів мають оптимальні мотиваційні комплекси, для інших виявлено посилення зовнішньої негативної мотивації. Перевага внутрішньої мотивації найбільш поширена серед студентів-першокурсників бакалаврату (55,20%) та магістратури (51,66%), на інших курсах посилюється вплив зовнішніх позитивних чинників мотивації. Водночас більший вплив на першокурсників бакалаврату та магістратури мають негативні чинники мотивації, оскільки серед них максимальний відсоток студентів з переважною зовнішньою негативною мотивацією; на наступних курсах цей показник зменшується.
Порівняння отриманих результатів для першокурсників університету різних років (2016-2020) засвідчує наявність загальної тенденції щодо покращення мотивації навчання, оскільки зростають значення показників внутрішньої та зовнішньої позитивної мотивації, зменшуються показники зовнішньої негативної мотивації.
Детальніше можна ознайомитися за посиланням
https://doi.org/10.28925/2414-0325.2021.1114
Інформацію підготував
автор проведеного дослідження проф. В.І. Староста, доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи
