Лекція-практикум від д-р Хасрата Арджуменда: як підготувати статтю для міжнародних наукових журналів
2-го червня у залі Вченої ради ДВНЗ «УжНУ» відбулася лекція на тему: «Practical Lecture on Writing Articles Effectively for Scopus Journals», яку провів д-р Хасрат Арджуменд, президент та виконавчий директор The Grassroots Institute. Протягом заходу лектор поділився власним досвідом публікацій у високорейтингових журналах та дав корисні поради щодо підготовки статей, що відповідають сучасним вимогам Scopus.
Цей захід став частиною співпраці юридичного факультету УжНУ з міжнародною громадською організацією The Grassroots Institute, що зареєстрована в Канаді та Україні. В межах цього партнерства реалізуються міждисциплінарні проєкти на суспільно-важливі теми, такі як екологія, право та сталий розвиток. «Ми ведемо наукову співпрацю з професором Хашратом уже багато років. Він є засновником і головним редактором чотирьох наукових журналів, індексованих у базі Scopus і може поділитися цінним досвідом», — зазначила заступниця декана юридичного факультету з міжнародних зв’язків Наталія Петрецька.
У контексті глобальної кризи, яку переживає Україна, зокрема через війну, важливо звертати увагу й на виклики, що виникають в академічному середовищі. Саме тому, спікер підготував цю лекцію-практикум, яка була вкрай корисною для науковців, професорів, вчених, наукових співробітників, дослідників — усіх, хто бажає вдосконалюватися відповідно до глобальних стандартів.
«Я дуже вдячний, що Ужгородський національний університет запросив мене сьогодні на дуже корисну і критично важливу лекцію. Вона, по суті, є більше практичною ніж теоретичною. І орієнтована на тих, хто має бажання почати або вже пише наукові статті для міжнародних часописів, особливо для видань, що індексовані у Scopus», - розпочав гість.
Протягом свого спічу, він як головний редактор журналів Grassroots Journals, орієнтувався саме на власний досвід роботи в цій сфері. Загалом за вісім років організація публікувала роботи близько 3000 авторів.Більша частина, близько 60%, походить з України, і представляє понад 60 університетів. Як зазначив лектор, 90% з них припускалися помилок у своїх матеріалах. Тому основною метою лекції було виявити найчастіші хиби, які роблять українські дослідники у своїх публікаціях до міжнародних журналів.
Під час виступу спікер детально розповів, як підготувати якісну наукову статтю, крок за кроком розібравши увесь процес. І, звісно, звернув увагу на типові помилки та слабкі місця, яких часто допускають автори. Згодом пан Арджуменд пояснив, як виправити ці недоліки та вдосконалити роботу над матеріалом.
Зі слів Хасрата Арджуменда, головна проблема української академічної спільноти полягає не лише у мовному бар’єрі. Часто люди подають текст без чітких блоків — таких як вступ, методологія, результати, обговорення й висновки. Крім того, нерідко методологічна частина залишається поверховою: немає вказівки на вибірку, інструменти дослідження або часові рамки. Анотації ж здебільшого дублюють вступ, замість того, щоб коротко й лаконічно передавати суть роботи. Також поширеною є плутанина в оформленні джерел — порушуються вимоги до стилів цитування або вказуються неповні посилання. Лектор підкреслив, що для того, щоб наукову роботу прийняли до серйозного міжнародного видання, важливо не тільки мати цікаву ідею, а й чітко дотримуватися структурних та формальних вимог.
Для наочного розуміння, він демонстрував приклади з Гарварду, розбирав кожний недолік та пояснював чому це не є правильним. Також розглянув особливості форматування окремих частин, таких як дати, власні назви, покликання, джерела та інші. Переглянути матеріали Grassroots Journals можна за цим покликанням.
Наприкінці лектор відповів на питання аудиторії, що дозволило уточнити та доповнити окремі моменти обговорюваної теми.
Валерія Мельник,
Інформаційно-видавничий центр
