Ужгородський національний університет був представлений на заході по розробці засад історичної політики та змісту історичної освіти
20-22 червня 2024 р. у самому серці столиці України у конференц-залі готелю «Україна» відбулася Міжнародна наукова конференція «Інтелектуальний поєдинок з імперією: творча спадщина Докії Гуменної в історико-культурній перспективі». Цей науковий саміт став складовою серії заходів, котрі координуються Міністерством науки і освіти України, Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАН України, Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Національною Спілкою краєзнавців України.
Головна спеціалістка відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин директорату шкільної освіти МОН України Раїса Євтушенко на відкритті конференції зазначила, що ювілейні дати, як, наразі, 100-річчя народження Докії Гуменної є нагодою не тільки згадати ім’я, про котре було мало відомо. Як безпосередній свідок зламних історичних подій, ця письменниця залишила мемуарні та літературні свідоцтва, котрі повинні стати надбанням широкого загалу і знайти своє місце у змісті історичної освіти, викладання української літератури ХХ ст. Адже, стратегічним напрямом сучасної української гуманітаристики є формування деколонізаційної аналітичної оптики. Провідна наукова співробітниця Інститут історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) Людмила Гриневич справедливо зауважила, що письменницька діяльність Докії Гуменної породжує цілий ряд проблем світоглядного та методологічного значення. Її творчий доробок акумулював потужний потенціал для уневажнення імперської міфології. Він також породжує рефлексії щодо значення літературної творчості як історичного свідоцтва, її величезного потенціалу у міжпредметній інтеграції. Владислав Гриневич, керівник Інституту досліджень пам’яті порушив ключові дефінітивні проблеми типології тоталітаризму, опору і колаборації, стратегій виживання у роки Другої світової війни, котра так само знайшла значний відбиток у тематиці літературних творів письменниці Гуменної.
Старший викладач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Ужгородського національного університету Сергій Ганус виголосив доповідь на тему «Виховання історією: Хмельниччина та Українська національна революція 1917-1920 рр. у формування соціоісторичних поглядів Д. Гуменої». Доповідач звернув увагу на те, що виховний потенціал історії, її роль у громадянському вихованні неодмінно повинен поєднуватися з віктимними завданнями: застерігати від повторення помилок минулого і засвоювати уроки історії. Адже, результатом нереалізованих завдань Хмельниччини стала Руїна, а наслідком поразки національної революції 1917-1920 рр. стало встановлення більшовицького тоталітаризму і, врешті, Голодомор 1932-1933 рр. У цьому сенсі творчість Д. Гуменної виглядає як застереження і набуває цілком сучасного звучання.
Учасники саміту відвідали рідні місця письменниці, де вона народилася, провела роки дитинства та шкільної юності – м. Жашків Київської області.
