ФАКУЛЬТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ТА ДОУНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ (продовження)
Факультет післядипломної освіти Ужгородського національного університету було відкрито 8 лютого 2000 року згідно з наказом №25 Міністерства освіти і науки України.
За структурою факультет складався з трьох випускаючих кафедр. В.о. декана було призначено професора Чопея Івана Васильовича. Новоствореному факультету післядипломної освіти надали приміщення по вулиці Собранецькій, яке на той час потребувало ремонту.
Із залученням коштів спонсорів та меценатів було проведено капітальний ремонт корпусу, обладнані кабінети, навчальні аудиторії та господарські приміщення, озеленено територію. Свій посильний внесок в благоустрій корпусу зробив кожен працівник факультету. Завдяки спільним зусиллям всіх корпус факультету післядипломної освіти згодом перетворився в один з найкращих серед корпусів Ужгородського університету.
На початку існування факультет післядипломної освіти налічував 24 працівники і складався з трьох кафедр:
- Терапії та сімейної медицини
- Хірургічних дисциплін
- Охорони материнства і дитинства
Навчання проводилося для 120 інтернів з 10 спеціальностей, 3 магістрантів та 100 курсантів.
Кафедра хірургічних дисциплін створена в 2000 році, як багатопрофільна мультидисциплінарна з метою охоплення всіх інтернів хірургічного спрямування і включала наступні хірургічні спеціальності: хірургія, травматологія, онкологія, урологія, ЛОР, очні хвороби, а також забезпечувала викладання хірургічного циклу для лікарів загальної практики-сімейної медицини, передатестаційних циклів, тематичних удосконалень, спеціалізацій. Первинний склад кафедри складався з високо професійних викладачів, які перейшли з інщих кафедр медичного факультету (доц. Фальбуш О.О., доц. Микита А.І., доц. Оваді В.І., доц. Мащкаринець Й.В., доц. Адамчук В.С., проф. Ганич М.М.). А першим завідувачем кафедри був обраний за конкурсом доц. Пацкань Б.М., який незмінно з двома переобраннями виконує обов'язки і до теперішнього часу.
По закінченню Чернівецького медичного інститута з відзнакою Пацкань Б.М. отримав направлення в Східний Сибір по лінії МШС на ст. Коршуніха-Ангарська, біля відомого м. Братська. Прибувши в Іркутськ в службу Східно-сибірської залізної дороги (ССЗД) в серпні 1978 року почув, що там куди був направлений на роботу, ще лікарню не побудували і відповідно було запропоновано або назад додому, або їхати далі на Схід. Вибір був однозначний- на Схід. Таким чином опинився в Улан-Уде і це було щасливим вибором долі. Новозбудована дільнична лікарня №4 ССЗД на 850 ліжок на той час була оснащена сучасною новітньою апаратурою з хорошою логістикою 150 ліжкового хірургічного відділення. Хірургічний колектив був високопрофесійний, доброзичливий, сприятливим до набуття хірургічної майстерності і вже через 3 роки Богдан Михайлович успішно оволодів різноманітними хірургічними втручаннями з хірургії, травматології, урології, онкології, дитячої хірургії, що привело його на посаду завідувача амбулаторного хірургічного відділення з штатом 15 хірургічних посад в двох поліклініках для обслуговування більш ніж 100 тис. населення міста. Також доводилось неодноразово вилітати по лінії сан-авіації в новостворені міста західної ділянки БАМу для надання невідкладної допомоги, що на все життя залишило незабутні враження про Сибір, Байкал, Тайгу. Суворий та красивий край, величний Байкал, мужні і справедливі люди, професійні і щирі колеги прив'язали до себе, однак бажання набуття нових знань привело до поступлення в клінічну ординатуру в 1982 році на кафедру загальної хірургії стоматологічного, а потім педіатричного факультету Київськго медичного інститута ім. ак. О.О.Богомольця.
З 1984 року Пацкань Б.М. прийнятий на посаду асистента кафедри хірургії Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця. З цього часу розпочався викладацький період в житті, який незмінно триває і до теперішнього часу і відповідно становить 35 років. Загартований сибірським етапом життя, не дивлячись на незадовільні побутові умови проживання (гуртожитки, чужі наймані квартири) надзвичайно напружену хірургічну діяльність, а висока самоорганізованість дозволили розробляти науковий напрямок «Хірургічне лікування гострих шлунково-кишкових кровотеч у хворих похилого і старечого віку» і завершити написанням кандидатської дисетрації в1986 році.
З вересня 1990 року повернувся в рідне Закарпаття на кафедру госпітальної хірургії медичного факультету УжДУ.
З 1997 року паралельно з викладацькою роботою почав обіймати посаду завідувача хірургічним відділенням №2 Обласної клінічної лікарні ім. Новака, де були два підрозділи: гнійно-септична та проктологічна хірургія. З кінця 1999 року (листопад) перейшов на новостворений факультет післядипломної освіти, організатором якого був проф. Чопей І.В. і з його подання створив нову кафедру для підготовки лікарів інтернів хірургічного спрямування.
Кафедра охорони материнства та дитинства була заснована у 2001 році у складі факультету післядипломної освіти Ужгородського національного університету.
Засновником і першим завідувачем кафедри був учень основоположника акушерсько-гінекологічної служби Закарпаття, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента АМН СРСР М.С. Бакшеєва, доктор медичних наук, професор М.М. Ганич.
Ганич Михайло Михайлович народився 20 травня 1931 р. в селі Малий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області в родині селян. Закінчив середню школу із срібною медаллю (1949). Спеціальність лікаря здобув, навчаючись на медичному факультеті УжДУ, який закінчив у 1955 р. За направленням у 1955-1957 рр. працював головним лікарем Синевирської сільської лікарні, що на Міжгірщині. У 1957-1959 рр. – головний лікар Міжгірського району – райлікарні, завхірургічним відділенням. У 1959-1962 рр. аспірант кафедри акушерства і гінекології Ужгородського державного університету, яку достроково закінчив і захистив кандидатську дисертацію на тему: «Перебіг вагітності і родів при ендемічному зобі» (1962). Далі працює на медичному факультеті УжДУ: асистентом, доцентом (1966), професором (1976), водночас деканом факультету (1984-1987). З 1965 р. стає на чолі університетської кафедри акушерства і гінекології, яку очолював понад 40 років: 1964-2000 - кафедра акушерства і гінекології медичного факультету, 2001-2005 - новостворена кафедра охорони материнства і дитинства на ФПО, де він далі працював професором до 2016 року.
Під керівництвом видатного українського вченого, академіка М.С. Бакшеєва підготував і в 1974 р. успішно захистив докторську дисертацію «Плацентарний бар’єр та його роль в обміні білків і деяких біологічно активних речовин між материнським організмом і плодом»
За вагомі наукові здобутки та підготовку кадрів вищої кваліфікації обраний академіком Української академії наук (1996). Опублікував 250 наукових праць, більше 30 навчальних посібників та методичних розробок. Вперше написав українською мовою та видав навчальні посібники «Акушерський фантом» (1971) та «Практикум з акушерства та гінекології» (1974). Співавтор трьох підручників з акушерства та гінекології, виданих у Братиславі (Словаччина) та в Україні (Харків). Підготував 8 кандидатів наук.За особливі заслуги в розбудові національної освіти, утвердження високого авторитету університету, плідну культурно-громадську діяльність Вчена Рада УжНУ присвоїла М.М. Ганичу почесне звання «Заслужений професор УжНУ» (2005).
На превеликий жаль, видатний науковець, доктор медичних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений професор УжНУ Михайло Михайлович Ганич 6 січня 2021 року на 90 році життя відійшов у вічність. Далі буде…
