Новини

01.02.2024
684

Доцентки філологічного факультету стали гостьовими лекторками в Загребському університеті завдяки проєкту Erasmus+

Доцентки філологічного факультету стали гостьовими лекторками в Загребському університеті завдяки проєкту Erasmus+

Філологічний факультет УжНУ розвиває наукові, навчальні й культурні зв’язки з кафедрою україністики в Загребському університеті в рамках проєкту Erasmus+. Наприкінці січня в хорватському виші успішно пройшли стажування доцентки кафедри української мови Олеся ХарьківськаВероніка БаньоіГалина Шкурко та кафедри журналістики – Наталія Толочко. Вони провели гостьові лекції для студентів філософського факультету хорватського вишу, налагодили міжкафедральну співпрацю.

Викладацька мобільність запрацювала завдяки роботі проректорки Мирослави Лендьел, відділу міжнародних зв’язків та його керівниці Оксани Свєженцевої. За надану можливість та супровід на всіх етапах підготовки до стажування доцентки вдячні деканові факультету професорові Юрію Бідзілі.

У Загребському університеті функціонує єдина в Хорватії кафедра україністики. Відповідні студії заснувала у 1980-х роках професорка Харківського університету Раїса Тростинська. Підрозділ створено 2001 року з її ініціативи та за підтримки колег-славістів.

Донедавна кафедру очолювала професорка Оксана Тимко-Дітко, яка навчалася в аспірантурі філологічного факультету УжДУ й захистила кандидатську дисертацію в Ужгороді. Вона досі підтримує хороші наукові, особисті зв’язки з професорами й доцентами факультету. Сьогодні кафедрою керує докторка Дарія Павлешень, що народилася в Івано-Франківську, навчалася в українському та хорватському університетах і близько 20 років працює на кафедрі.

Навчальний процес для студентів українського відділення забезпечують 8 викладачів, більшість із яких є випускниками українського відділення. Їхні наукові інтереси пов’язані з давньою та сучасною українською літературою, морфологією, фразеологією, фонетикою, перекладом тощо.

95 % студентів українського відділення – корінні хорвати. Дехто має предків-українців, що багато років тому виїхали з нашої держави. Більшість усе ж зацікавлена у вивченні мови як однієї зі слов’янських. Молодь добре усвідомлює важливість мовної практики, тож деякі студенти безкоштовно навчають хорватської українців, що знайшли тимчасовий прихисток у цій країні.

З викладачами кафедри української мови і літературиЗ викладачами кафедри української мови і літератури

Оскільки на факультеті запроваджено програму подвійних дипломів, кожен студент паралельно навчається на двох спеціальностях: можна обрати або мови, як-от турецьку, польську тощо, або віддалені спеціальності – археологію, історію, антропологію та ін. Розклад складено так, щоб студенти змогли відвідати всі необхідні заняття без будь-яких обмежень.

Доцентки філологічного факультету стали гостьовими лекторками в Загребському університеті завдяки проєкту Erasmus+

Під час стажування в Загребському університеті викладачки УжНУ мали змогу попрацювати також у бібліотеці, де розміщено кілька стелажів з українською науковою, художньою літературою. З Ужгорода привезли видання для поповнення фондів – колективну монографію «Лінгвальний та екстралінгвальний аспекти комунікації», нове видання словника професора Івана Сабадоша, примірники Наукового вісника Ужгородського університету (Серія: Філологія), журналу про Закарпаття – «Унікум».

Доцентки філологічного факультету під час стажування набули нового досвіду викладання в закордонному університеті й радо поділилися враженнями.

Вероніка Баньоі:

– Тиждень перебування в Загребському університеті допоміг зрозуміти специфіку аспектів викладання в мультикультурному середовищі, особливості організації навчального процесу та міжнародного співробітництва. Це були насичені дні, сповнені незабутніми враженнями, безцінним досвідом, надзвичайно цікавим спілкуванням з колегами і студентами.

Вероніка Баньоі читає лекціюВероніка Баньоі читає лекцію

Теми, які обрала для лекційних занять, мають регіональне спрямування, пов’язані з моїми науковими інтересами (дослідження лінгвокраїнознавчого потенціалу топонімії Закарпаття, номінації географічних об’єктів за колірними особливостями й образно-символічної проєкції світосприйняття носіїв мови, етнолінгвістичний аспект вивчення соматизмів у структурі діалектних і літературних фразем) та розглядаються в межах вибіркових дисциплін. Топоніми і фраземи є важливим джерелом лінгвокраїнознавчої інформації, відображають національно-культурну систему уявлень про носіїв мови (дозволяють формувати знання про побут, звичний спосіб життя, вірування і традиції, матеріальну культуру, особливості національного характеру, менталітет), відповідно аналіз запропонованих мовних одиниць слугував засобом формування лінгвокультурологічної компетентності, що максимально сприяв і міжкультурній комунікації. Звичайно, не обійшлося й без українсько-хорватських мовних паралелей. Також одна з представлених тем («Явище синтаксичної синоніміки в системі складного речення») репрезентувала частину матеріалу з дисципліни «Сучасна українська мова» (синтаксис складного речення), яку вивчають наші здобувачі освіти на освітній програмі «Українська мова і література. Англійська мова і література». Дуже задоволена взаємодією з іноземною студентською авдиторією: неймовірна енергія, доброзичливість і щирість, прагнення дізнатися про щось нове. Студенти-україністи під час усіх занять демонстрували зацікавленість стосовно порушених проблем: були зосереджені, активно слухали, ставили запитання, брали участь у дискусіях.

Під час стажування ознайомилася з організацією освітнього процесу, порівняла системи освіти, а ще зрозуміла напрямки актуалізації змісту курсів, які викладаю, тож сподіваюся використати на практиці нові форми і методи навчання.

Надзвичайно вражена неймовірною гостинністю академічної спільноти. Вдячна всім, хто сприяв комфортному, цікавому й результативному перебуванню в Загребському університеті!

Олеся Харьківська:

– У рамках академічної мобільності ми мали змогу прочитати лекції для хорватських студентів. Я зосередилася на темах про українську мову серед інших слов’янських, походження назви Україна та української мови; про назви осіб в українських говірках Закарпаття в лексичному і словотвірному аспекті; про Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району Івана Сабадоша як важливе діалектознавче джерело.

Читає лекцію Олеся ХарьківськаЧитає лекцію Олеся Харьківська

За моїми спостереженнями, хорватські студенти дуже зацікавилися лекцією про походження української мови та назви України. Під час заняття молодь занурилася в історію походження української мови, проаналізували деякі писемні пам’ятки, зокрема такі, що містять перші фіксації назви України та своєрідні риси української мови. Сьогодні ця тема особливо важлива й актуальна. До речі, закордонні студенти не чекають класичну лекцію, вони прагнуть тісного живого контакту з викладачем, комунікації і якомога більше практики.

Такий обмін надзвичайно важливий, адже ми мали змогу порівняти різні системи навчання, дозвілля студентів, можливості для здобувачів освіти та викладачів і багато іншого. Цікаво, що студенти можуть поєднувати дві спеціальності в межах факультету. Це може бути українська та хорватська, українська та польська мови тощо. Часто поєднують навіть неспоріднені спеціальності, наприклад, українську мову й архітектуру. Такі мікси особливо популярні. Викликають подив і захоплення величезні бібліотеки, заповнені студентами. На філософському факультеті їх було кілька, принаймні три нам вдалося побачити. Бібліотека в Загребському університеті – це місце, де студенти відпочивають, готуються до іспитів, чекають наступне заняття.

Вдячні колективу кафедри української мови Загребського університету за теплий гостинний прийом. Сподіваємося на дальшу науково-навчальну співпрацю і з радістю запрошуємо колег до Ужгородського національного університету!

Галина Шкурко:

– Це був мій перший досвід участі в програмі Erasmus+. Зосередилася на темах про особливості функціонування англіцизмів в сучасній українській мові; про правописне врегулювання української мови: історію та сучасні виклики; про інтерактивну карту діалектів України; про інноваційні техніки навчання української мови як іноземної.

Галина Шкурко читає лекціюГалина Шкурко читає лекцію

Мала честь розповісти про проєкт, створений лінгвістами і програмістами філологічного факультету та факультету інформаційних технологій Ужгородського національного університету, – інтерактивну карту діалектів України. До змісту лекції я органічно додала інші проєкти філологічного факультету з діалектології, щоб уповні представити студентам особливості мови й культури Закарпаття та показати, як можна осучаснити збір діалектного мовлення. У студентів залишилися тільки позитивні враження. Діалектологія на кафедрі україністики належить до циклу вибіркових дисциплін, тому така лекція дозволила ґрунтовніше розглянути особливості лінгвістичного картографування, а також показала унікальність мультикультурного Закарпаття та способи імплементації класичної діалектології у формування інформаційної компетентності студентів.

Стажування було, безумовно, корисним щодо розуміння принципів викладання в закладах вищої освіти, передусім – зміщення фокусу з класичної лекції до інтерактивної. Цінним було почути досвід закордонних колег щодо організації занять під час дистанційного навчання та особливостей практичної підготовки студентів (зокрема, навчання української мови як іноземної), адже сучасна освіта неможлива без формування фахових компетентностей та їхнього застосування для професійного становлення фахівця.

Щиро дякую колегам за надану можливість участі в програмі міжнародної мобільності й теплий прийом у Загребі! Позитивних вражень залишилося багато, ідей – ще більше, які планую реалізувати у своїй професійній діяльності.

Наталія Толочко:

– Раніше я брала участь у проєкті Erasmus+, але стажування у форматі лекторату проходила вперше. Це однозначно кращий досвід і водночас виклик за 8 років роботи в університеті. У Загребському виші працювала з магістрантами, які практикують хорватсько-український переклад, ґрунтовно вивчають мову й уже навчають інших і до нашого приїзду мали обмаль інформації про Закарпаття.

Наталія Толочко читає лекціюНаталія Толочко читає лекцію

Для представлення обрала теми, пов’язані з інтерактивними методами, онлайн-інструментами для викладання й опанування мови; про відображення мовної проблематики в медіа мультикультурного регіону; про особливості масовокомунікаційної сфери Закарпаття; про репрезентацію мов національних спільнот у ЗМІ. Зокрема зосередила увагу на історичних та сучасних аспектах, мовній різноманітності, а також дискусійних питаннях, що можуть виникати у зв’язку із забезпеченням інформаційних потреб етносів, збереженням їхніх рідних мов та обов’язковим вивченням української. Заняття доповнила інтерактивом – опитуваннями, тематичними аудіовізуальними матеріалами, створеними на «Renderforest», сторителінговими матеріалами про вивчення української мови представниками етноспільнот та мотивацією на платформі «Interacty». Попросила студентів залишити фідбек через «Mentimeter» та дуже тішуся їхнім позитивним відгукам.

Спостерігаючи за хорватською молоддю в університеті, відзначила, що вона цілеспрямована й мотивована, гарно поєднує навчання на двох спеціальностях, волонтерство для України, роботу. Студенти чудово володіють українською, удосконалюють її під час спілкування з переселенцями. Під час розмови з викладачами було приємно почути, що україністика в Загребському університеті розвивається та підтримується адміністрацією вишу.

Біля Хорватського національного театру в Загребі Біля Хорватського національного театру в Загребі

Враження від стажування – прекрасні! Щиро дякую всім причетним до академічної мобільності! Це однозначно той новий позитивний досвід, який буду згадувати ще дуже довго, а здобуті знання й навички – застосовувати у викладанні.

Доценткам філологічного факультету випала нагода і для культурного відпочинку: гуляли столицею Хорватії, відвідали популярні туристичні місця: церкву Св. Марка, тунель Грік, міську вежу, браму, площу короля Томислава тощо. Встигли й на кілька годин до моря – з’їздили в Рієку та Опатію. Галина Шкурко поділилася враженнями від Загреба й інших міст: «Знайомство з містом неможливо описати кількома рядками. Загреб зустрів нас нетиповими морозами (востаннє така температура тут була 10 років тому), але згодом місто наповнилося теплом і чудовою погодою. Вразили люди – гостинні, щирі, які співпереживали нам, як тільки чули, звідки ми приїхали. Їхні заклики триматися вселили надію у нашу перемогу. Коли сигнал повітряної тривоги вкотре залунав із наших гаджетів в одній із туристичних локацій, жінка сказала: «Ми теж таке пережили і дуже вас розуміємо. Таке не стирається з пам’яті». Вразила велика кількість реконструкцій пам’яток архітектури. Хорвати дбають про свою культуру, тому активно реставрують пам’ятки, щоб стати ще привабливішою європейською країною. За період стажування, крім роботи на кафедрі україністики, ми встигли відвідати Рієку та Опатію, побачити чудові морські краєвиди, встигли погуляти вуличками Загреба, скуштувати місцевої кухні, ну і, звичайно, – провести кількадесят паралелей між хорватською та українською мовами. Ну куди ж без цього – ми ж філологи!»

Доцентки філологічного факультету стали гостьовими лекторками в Загребському університеті завдяки проєкту Erasmus+

Завдяки гостинності професорки Оксани Тимко-Дітко доцентки УжНУ спробували автентичні хорватські страви: пані Оксана люб’язно запросила до свого будинку, де разом із чоловіком Звонком пригощала смачним обідом і розповідала про звичаї, побут хорватів, особливості викладання на кафедрі україністики.

Загалом співпраця між УжНУ та Загребським університетом налагоджена за різними напрямками. Зокрема, відділення богемістики підтримує співпрацю з відповідним напрямом у хорватському виші, налагодило студентську й викладацьку мобільність у рамках Erasmus+.

До повномасштабної війни та пандемії студенти-хорвати приїжджали на мовну практику до України, зокрема до Львова та Києва, де є центри вивчення хорватської. Тижневе занурення й українськомовне середовище надважливе, – стверджують студенти і викладачі. Тому насамперед бажають Україні перемоги, а затим – відновлення поїздок для практики, наукових і навчальних обмінів. Тепер уже й до Ужгорода!

Наталія Толочко,

Медіацентр

 
Категорії: