10 вересня відзначили Всесвітній день запобігання самогубствам
Самогубство – це смерть, спричинена нанесенням собі тілесних ушкоджень з наміром померти. Спроба самогубства — це коли хтось завдає собі шкоди з будь-яким наміром покінчити з життям, але в результаті своїх дій він не помирає.
Багато факторів можуть збільшити ризик самогубства або захистити від нього. Самогубство пов'язане з іншими формами травм і насильства. Наприклад, люди, які зазнали насильства, включаючи жорстоке поводження з дітьми, знущання або сексуальне насильство, мають вищий ризик самогубства. Зв’язок із сім’єю та громадською підтримкою та легкий доступ до медичної допомоги можуть зменшити суїцидальні думки та поведінку.
Самогубство та спроби суїциду спричиняють серйозні емоційні, фізичні та економічні наслідки. Люди, які намагаються вчинити самогубство та виживають, можуть отримати серйозні травми, які можуть мати довгострокові наслідки для їхнього здоров’я. Вони також можуть відчувати депресію та інші проблеми з психічним здоров’ям.
Самогубство та спроби самогубства впливають на здоров’я та благополуччя друзів, близьких, колег та суспільства. Коли люди помирають через самогубство, їхні сім’ї та друзі, що вижили, можуть відчувати тривале горе, шок, гнів, почуття провини, симптоми депресії чи тривоги та навіть самі думки про самогубство.
У Всесвітній організації охорони здоров’я наголошують: самогубству можна запобігти.
Ключові заходи щодо запобігання самогубствам:
- Обмеження доступу до засобів самогубства – це може означати заборону на використання особливо небезпечних пестицидів, обмеження щодо володіння вогнепальною зброєю, встановлення бар'єрів доступу до мостів/високих споруд/колій потягів.
- Взаємодію із засобами масової інформації з метою відповідального повідомлення інформації про самогубства. Повідомлення про самогубство у ЗМІ можуть призвести до зростання кількості самогубств, особливо якщо репортаж присвячений знаменитості, приклад якої дехто захоче наслідувати, або якщо в ньому описаний метод самогубства. Рекомендовано відстежувати повідомлення про самогубства та наводити приклади відомих людей, які діляться своїм досвідом успішного подолання проблем із психічним здоров'ям чи суїцидальних думок.
- Сприяння розвитку соціально-емоційних життєвих навичок у підлітків. Підлітковий вік - критичний період для набуття соціально-емоційних навичок, але водночас він є періодом ризику виникнення психічних розладів. Батькам та вчителям дуже важливо розмовляти з підлітками, встановлювати довірливі стосунки з ними. Варто фокусуватися не на самогубствах, а на покращенні загального психічного здоров'я серед підлітків, розвитку навичок протидії стресу та вирішення життєвих проблем.
- Раннє виявлення суїцидальних ознак поведінки, оцінка стану, ведення та наступне спостереження за будь-ким, хто має суїцидальні схильності. Ця рекомендація призначена для того, щоб люди, які наражаються на ризик самогубства, отримували підтримку та допомогу. Вона стосується медичних працівників та інших людей, включаючи членів сім'ї, які можуть контактувати з людиною, яка має намір вчинити самогубство.
Стигматизація та недостатня поінформованість залишаються основними перешкодами на шляху звернення по допомогу у разі спроби самогубства, тому потрібно наголошувати про необхідність підвищення грамотності у сфері психічного здоров'я та проведення кампаній боротьби зі стигмою.
Більше інформації за посиланнями: https://www.cdc.gov/suicide/facts/index.html
https://phc.org.ua/news/vsesvitniy-den-zapobigannya-samogubstvam-nayposhirenishi-mifi-pro-suicid
https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/341816/9789240027732-eng.pdf?sequence=1&isAllowed=y
