Клінічна конференція кафедри терапії та сімейної медицини «Диспепсія. H.Pylori: діагностика та лікування. Хронічний гастрит та пептична виразка»
.jpg "Клінічна конференція кафедри терапії та сімейної медицини «Диспепсія.
H.Pylori: діагностика та лікування. Хронічний гастрит та пептична виразка»")
17.04.2019 р, відбулася традиційна науково-практична конференція кафедри терапії та сімейної медицини з участю лікарів КЗ "Ужгородської клінічної районної лікарні"; згідно протоколів МОЗ. Темою конференції, яка проходила у вигляді дискусії було - "Диспепсія. H.Pylori: діагностика та лікування. Хронічний гастрит та пептична виразка", доповідав клінічний ординатор – Курах А.В.
Було підкреслено, що диспепсія є найчастішою у практиці сімейного лікаря
та гастроентеролога.
Диспепсія супроводжується хоча б одним з наступних симптомів, які можуть періодично виникати повторно або бути хронічними:
◦ відчуття переповнення шлунку після їжі
◦ раннє відчуття насичення
◦ біль в епігастрії або печія.
І. Функціональна диспепсія - при функціональній диспепсії відсутні
органічні, системні або метаболічні захворювання, які можуть бути
причиною відповідних симптомів.
ІІ. Органічна диспепсія, причини:
1. Пептична виразка,
2. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ),
3. Непереносимість лактози,
4. Целіакія,
5. Злоякісні новоутворення,
6. Захворювання підшлункової залози, жовчного міхура та жовчевивідних шляхів,
7. Ендокринні та метаболічні захворювання.
Тривожні симптоми - вказують на необхідність екстреного ендоскопічного обстеження.
- Поява симптомів (відмінних від типових симптомів ГЕРХ) вперше у віці 50–55 років
- Дисфагія або біль при ковтанні
- Ненавмисна втрата ваги (більш, ніж 3 кг за 6 міс.)
- Блювання або нудота, які повторюються
- Анемія чи кровотеча, наприклад, гематемезис або мелена
- Утвір, який пальпується у верхніх відділах живота чи збільшені лімфатичні вузли
- Біль, який іррадіює в спину або постійний біль у животі
Лікування
• Препаратами вибору для лікування функціональної диспепсії мають
бути ІПП
• При застосуванні медикаментозної терапії слід орієнтуватись на активність симптомів; препарати необхідно приймати тільки при потребі і в мінімальній ефективній дозі.
◦ прийом ІПП пов’язаний із побічними діями, такими як підвищений ризик інфекції та негативний вплив на кісткову тканину при тривалому лікуванні, особливо у людей похилого віку.
• У пацієнтів віком до 50 років з симптомами, які не вказують на органічну природу захворювання, можна розпочати пробне лікування ІПП протягом 2–4 тижнів до розгляду можливості виконання подальших обстежень.
◦ Ефект плацебо при лікуванні функціональної диспепсії сягає 30–60%.
◦ Якщо через 1 місяць немає покращення стану, необхідно повторно оцінити ситуацію.
◦ Наукові докази ефективності дієти при лікуванні диспепсії є суперечливими.
• Ерадикація підтвердженої інфекції H. pylori не усуває симптоми диспепсії у всіх пацієнтів, проте знижує ризик пептичної виразки та раку шлунку
В дискусіях було підкреслено, необхідність більш широко використовувати
діагноз диспепсія.
