Erasmus+: 4 історії студенток-економісток, які навчалися за кордоном (Фото)
Завдяки багаторічній співпраці декана економічного факультету Віталія Сержанова із колегами університетів м. Пожега (Хорватія) та Пардубіце (Чехія) цього року вдалося направити студентів УжНУ на навчання в рамках програми Erasmus+.
Це – просто голий і сухий факт. Але за ним насправді ховаються живі і дуже емоційні історії студентів, для яких таке навчання за кордоном – цікавий новий життєвий досвід.
Цього року 15 студентів УжНУ взяли участь у програмі Erasmus+, з яких 8 - студенти економічного факультету. Як це - вчитися за кордоном - розповідають студентки-економістки УжНУ, які цьогоріч проходили семестрове навчання в Хорватії та Чехії.
Отже, 4 історії, в яких дівчата діляться своїми враженнями. Почитайте, дуже цікаво.
Валерія Шип:
Я поїхала на тримісячне навчання по обміну до Хорватії. І можу відразу сказати, що плюс одна мрія у щоденнику здійснилась! Я завжди мріяла поїхати на обмін, і нарешті це вдалось. Цю можливість дав мені мій факультет, на якому навчаюсь. Я – студентка 2 курсу Ужгородського національного університету, економічного факультету, спеціальності «Облік, аудит і оподаткування».
В Хорватії я відвідала купу історичних міст. Музеї, руїни римського форуму, романські старовинні церкви, палаци, фортеці…
Взагалі сама Хорватія заманює до себе своєю архітектурою, своєю сонячною стороною блакитного синього моря, своїми традиціями, своїми масштабами гір. Звичайно камера не може передати всі мої шалені емоції, але я спробую віддати частинку свого задоволення, передавши їх через фото.
А тепер – про саме навчання.
Воно відбувалось у декілька етапів. Перший – ознайомлення. Ми знайомились із нашими майбутніми викладачами, вивчали наш майбутній план навчання, як будуть проводити наші лекції, іспити і так далі.
Перша пара проводилась за принципом гри «1000 запитань за хвилину» :)
Жартую. Насправді, нам все розповіли, всім скинули розклад лекцій впродовж цілого навчання, пояснили, в якій послідовності будуть проводитись вибрані нами предмети, і з наступного дня ми пішли назустріч новим знанням. Все майже так, як і в українській системі навчання, але є одне але…
Перед тим, як ми їхали на навчання, ми мали вибрати 5 дисциплін, які будуть викладати нам у Політехніці в Хорватії. Після чого отримані результати, якщо предмети будуть співпадати з нашими, будуть перезараховані в УжНУ.
Вибір предметів був надзвичайно великий. Із 245 ми мали вибрати тільки 5. Як це зробити? Звичайно, кожен предмет був цікавий по-своєму, не важливо – чи це із твоєї спеціальності, чи ні. Було цікаво і те повчити, і тут дізнатись щось нове, і там трішки. Але умова була така, тому всі обрали те, що ближче до душі.
І ось, в українській системі навчання всі предмети викладають разом. А в Хорватії все навпаки. На один предмет дається 10 годин, це близько 2 тижнів, і всі ці 2 тижні ти ходиш на пари суто з одного предмету. Трохи незвично було переходити з одного режиму навчання на інший. Але було цікаво…
Другий етап складався з отриманих знань і практики. Звичайно, кожен ходив на ті пари, які обирав, у кожного був свій унікальний розклад. І в багатьох предмети співпадали, але бувало і таке, що доводилось працювати тільки трьом у групі. Викладання велося англійською і частково хорватською. Але хорватська мова дуже схожа на нашу, тому ми часто спілкувались із іншими студентами хорватською, таким чином покращуючи знання мови.
Усі викладачі без винятку добре розуміли, що у деяких студентів рівень англійської вищий, у деяких нижчий, тож розмовляли з нами так, аби було зрозуміло всім. З порозумінням і толерантно ставились до нас, це було дуже приємно.
І третій етап – екзамен. Завершальний етап навчання. Після чого у відомостях ми бачимо всі результати із наших дисциплін і розуміємо, що недаремно їх обирали. Якщо ти чітко і свідомо розумієш матеріал, то на іспиті проблем ніколи не буде. Цього мене вчили на моєму факультеті, тому для мене це – вже життєвий принцип. Ми мали засвоїти матеріал і скласти іспит.
Викладачі по-різному проводили іспити. Хтось у письмовому вигляді, хтось у електронному, хтось доручав написати проєкт, який у майбутньому, можливо, навіть буде профінансований. Заохочує, правда?
І нарешті – трохи про життя в Хорватії.
Наш розклад не був важким і навантаженим. Ми мали достатньо багато вільного часу, аби і вивчати Хорватію, і відпочивати, і вчити предмети, і писати проєкти. Це було добре.
Ми мешкали в сучасному гуртожитку, який побудували 3 роки тому.
В кожній кімнаті є телевізор, холодильник, міні-кухня, кондиціонер, ванна кімната. І в кожної дівчинки свій робочий стіл, за яким вона працює. На кожному поверсі – кухня, де можна готувати їжу, також комп‘ютерний зал, який був моїм улюбленим місцем в гуртожитку.Поясню чому: я люблю працювати і вчитись наодинці, коли повністю занурюють у атмосферу затишку і гармонії з собою. Навчатись тоді – одне задоволення.
В гуртожитку є їдальня, спортивний зал, музична кімната, пральня кімната. На вулиці – міні-парк, де можна поспілкуватися з близькими або просто попити ранкової кави.
Висновок: це був прекрасний досвід!
Я дуже хочу подякувати моєму найкращому декану Сержанову Віталію Вікторовичу за можливість пізнати щось нове. Я сповнена радості і хочу поділитись з нею з усіма. Величезне дякую Відділу міжнародних зв‘язків, який зайнявся оформленням усіх наших документів і відповідав на всі наші запитання впродовж усієї дороги. Також спасибі декану Політехніки Боріславу та керуючому програмою Erasmus+ Марко, які радісно прийняли нас у свій дружній куточок Політехніки.
Спасибі викладачам, насамперед за те, що навчили нас багато корисного для нашого життя. Адже ми і далі пливемо нашим корабликом, сповненим натхнення, мрій і бажань. Тут я оволоділа знаннями, які точно стануть мені в нагоді в майбутньому. І тепер я готова зробити свій внесок у процвітання і розвиток суспільства.
Хочу подякувати УжНУ за можливість міжнародного обміну та можливість за можливість творчо розвиватись і вдосконалюватися!
Щиро дякую!
Олександра Оленищак:
Я закінчила 2 курс спеціальності облік і оподаткування (спеціалізація бізнес консалтинг). Поїхала на навчання в Хорватію по Erasmus+ з допомогою декана економічного факультету Сержанова В.В., який запропонував взяти участь у програмі студентів за обміном.
Навчалася 3 місяці (з березня по червень) в університеті в місті Пожега. Навчання проходило англійською мовою, причому дуже легко навіть для тих студентів, які не дуже добре володіють іноземною мовою.
Завдяки тому, що ми вивчали один предмет два тижні, після чого писали екзамен, а потім вивчали новий предмет (загалом їх було 5) - предмети було здавати не дуже важко.
Було достатньо вільного часу для відпочинку. За період навчання ми мали змогу виїхати і за межі Хорватії, і подорожувати по самій країні, побували в столиці - Загребі, а також влітку поїхали ближче до моря в місто Рієка.
Загалом, нас прийняли дуже тепло і гостинно. Ми жили в новому гуртожитку, де було все, що потрібно для комфортного та хорошого проживання. Щомісяця отримували стипендію, яка фактично покривала усі наші витрати на харчування, проживання та відпочинок. Все було чудово!
Якби я мала ще раз змогу поїхати на навчання по Erasmus+, я б без вагань погодилась. Нові знайомства, нові можливості, нова атмосфера - все це було в період навчання в Хорватії.
Емілія Кравчук:
На економічному факультеті в УжНУ у кожного студента є можливість стати учасником європейської програми Erasmus+. За це я дуже вдячна, тому що пройшла цей етап та отримала незабутній досвід.
Навчання проводилося у Хорватії, затишному містечку Пожега, англійською мовою. Ми жили у сучасному гуртожитку, який трохи навіть нагадує готель. Усі витрати за проживання покривала стипендія, яка нараховувалась щомісяця.
Викладачі в Пожезькому університеті були дуже уважні до деталей, намагалися надати інформацію якнайдоступніше та усіляко нам допомагали. Також у нас була можливість за ці 3 місяці відпочити у найкрасивіших куточках Хорватії.
Сподіваюся, що Ви також зможете стати учасником програми Erasmus+, тому що це пізнання іншої культури, нові знайомства та вдосконалення власних навичок!
Оксана Іжик:
З першого курсу я розмірковувала про можливість, яку надає економічний факультет - поїхати на семестрове навчання за кордон. Тож коли мені запропонували семестрове навчання у Чехії. Я все обдумала, дала позитивну відповідь і через тиждень вже була в Чехії, в університеті міста Пардубіце.
Спочатку навчання було складним, але потім я втягнулась. Пари проходили цікаво та завжди з обговоренням теми. Мені сподобалося, що викладачі та студенти були готові допомогти з будь-яким завданням.
Одногрупники були з різних країн (Португалія, Іспанія, Латвія, Україна, Греція, Франція, Бразилія). Я зустріла багато цікавих людей і маю надію, що цей досвід – перший, але не останній.
Дякую за цю можливість економічному факультету УжНУ.
Підготував Ярослав Світлик
_thumb_wide.JPG)
