Уроки України для світової наукової спільноти
Україна, що переживає кризу внаслідок непровокованого російського вторгнення, показала величезну стійкість. Цей приклад став важливим уроком для інших країн, які переживають подібні ситуації і може бути застосованим в інших кризових ситуаціях, наприклад, в Венесуелі, Афганістані, Сирії, а також при природних катастрофах, як-от урагани Марія та Фіона в Пуерто-Ріко і землетруси в Туреччині та Сирії.
Група науковців з 23 країн світу, включаючи кілька викладачів УжНУ, серед них PhD Валтер Вольфсбергер, PhD, викладач Христина Щубелка, професор, ректор УжНУ Володимир Смоланка та PhD, професор Тарас Олексик, опублікувала статтю в престижному журналі GigaScience, де на прикладі України, визначили декілька можливих шляхів підтримки науковим спільнотам, які опинились у складних умовах або переживають військову, політичну, економічну чи екологічну кризу. Автори статті проаналізували допомогу українським вченим за перший рік війни і показали що вона часто вимагає переїзду в інші країни. Автори звернулися до наукової спільноти з закликом надати допомоги тим вченим, що залишилися.
На фото, зліва на право: Валтер Вольфсбергер, Христина Щубелка, Володимир Смоланка і Тарас К. Олексик
У статті зроблено огляд ресурсів допомоги Україні за перший рік війни, до прикладу #SciеnceForUkraine. Це стало свого роду "швидким реагуванням" на кризу, демонструючи, що такий підхід може бути застосований та швидко адаптований у випадку політичних криз чи війн, а також на територіях, що зазнають впливу стихійних лих.
Проте, аналізуючи дані, виявилося, що велика кількість можливостей, які були перераховані в базах даних, не обов’язково була створена саме для українських вчених, а використовувалась для залучення української аудиторії до вже існуючих вакансій. Тому науковці одразу зустрілися з великим вибором варіантів можливостей, багато з яких важко було використати з огляду на реальні обставини, що склалися під час війни.
Більшість проаналізованих ініціатив призначалися для реагування на швидкий приплив біженців з України та ґрунтувалися на готовності українських науковців до переїзду за кордон. Так, за даними #SciеnceForUkraine, більшість з 1871 доступних пропозицій за 2022 рік передбачали виїзд за кордон, тоді як лише 52 з них були згадані як дистанційні.
Такі пропозиції на роботу в передових наукових закладах світу, безумовно, важливі, але вони прийнятні лише для тих вчених, які вже виїхали або мали можливість це зробити. Це означає, що багато з цих пропозицій не були використаними, що викликало розчарування як тих, хто їх пропонував, так і тих, хто не зміг ними скористатися.
Натомість, більш реальною перспективою було б створити більше дистанційних можливостей для підтримки українських вчених. Дистанційний формат роботи може застосовуватися не тільки для обчислювальних досліджень на основі відкритих даних, але і для гуманітарних і соціальних наук. Для дослідників, які залишаються в своїй батьківщині, можливим рішенням може стати перехід до обчислювальних досліджень на основі відкритих даних. Багато з потрібних навичок можна набути та оцінити дистанційно з будь-якого місця на Землі. Систематичне навчання, необхідне для здобуття сучасних аналітичних навичок, може бути реалізоване шляхом розробки планів, які передбачатимуть співпрацю з провідними інститутами світу. Є велика потреба в створенні дистанційних механізмів, які дозволять світовим експертам навчати та тренувати студентів і аспірантів.
Нові галузі досліджень, які не покладаються на фізичну інфраструктуру, а використовують обчислювальні дослідження, можуть пришвидшити відбудову наукового прогресу в Україні. Такий підхід може бути надзвичайно ефективним у відновленні наукових можливостей в країнах, які зазнали військових конфліктів, політичної нестабільності, економічної кризи або екологічних катастроф.
Залучення керівників університетів для створення таких дистанційних заходів є важливим, але, на жаль, це не є загальноприйнятою практикою. Фінансові агенції мають забезпечити відповідні гранти для підтримки цих напрямів. Але найкращим рішенням було б створення нових дослідницьких грантів для міжнародної співпраці, включаючи спільні дослідження та академічні проекти і програми. Це не лише допоможе українським науковцям та студентам, але й створить основу для більш глобального вирішення проблем.
"Наші пропозиції не є вичерпними, але ми сподіваємось, що вони започатковують нові дискусії та рух у напрямку підтримки наукових спільнот, які знаходяться у складних умовах. Нам важливо зрозуміти, що кризи, які виникають в окремих країнах, впливають на світову наукову спільноту, і нам всім необхідно підтримувати один одного у цих викликах" - каже керівник проекту, Тарас Олексик.
Варто також зауважити, що нещодавно в УжНУ за участі науковців, авторів статті та центру інформаційних технологій відбулася Літня школа з аналізу біологічних даних (BDS^3) за участі світових науковців у галузі біоінформатики. Упродовж 2 тижнів (2-14 липня) 22 викладачів, серед яких 8 – професори та керівники дослідницьких лабораторій, ознайомлювали учасників – а це понад 70 студентів з різним міст України – з базовими і передовими методами біоінформатики та обчислювального аналізу сучасних типів даних у біології та біомедицині (геноміці, мультиоміці).
По матеріалам
Wolfsberger et al., Scientists without borders: lessons from Ukraine, GigaScience, Volume 12, 2023, giad045, https://doi.org/10.1093/gigascience/giad045
Офіційний переклад статті українською: за цим посиланням (відкрити через браузер).
За інф. Тараса Олексика,
Інформаційно-видавничий центр
