Топографічна агнозія: причини, симптоми та способи подолання

Топографічна агнозія – це неврологічний розлад, при якому людина втрачає здатність орієнтуватися у знайомому середовищі, впізнавати місцевість, будівлі, маршрути або визначати своє місцезнаходження, незважаючи на збережений зір, пам'ять та інтелект.

Причини

Топографічна агнозія виникає внаслідок ураження структур головного мозку, відповідальних за просторове сприйняття та навігацію. Найчастіше причинами є: ішемічний або геморагічний інсульт; черепно-мозкова травма; пухлини головного мозку; нейродегенеративні захворювання (зокрема хвороба Альцгеймера); енцефаліти та інші інфекційні ураження ЦНС; гіпоксичне ураження мозку; епілептичні осередки в потилично-скроневих відділах.

Найчастіше уражаються: права потилично-скронева ділянка; права тім'яна частка; гіпокамп; парагіпокампальна звивина.

Класифікація

Агнозія орієнтирів. Пацієнт не впізнає знайомі будівлі, пам'ятки, вулиці або інші орієнтири, хоча бачить їх нормально.

Егоцентрична дезорієнтація. Людина не може визначити взаємне розташування об'єктів відносно себе (ліворуч, праворуч, попереду, позаду).

Антероградна топографічна дезорієнтація. Пацієнт не здатний запам'ятовувати нові маршрути, але може орієнтуватися у давно знайомих місцях.

Ретроградна топографічна дезорієнтація. Втрачається здатність орієнтуватися навіть у добре знайомих місцях, де людина раніше легко пересувалася.

Основними проявами є:

• труднощі пошуку дороги додому;
• втрата орієнтації у знайомих будівлях;
• неможливість знайти потрібний кабінет чи поверх;
• нездатність користуватися раніше знайомими маршрутами;
• часті прохання про допомогу під час пересування;
• тривога та невпевненість під час виходу з дому;
• труднощі читання карт і схем;
• проблеми з визначенням напрямків.

У тяжких випадках пацієнт може заблукати навіть у власній квартирі або палаті стаціонару.

Діагностика. Обстеження включає:

• Клінічне неврологічне дослідження. Оцінюють: просторове мислення; пам'ять; увагу; інші види агнозій.
• Нейропсихологічне тестування. Використовуються: завдання на впізнавання орієнтирів; відтворення маршрутів; малювання плану приміщення; навігаційні тести.
• Нейровізуалізація. Для встановлення причини застосовують: магнітно-резонансну томографію; комп'ютерну томографію; функціональну нейровізуалізацію за показаннями.

Реабілітація та способи подолання

• Когнітивна реабілітація. Спрямована на: тренування просторового сприйняття; розвиток навичок навігації; відновлення просторової пам'яті; навчання альтернативним стратегіям орієнтування.
• Тренування маршрутів. Пацієнт багаторазово відпрацьовує: маршрут до палати; шлях до їдальні; маршрут додому; пересування в межах району проживання.
• Використання зовнішніх підказок. Ефективними є: кольорове маркування дверей; нумерація приміщень; схеми поверхів; фотографії орієнтирів; електронні навігатори.
• Використання сучасних технологій. Допомагають: смартфони з GPS-навігацією; електронні карти; голосові навігаційні системи; спеціальні реабілітаційні комп'ютерні програми.

Прогноз залежить від причини ураження мозку; локалізації та обсягу ушкодження; віку пацієнта; своєчасності початку реабілітації.

 Найкраще відновлення спостерігається після локальних інсультів і травм. При прогресуючих нейродегенеративних захворюваннях метою є уповільнення втрати навичок та адаптація пацієнта до повсякденного життя.

Практичне значення для фахівців ФРМ

Топографічна агнозія суттєво обмежує активність і участь пацієнта відповідно до концепції Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я. Тому під час реабілітаційного обстеження необхідно оцінювати не лише рухові порушення, а й здатність пацієнта до безпечної навігації у побуті, громадських місцях та лікувальному закладі. Це дозволяє планувати індивідуальні втручання, спрямовані на підвищення незалежності та якості життя.

Підготувала Ольга Блага

 

• Навчально-науковий інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки