Спогади про Василя Шеверу

До 80 - річчя Ужгородського національного університету

та 75 - річчя фізичного факультету

Фізичний факультет належить до успішних підрозділів УжНУ. Показовими є його досягнення впродовж багатьох десятиріч в галузі наукової роботи. Його випускники успішно працюють у школах, інших навчальних закладах та на підприємствах різного роду господарювання. Як самостійна одиниця в структурі УжНУ – факультет діє з 1966 року, а до того з 1950 року існував у складі фізико-математичного факультету як відділення фізики, одночасно з відділенням математики. Коли наступає черговий ювілейний рік, неминуче виникають спогади про тих осіб, які зробили суттєвий внесок у становлення та розвиток факультету. До їх числа належить і Шевера Василь Степанович, талановитий фізик-дослідник, педагог та знаний лектор фізичного факультету.

     Народився Василь Степанович Шевера у с. Королево Виноградівського району 24 грудня 1932 року в сім’ї залізничника. Народився першим, а за ним побачили світ ще троє молодших братів. Слово «перший» супроводжувало усю творчу біографію Василя Шевери. Він був серед перших випускників фізичного відділення фізико-математичного факультету (1955 р.), першим аспірантом на кафедрі оптики (згодом квантової електроніки) заснованої у 1957 році. Його науковим керівником був доцент Запісочний І.П., в майбутньому відомий вчений – доктор фізико-математичних наук, професор, засновник наукової школи з фізичної електроніки та академічної науки на Закарпатті (Інститут електронної фізики НАН України). 

В аспірантурі В. Шевера розгорнув систематичні дослідження процесів збудження атомів металів цинку, кадмію, ртуті електронним ударом. Уперше розробив методику визначення ефективних перерізів процесів збудження та іонізації в абсолютних одиницях. Після аспірантури він обіймає викладацьку посаду асистента. Будучи наймолодшим викладачем кафедри на його долю випала найбільша робота постановки лабораторних практикумів та методичного забезпечення спеціалізації «Оптика і спектроскопія». 

У 1965 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження ефективних перерізів збудження атомів цинку, кадмію і ртуті при зіткненні з повільними електронами». Ця визначна подія для В. Шевери означала завершення важкої за виконанням та трудомісткої праці. Наші установки для виконання експериментальних досліджень знаходились у одному приміщенні. Там ми днювали і частенько ночували у повному змісті цього слова. Глибокої ночі рівень індустріальних завад знижується на порядки від початкової величини, що сприяє вимірам інтенсивності слабких світлових потоків чутливою фотоелектронною системою реєстрації.

У 1964 році у світовій науці був започаткований новий напрям фізики – «Квантова електроніка». У цьому році були вшановані Нобелівською премією радянські академіки Басов М.Г і Прохоров О.М. та американський фізик Дж. Таунс. В. Шевера, як новатор, міняє спрямування своїх інтересів з фізики електронно-атомних зіткнень на квантову електроніку. У Проблемній науково-дослідній лабораторії фізичної електроніки при кафедрі відкривається відділ «Квантової електроніки». Василь Шевера призначається його науковим керівником. Разом зі своїми учнями –аспірантами, науковими співробітниками – однодумцями розгортає масштабні дослідження елементарних процесів в газорозрядній плазмі (четвертий агрегатний стан речовини). Отримані результати були щільно дотичними до питань розробки нових типів лазерів. На основі наукових досліджень під керівництвом доцента Шевери розробляються лабораторні практикуми, програми нових дисциплін новітньої спеціалізації «Квантова електроніка» для студентів 3-5 курсів фізичного факультету спеціальності «Фізика».

Доцент В.С. Шевера (зліва) проводить лабораторний практикум.

Співробітники відділу квантової електроніки ПНДЛ ФЕ УжНУ:

(зліва направо у першому ряду) М.М.Повч, В.С.Шевера, Л.Л.Шимон,В.-Ф.З.Папп, О.К.Шуаібов, (у другому ряду) В.С.Рогулич, І.В.Шевера, І.І.Сабов, Ф.С.Шевера, З.Т.Гомокі (2000).

Василь Шевера досяг рівня завершеності напрацювань для докторської дисертації. Він автор понад 140 наукових публікацій у відомих фізичних журналах та матеріалах Всесоюзних та міжнародних конференцій. Він підготував шістьох кандидатів наук (Папп В-Ф.З., Соскіда М.-Т.І., Малінін О.М., Шуаібов О.К., Рогулич В.С., Конопльов О.М.). Двоє з них - Малінін О.М. та Шуаібов О.К стали докторами фізико-математичних наук, професорами. В. Шевера наділений рисою безмежної доброзичливості, менш за все турбувався про свій імідж, допомагав іншим. Він залюбки консультував науковців біологічного та медичного факультетів, та всіх хто до нього звертався з питань застосування лазерів. В ті часи його називали не інакше як перший лазерник Закарпаття.

Василь Степанович Шевера невисокого зросту, худорлявий, постійно в русі, … ще в студентські роки виглядав гарно на сцені у танцювальному ансамблі. Він був постійним учасником Заслуженої самодіяльної чоловічої хорової капели «Боян». Цей чудовий творчий колектив був створений на базі чоловічого хору викладачів та співробітників фізико-математичного факультету у 1963 році (засновники: математик Іван Маркуш та фізики Людвик Шимон з Юрієм Палінчаком). Василь Степанович став хористом з першої репетиції факультетського хору. Як людина тонкої натури, він мав хист і до малювання. Безмежно любив природу. У різні роки долав вершини Карпатських гір – Говерла, Полонина Руна та ін. Улюбленим місцем активного відпочинку Василя Степановича разом з сім’єю слугувала дача.

Василь Степанович з дружиною Марією Василівною, учителькою фізики середньої школи, виростили двох синів. Старший Мирослав став біологом. Нині він провідний науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного (Київ), кандидат біологічних наук у званні старший науковий співробітник, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2015). Молодший Ігор – пішов стопами батьків. Коли один із друзів запитав, чи не багато фізики на таку сім’ю, Василь Степанович відповів: “Слово “фізика” походить від грецького φύσις, що означає природа”.

Наприкінці зими 6 лютого 2002 року видався чудовий, нехолодний для тої пори день. Василя Степановича підсвідомо звабила погода відвідати дачу. Там йому не поталанило випередити весну. Несподівано пішов із земного життя. Помер в оточенні природи, раптово і символічно – з виноградною лозою в руці.

Ось уже третє десятиріччя як перестало битися серце великого трудолюба. Блиск сліду залишеного Василем Степановичем за собою не згасає і нині, і небезпідставно. По-перше, він був співучасником з вагомим вкладом досягнення умов необхідності розділення фізико-математичного факультету на два перспективні факультети УжНУ – фізичний і математичний. По-друге, він створив підґрунтя для створення спеціалізації «Квантова електроніка» на фізичному факультеті УжНУ.

Незабутні досягнення належать своєму незабутньому власникові. Таким залишається Василь Шевера у пам’яті вдячних нащадків.

Людвик Шимон,

Доктор фізико-математичних наук, професор,

лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

завідувач кафедри квантової електроніки (1982-2008)

декан фізичного факультету (1988-2004)

• Фізичний факультет,
• УжНУ - 80!