СОЛЯНИЙ ШЛЯХ ЧЕРЕЗ ТУСТАНЬ ОЧИМА ТУРИЗМОЗНАВЦІВ УЖНУ
СОЛЯНИЙ ШЛЯХ ЧЕРЕЗ ТУСТАНЬ ОЧИМА ТУРИЗМОЗНАВЦІВ УЖНУ
Керівництво факультету туризму та міжнародних комунікацій ДВНЗ «УжНУ» в межах навчальної практики організувало для студентів 1-3 курсів спеціальностей «Туризм і рекреація» та «Готельно-ресторанна справа» надзвичайно цікаву та пізнавальну екскурсію за маршрутом: місто Ужгород (Закарпатська обл.) ~ місто-фортеця «Тустань» (Львівська обл.) ~ замок графа Шенборна (Закарпатська обл.).
В подорожі нам сприяла чудова сонячна золота осінь, яка надихала студентів на пізнання нових туристичних маршрутів.
Перша зупинка це – Тустань – фортеця IX–XIII сторіччя, яка була важливим стратегічним об’єктом Карпатської лінії оборони рубежів Київської Русі, а згодом – Галицько-Волинського князівства.
Назва "Тустань" – праслов’янського походження і, за основною версією, походить від імені власника або засновника поселення. "Тустан" перекладають як "сильний, міцний, відважний, завзятий".
Інша версія походження – від слів "тут стань", бо кожен мав зупинитися перед фортецею, показати, що везе, і заплатити мито.
Архітектурно-археологічні дослідження фортеці Тустань, які проводив Михайло Рожко із 1971 р., привели до відкриття невідомого раніше у слов’янському світі нового виду середньовічної наскельної фортифікації.
На скелях зафіксовано понад 4000 пазів та врубів, які дають унікальну можливість однозначної реконструкції дерев’яної забудови в тривимірному просторі, включно з профілем даху, із загальною висотою житлової забудови 25 м, пази дозволяють визначити висоту наземних оборонних стін, що становила 13-15 м.
Могутня фортеця, збудована на трьох скельних групах, та оборонні споруди Тустані розміщувались на північному сході від сучасного села Урич у Львівській області.
Фортеця неодноразово горіла, проте відроджувалася знову і знову. Науковцям відомо 5 будівельних періодів, коли її зовнішній вигляд повністю змінювався не лише за своїми розмірами, але й за висотою і характером дерев’яних конструкцій, зведених на скелях. Приблизний вигляд цього об’єкту в час його найбільшого розквіту станом на XIII століття, із достовірністю 90%, запропонував у гіпотетичній реконструкції Михайло Рожко.
Як засвідчили археологічні дослідження цієї території, сучасна поверхня була на 2-3 метри вища від колишньої, таким чином, намул чи культурний шар на цій території ставів виріс до трьох метрів. Залишки дамби мають набагато кращий стан збереження ї своє продовження з південного боку, з боку скельної групи Жолоб. Поблизу воріт i в’їзду на територію були розміщені і перші сторожеві приміщення воїв Тустані.
У 1994 р. створено Державний історико-культурний заповідник “Тустань”.
Другою зупинкою був палац Шенборнів в урочищі Берегвар, де нині розмістився відомий санаторій "Карпати".
Слід зазначити, що цей так званий "мисливський палац" був збудований графом Ервіном-Фрідріхом фон Шенборном-Бухгеймом (1842-1903). Як вважається будівництво тривало майже п'ять років - з 1890 по 1895 роки. Біля палацу розташували сад-дендрарій на англійський манер із декоративним озером у центрі. Кажуть, що обриси викопаного наприкінці XIX століття ставка (за задумом власника парку) умовно відтворюють карту тодішньої Австро-Угорської імперії.
Місце для розміщення замку було вибране настільки вдало, що навіть не було потреби змінювати довколишній ландшафт. У парку росте безліч рідкісних видів рослин: самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня, рожевий бук, італійська гліцинія, сріблястий клен, оцетове дерево та інші.
Сам мисливський замок побудований у неоромантичному стилі. У проект замку архітектора З. Грессерсона було закладено особливу символіку. Оригінальність палацу полягає у тому, що за основу було взято астрономічний рік: кількість вікон - 365 - відповідає кількості днів, 52 кімнати - кількості тижнів, 12 входів - кількості місяців у році.
До нових цікавих подорожей!
За матеріалами факультету туризму та МК
