Хто ж такий сімейний лікар?
Сімейний лікар – ключова фігура сучасної медицини. Увага до цієї спеціальності значно зросла протягом останніх кількох років, чому в значній мірі сприяло впровадження медичної реформи в Україні. Вважається, що дана практика прийшла до нас із європейських країн проте, не варто забувати, що праобразом сучасних лікарів загальної практики були земські лікарі. Хто ж такий сімейний лікар?
В першу чергу, це спеціаліст широкого профілю з ґрунтовними знаннями у всіх галузях медичної науки – від анатомії до генетики. Це є вкрай важливим та необхідним для успішного виконання своїх функціональних обов’язків. Адже на плечі лікаря ЗПСМ лягає турбота про здоров’я людей від народження до смерті, чоловіків та жінок, пацієнтів з терапевтичними і хірургічними захворюваннями та їх різноманітними комбінаціями. Піклуючись про здоров’я цілих родин, лікар загальної практики повинен також мати ґрунтовні знання з гігієни, соціальної медицини, психології/психіатрії.
Не тільки теоретичні знання, але і практичні навички. Запис і розшифровка ЕКГ, дефібриляція, трахеотомія, ведення фізіологічної вагітності, гінекологічне обстеження, забір матеріалу із шийки матки для цитологічного дослідження, накладання і зняття швів, промивання шлунку, блокади при радикулярному синдромі, невралгії – це далеко не повний перелік тих вмінь, якими повинен володіти сімейний лікар. Загалом, вважається, що 80, ба навіть 90% пацієнтів повинні лікуватися тільки у лікаря ЗПСМ і не потребують направлення до вузьких спеціалістів чи в стаціонари. Такий стан речей поки далекий від буденної реальності. Особливо це відчутно в містах, де є вільний доступ до всіх рівнів надання медичної допомоги і пацієнт, а не лікар, часто вирішує до якого фахівця звернутися. В цьому є певна небезпека, адже тільки кваліфікований сімейний лікар може застосувати комплексний підхід при обстеженні хворого та лікуванні патології.
Сімейний лікар – Шерлок Холмс у білому халаті. Далеко не завжди причини захворювань лежать на поверхні. Часто вони глибоко заховані в особливостях побуту, професійної діяльності, звичках, вподобаннях пацієнта. При цьому, навіть сам хворий не усвідомлює де саме закопаний камінь спотикання його здоров’я і знайти його повинен лікар. Для цього йому потрібно використати всю широту мислення, багатогранність знань і, озброївшись дедуктивним методом відомого детектива, таки знайти першопричину захворювання та розробити програму дій для оздоровлення пацієнта.
У хорошого сімейного лікаря нема черг перед кабінетом. Так склалося, що «народний» показник кваліфікації лікаря це довжина черги до нього і залежність тут прямо пропорційна. Це може бути справедливим стосовно вузьких спеціалістів, але у випадку з лікарем ЗПСМ ситуація діаметрально протилежна. Чому? Дуже просто: якщо сімейний лікар вміло підібрав лікування хронічного захворювання – такий пацієнт буде до нього звертатися 1-2 рази на рік для щорічних оглядів. Якщо сімейний лікар якісно виконує своє основне завдання – профілактику захворювань, то хворих у нього на дільниці буде менше, а будуть практично здорові особи, яким необхідно час від часу давати рекомендації стосовно здорового способу життя. Таким чином, на прийом будуть звертатися тільки пацієнти з гострими, переважно сезонними захворюваннями, яких не надто багато.
Одним словом, складна і багатогранна робота у сімейного лікаря. Ця спеціальність тільки для найкращих, адже далеко не кожному вона до снаги. Проте, робота безперечно цікава і потребує постійного вдосконалення своєї майстерності.
_thumb_wide.jpg)
