Підвищення рівня сечової кислоти: шляхи вирішення проблеми

До недавнього часу термін гіперурикемія (стійке підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові) в основному асоціювався тільки з клінічними проявами: подагрою та різними варіантами ураження нирок.

Проте, дані існуючих досліджень вказали на чіткий взаємозв’язок безсимптомної гіперурикемії (ГУ) з інсулінорезистентністю, ожирінням, метаболічним синдромом, цукровим діабетом, нирковою недостатністю, атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями. Стійка безсимптомна ГУ є предиктором підвищеного ризику розвитку артеріальної гіпертензії протягом 5 років, незалежно від інших факторів ризику. Важлива роль порушення пуринового обміну в патогенезі артеріальної гіпертензії реалізується за рахунок прямого впливу на гладкі м’язи та ендотелій судин, активацію ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, оксидативного стресу, що призводить до судинного спазму і значного погіршення ендотелійзалежної вазодилятації, тобто до ендотеліальної дисфункції. Згідно з сучасними уявленнями, саме дисфункції ендотелію відводиться ініціальна роль у розвитку атеросклерозу, ішемії, тромбозу та порушення мікроциркуляції в різних органах тощо. Хворі на артеріальну гіпертензію за наявності ГУ мають в 3-5 раз більший ризик розвитку ішемічної хвороби серця та цереброваскулярних захворювань у порівнянні з пацієнтами з нормальним рівнем сечової кислоти.

Значною мірою ГУ пов’язана із способом життя. Неправильне висококалорійне харчування в поєднанні з низькою фізичною активністю, надмірне вживання пуринових основ з продуктами харчування, зловживання алкоголем, безконтрольний прийом лікарських засобів, зокрема діуретиків, призводить до порушення пуринового обміну з зростанням рівня сечової кислоти в крові. Тактика ведення "безсимптомної" ГУ обмежується застосуванням нефармакологічних методів:

-   Зменшення маси тіла: низькокалорійна дієта з різким обмеженням вуглеводів, підвищення фізичної активності.

-  Обмеження вживання алкоголю (особливо пива та вина).

-  Дієта, що передбачає виключення продуктів, насичених пуринами: субпродукти (нирки, печінку, серце, язик), жирні сорти м’яса і риби, морепродукти (особливо ракоподібні та мідії), консервовані та копчені рибні та м’ясні продукти, супи на м’ясному, грибному та рибному бульйоні, гострі і солоні сири, ковбасні вироби, бобові (соя, квасоля, сочевиця), щавель, цвітна капуста, шпинат, шоколад, какао. М’ясо та рибу слід вживати тільки у відварному вигляді і не частіше двох разів на тиждень. Солодкі безалкогольні напої, фруктові соки та продукти з високим вмістом фруктози можуть підвищити рівень сечової кислоти, тому їх слід уникати. Натомість слід дотримуватися регулярного вживання молочних продуктів (з низьким вмістом жиру), вживання достатньої кількості рідини (2-4 л рідини на добу, з яких не менше половини повинна становити звичайна питна вода). Вишня (особливо сорт Монморансі) може знизити рівень сечової кислоти, сприяючи її виведенню із сечею.

-  Виявлення можливих факторів і хвороб, що сприяють ожирінню (цукровий діабет 2 типу, депресія, гіпотиреоз).

-  За можливості слід виключити прийом препаратів, що підвищують рівень сечової кислоти, зокрема діуретики та аспірин. У випадках, коли ці засоби скасувати неможливо, показаний ретельний моніторинг рівня сечової кислоти і за необхідності приєднання відповідної медикаментозної терапії.

Отже, важливим є розуміння необхідності своєчасного виявлення та корекції гіперурикемії.

Підготувала: доцент Мар’яна РОСУЛ

 

• Навчально-науковий інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки