Про природно-пригодницьку терапію говорили на факультеті суспільних наук.
На факультеті суспільних наук відбулась зустріч з NATALIA RAKAR-SZABO (HU/A) — психологинею, спеціалісткою з криз і травм, експерткою MHPSS, викладачкою та аспіранткою кафедри психології та EKTI Будапештського університету ELTE.
Наталією Ракар-Сабо — MA PSY, MA SW, MSc SP, LCPC, N-AT, сертифікована фахівчиня у різних терапевтичних підходах: системна сімейна терапія, CPT, DBR, клінічна еко-терапія, терапія пригод і дикої природи, схема-терапія та інші методи, орієнтовані на роботу з травмою. Вона є супервізоркою підходів N-AT (Nature-Adventure Therapy) і MHPSS, тренеркою Угорського EE та AT Фонду, співзасновницею Європейської коаліції з терапії пригод (AT-Eu) та розробницею акредитованого курсу з терапії пригод.
До зустрічі доєднались кафедра «психології», «соціальної роботи та соціології» та «педагогіки» адже даний напрямок передбачає інтегровану взаємодію фахівців різних напрямків. Психолог займається діагностикою та терапевтичним супроводом, педагог формує навчальну динаміку групи, соціальний працівник координує взаємодію з родиною та громадою, соціолог аналізує результати на рівні групи чи спільноти.
Наталією Ракар-Сабо має великий практичний досвід роботи з ветеранами, працювала у госпіталях Дніпра і Харкова. На зустрічі розповідала про практичне застосування і дієвість даного методу.
Природно-пригодницька терапія активно використовується в реабілітації військових та підтримці сімей, які постраждали від війни, як частина комплексного підходу до психосоціального відновлення. Це метод психосоціальної реабілітації, який поєднує активності на природі (походи, скелелазіння, кемпінги, командні ігри) з терапевтичними практиками, спрямованими на зниження симптомів ПТСР, тривожності, депресії та соціальної ізоляції. Основна ідея підходу полягає у використанні природи як активного партнера в терапевтичному процесі, відповідно до моделі «клієнт — терапевт — природа» (Berger & McLeod, 2006).
Студенти кафедр психології, соціальної роботи та педагогіки відкрили для себе новий інструмент — природно-пригодницьку терапію, яка поєднує силу природи, руху та групової взаємодії для глибокого емоційного та соціального відновлення.
У процесі знайомства з методом вони усвідомили, що психолог може працювати з травмою через досвід, а не лише через слова; соціальний працівник — координувати підтримку сімей та громад; педагог — створювати безпечне навчальне середовище навіть у лісі чи горах.
Цей метод відкриває нові можливості для реабілітації ветеранів через активності, що зміцнюють довіру, витривалість і внутрішню силу; можливість допомоги дітям у подоланні страхів, тривоги, втрати; підтримка сімей, які пережили розлуку, втрату, переїзд.
Щира вдячність людям, зокрема, НАТАЛІЇ які нас підтримують!!!!
За інформацією доцента кафедри психології Оксани СМУК
_thumb_wide.jpg)
