Пам’яті Дмитра Михайловича Федаки
У ніч на вівторок, 11 жовтня, перестало битись серце відомого, невтомного і багато у чому неперевершеного літературознавця Закарпаття, редактора, вірного сина Срібної землі і щирого патріота України Дмитра Михайловича Федаки.
Уродженець села Кальник на Мукачівщині у 1959–1964 роках навчався на українському відділенні філологічного факультету Ужгородського державного університету. Педагогічну діяльність розпочав після закінчення з відзнакою Мукачівського педагогічного училища у 1958 році в початковій школі села Розтоки на Рахівщині, а після здобуття університетської освіти - учителем української мови та літератури у середніх школах міст Артемівськ та Маріуполь на Донеччині (1964 – 1967). Повернувшись на рідне Закарпаття працював завідувачем кабінетами виховної роботи (1967 – 1970) й української мови та літератури (1970 – 1974) Закарпатського інституту вдосконалення кваліфікації вчителів.
Упродовж 1974-1997 років працював на редакторських посадах у видавництві «Карпати», а з 1997 і до виходу на пенсію – у видавництві «Закарпаття».
Дмитро Михайлович є автором сотень літературних статей портретів, оглядіів, есе, рецензії, передмов до книг, присвячених лiтературному краєзнавству, життю i творчості українських письменникiв Закарпаття О.Маркуша, Ф. Потушняка, І. Чендея, П.Скунця, В.Ладижця, В.Кохана, Д.Кешелі, видатним культурним діячам Закарпаття А.Бачинському, В.Довговичу, Ю.Гуці-Венеліну, М.Лучкаю, О.Духновичу, О.Митраку тощо.
За участі Дмитра Федаки у серії «Карпати» видано однотомники вибраних Ольги Кобилянської, Василя Стефаника, Сидора Воробкевича, Івана Чендея, Михайла Томчанія, Федора Потушняка та інших письменників карпатського регіону, книги з відомими творами карпатської тематики Олеся Гончара (роман "Циклон”), австрійського письменника Карла-Еміля Францоза (роман "За правду”), чеського прозаїка Івана Ольбрахта (роман «Микола Шугай, розбійник»), в у серії «Народна бібліотека» видано книги – збірник сатири і гумору Марка Бараболі «Проект автономії» (1991), повість ЮріяСтанинця «Юра Чорний» (1991), «Твори» (1993) Олександра Духновича. Він спричинився до низки оригінальних мініатюрних видань та відтворених у 1990-х роках фототипічним способом підручника Володимира Бірчака «Літературні стремління Підкарпатської Руси» (1937) і збірки Д.Задора, Ю. Костюка і П.Милославського «Народні пісні підкарпатських русинов» (1944).
Справжнім пам’ятником його подвижницької діяльності на ниві крайової літератури стане видана з його ініціативи серія книг «Письменство Закарпаття», яка побачила світ у видавництві «Закарпаття» упродовж 1999 – 2010 років і повернула поціновувачам друкованого слова з незаслуженого забуття творчість А.Волошина, О.Духновича, В.Гренджі-Донського, І.Ірлявського, Зореслава, О.Павловича та інших літературних і духовних світочів Срібної землі ХІХ-ХХ століть.
Сумно, що пішла з життя надзвичайно добропорядна людина, сповнена творчою енергією та задумами. Нехай рідна закарпатська земля стане йому пухом, а добра пам'ять про нього збережеться у наших серцях!
Розділяємо гіркоту непоправної утрати з професором УжНУ Сергієм Дмитровичем Федакою та висловлюємо йому й усій родині Федак свої щирі співчуття.
Колектив Ужгородського національного університету
