Перша допомога при гострому отруєнні
Гостре отруєння невідомою речовиною - це невідкладний стан, спричинений дією отруйних речовин, незалежно від шляху їх введення та супроводжується значним погіршенням стану постраждалого.
Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих через:
1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);
2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);
3) шкіру та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);
4) укуси комах, тварин або змій;
5) під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.
Ознаки, які вказують на гостре отруєння:
1) відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь;
2) опіки на губах, на язиці або шкірі;
3) біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні;
4) підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю), діарея;
5) порушення дихання (задуха, шумне дихання, зміна тембру голосу, кашель);
6) пітливість, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення);
7) м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості;
8) незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною:
1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки для себе, оточуючих, постраждалого та тільки за її відсутності перейти до наступного кроку;
2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;
3) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння:
неприємний різкий запах;
відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв;
відкрита аптечка, використані шприци тощо;
4) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;
5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;
6) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення;
7) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої води кімнатної температури, протягом щонайменше 15-20 хвилин. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;
8) знайдені ємності, шприци, упаковки тощо, слід зберегти та передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;
11) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отруєння. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.
Якщо до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги постраждалий втратив свідомість, слід перейти до порядку дій відповідно до серцево-легеневої реанімації. При проведенні серцево-легеневої реанімації слід запобігти дії токсичних речовин на особу, яка надає домедичну допомогу.
Життя потерпілого від дії отрути залежить від правильних і усвідомлених дій того, хто надає першу допомогу!
Підготував доц. Юрій КАМПІ
