ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПРОФЕСІЙНОГО ДОСВІДУ ПЕДАГОГА-ПРАКТИКА
Важливою умовою забезпечення практичної спрямованості освітнього процесу професійної підготовки майбутніх педагогів початкової школи є залучення до проведення навчальних занять учителів-практиків. Нещодавно доцентка Любов Маляр у контексті вивчення курсів «Методика навчання мовно-літературної освітньої галузі» та «Технології навчання мовно-літературної галузі» для здобувачів освіти бакалаврського і магістерського рівнів спеціальності «Початкова освіта» провела підсумкове лекційно-семінарське заняття за участі Аліни Панющик – учительки 4 класу приватного закладу освіти «МАЙ СКУЛ», а у минулому – випускниці УжНУ зазначеної спеціальності.
Наскрізною проблемою обговорення на занятті було виокремлення шляхів активізації пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку у навчанні української словесності, зокрема використання з цією метою особистісно орієнтованого, інтегрованого, інтерактивного, проєктного, проблемно-дослідницького підходів у формуванні мовно-літературної компетентності учнів. Розгляд інформації у діалозі із педагогом-практиком дозволив не тільки висвітлити теоретичні засади зазначених технологій, але й осмислити доцільність та особливості їх застосування у практичній педагогічній діяльності. На основі конкретних прикладів із власного досвіду роботи Аліна Панющик продемонструвала цікаві та раціональні способи інтеграції у навчанні мовно-літературної, математичної, природничої, мистецької та ін. галузей, змоделювала ситуації інтерактивного навчання, навела приклади мовно-літературних ігор, звернувши при цьому увагу на важливість врахування вікових особливостей учнів, розповіла про труднощі у засвоєнні учнями навчального матеріалу, поділилася досвідом створення ситуації успіху у навчанні, проілюструвала алгоритм складання сенкану, сторітелінгу, закцентувала увагу на організаційних аспектах реалізації технології «Щоденні 5» та створення і презентації учнями творчих проєктів, аргументувала доцільність побудови уроків-досліджень тощо.
Проведене у такій формі заняття сприяло не тільки узагальненню та закріпленню здобутих психолого-педагогічних та методичних знань, але й збагаченню майбутніх педагогів досвідом творчого використання інноваційних методів навчання, а також розширенню арсеналу способів активізації пізнавальних потреб та інтересів дітей у навчанні української мови.
Пишаємося нашими випускниками, які успішно працюють на освітянській ниві, а також висловлюємо щиру вдячність за готовність ділитися професійними здобутками та ідеями творчої педагогічної діяльності.
За інформацією доцентки кафедри загальної педагогіки
та педагогіки вищої школи
Любові МАЛЯР
