Онлайн-конференція Carnegie Council "WHY SPACE MATTERS AND HOW TO GOVERN IT"

Студенти факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ “УжНУ” з ініціативи кафедри полікультурної освіти та перекладу долучилися до міжнародної дискусії “Why Space Matters and How to Govern It”, організованої Carnegie Council for Ethics in International Affairs, що відбулась в онлайн форматі 19 лютого 2026 року. Захід став платформою для глибокого обговорення того, як змінюється роль космічного простору в системі міжнародних відносин та які механізми здатні забезпечити його мирне, відповідальне й справедливе використання в умовах загострення геополітичної конкуренції. Учасники наголосили, що космос сьогодні — це не лише сфера наукових відкриттів чи символ технологічного прогресу, а ключовий елемент глобальної інфраструктури, без якої неможливе функціонування сучасних держав.

Супутникові системи забезпечують навігацію, глобальний зв’язок, функціонування фінансових ринків, моніторинг кліматичних змін, управління транспортними потоками та координацію гуманітарних операцій. Водночас вони відіграють критичну роль у сфері безпеки — від розвідки до управління оборонними системами. Саме тому космос дедалі більше інтегрується в національні стратегії безпеки провідних держав, а контроль над космічними технологіями стає індикатором політичного та економічного впливу. Експерти підкреслили, що залежність людства від космічної інфраструктури зростає швидше, ніж здатність міжнародного права реагувати на нові ризики.

Під час сесії запитань студенти активно долучилися до діалогу, продемонструвавши хороший рівень підготовки з фахових дисциплін та володіння англійською мовою. Анна Кушіль, студентка 2-го курсу спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», порушила фундаментальну проблему міжнародного космічного права — відсутність ефективного механізму примусу. Вона запитала, як можна забезпечити відповідальність великих космічних держав за дотримання міжнародних норм, якщо система не має реальних інструментів покарання. (How can major space powers be held accountable to international norms when there is no meaningful enforcement mechanism?) У відповідь експерти зазначили, що чинна модель базується переважно на добровільному виконанні зобов’язань, політичному тиску, санкційних механізмах і репутаційних ризиках. Однак у сфері, де ставки пов’язані з національною безпекою та стратегічним балансом сил, таких інструментів може бути недостатньо. Обговорювалася ідея посилення прозорості, створення міжнародних механізмів моніторингу та розширення багатосторонніх форматів співпраці. 

Студентка 2-го курсу «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», Присяжна Власта, задала питання, що стосувалося потенційної загрози перетворення Місяця та інших небесних тіл на зону конфлікту через конкуренцію за природні ресурси: “How can we prevent the Moon or other celestial bodies from becoming a conflict zone due to the competition for natural resources?” Експерти наголосили, що зростаючий інтерес до видобутку води, рідких металів та інших корисних ресурсів на Місяці й астероїдах створює ризик політичної напруги та суперництва між державами й приватними компаніями. Вони відзначили, що запобігти конфліктам можна через чіткі міжнародні правила щодо видобутку ресурсів, прозорість місій і реєстрацію діяльності, а також через багатосторонній контроль за дотриманням норм. Без таких узгоджених механізмів ресурсна конкуренція може перерости у серйозні геополітичні конфлікти, тому превентивне міжнародне врядування та координація дій усіх учасників є критично важливими для безпечного і справедливого освоєння космосу.

Студентка 1-го курсу спеціальності «Менеджмент», Євгенія Паращич, поставила питання про те, як середні та малі держави можуть не лише реагувати на суперництво великих космічних гравців, а й реально впливати на етичний порядок денний, коли провідні актори вибірково дотримуються міжнародних норм. Експерти у відповідь наголосили на важливості багатосторонніх дипломатичних форматів, коаліцій держав зі спільними інтересами та активної участі в міжнародних організаціях, підкресливши роль нормотворчої ініціативи, просування принципів відповідального використання космосу та залучення науково-експертної спільноти до розробки етичних стандартів. Таким чином, навіть за умов домінування великих держав, малі й середні країни можуть зберігати значущий вплив на розвиток міжнародних космічних норм через інституційні та кооперативні механізми.

Валерія Гегедиш, студентка 1-го курсу «Міжнародні відносини»,  звернула увагу на ще одну ключову тенденцію — зростання ролі приватних компаній у космосі. Вона поставила питання про те, чи достатньо існуючої міжнародно-правової бази для регулювання діяльності приватних суб’єктів, чи світ потребує нового глобального договору. (Do you think that the existing international legal framework is strong enough to regulate the activities of private entities in space, or do we need a new global agreement?). Експерти пояснили, що згідно з чинними нормами саме держава несе відповідальність за діяльність компаній, які перебувають під її юрисдикцією. Проте розвиток космічного туризму, комерційних супутникових угруповань і потенційного видобутку ресурсів на небесних тілах створює правові прогалини. Виникає питання справедливого доступу до ресурсів, розподілу вигод і запобігання монополізації космічного простору.

Поліна Білоярцева, студентка 2-го курсу «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»,  підняла стратегічний аспект, запитавши, чому космос є настільки важливим для сучасних держав. У відповідь прозвучала думка, що космос є мультиплікатором сили: він забезпечує інформаційну перевагу, підвищує ефективність військових операцій, стимулює інновації та формує нові ринки. Держави, які інвестують у космічні технології, отримують довгострокові економічні й політичні дивіденди, що впливає на глобальний баланс сил. Саме тому космос дедалі частіше розглядається як окремий стратегічний вимір поряд із сушею, морем, повітрям і кіберпростором.

Микола Мікулка, студент 2-го курсу «Менеджмент»,  звернувся до практичних аспектів відповідальності, запитавши, хто реально несе відповідальність у разі завдання шкоди в космосі та які наслідки це може мати для Землі. Експерти зазначили, що потенційна шкода може включати створення космічного сміття, яке підвищує ризик зіткнень, виведення з ладу навігаційних або комунікаційних систем, а також кібервтручання в супутникову інфраструктуру. Такі дії здатні спричинити перебої в роботі банківських систем, транспорту або енергетичних мереж. Хоча міжнародні договори передбачають відповідальність держави реєстрації космічного об’єкта, на практиці процес доведення вини та отримання компенсації є складним і політично чутливим.

Марія Чорногал, студентка 2-го курсу «Менеджмент»,  поставила питання про те, як міжнародне право може запобігти перетворенню космосу на нову арену геополітичного конфлікту. У відповідь було підкреслено важливість зміцнення режимів довіри, розвитку норм прозорості, обмеження розгортання певних видів озброєння та створення постійних платформ для діалогу між космічними державами. Експерти наголосили, що превентивна дипломатія має вирішальне значення, адже запобігти мілітаризації значно легше, ніж згодом контролювати її наслідки.

Студент 2-го курсу «Менеджмент», Цебак Олег, запитав: “How can we prevent the Moon or other celestial bodies from becoming a conflict zone due to the competition for natural resources?” Це питання торкнулося проблеми потенційної “ресурсної гонки” за Місяць та інші небесні тіла. Експерти зазначили, що з огляду на зростаючий інтерес до видобутку водяного льоду та інших ресурсів, існує ризик геополітичного суперництва. Запобігти перетворенню Місяця на зону конфлікту можливо шляхом посилення міжнародних угод, чіткішого визначення правил використання ресурсів, створення механізмів прозорості та багатостороннього контролю. Особливий акцент було зроблено на необхідності міжнародного діалогу до початку масштабної комерційної експлуатації.

Місарош Неля, студентка 2-го курсу «Менеджмент», поставила питання: “How can international law effectively address the growing problem of space debris and ensure accountability for both private companies and nations?” Проблема космічного сміття була названа однією з найгостріших загроз сталому використанню космосу. Експерти пояснили, що хоча існують міжнародні рекомендації щодо мінімізації утворення уламків, вони переважно мають рекомендаційний характер. Для реального вирішення проблеми необхідні обов’язкові стандарти, системи моніторингу, а також механізми відповідальності за створення небезпечних об’єктів на орбіті. Обговорювалася також ідея економічних стимулів для компаній, які інвестують у технології очищення орбіти.

Студентка 2-го курсу «Маркетинг, Анастасія Батяла, звернулася до проблеми стрімкого розвитку приватних космічних компаній та водночас до загрози мілітаризації космічного простору. Вона поставила два взаємопов’язані питання: яким чином міжнародне право може встигати за швидкими темпами зростання комерційної космічної діяльності та які конкретні заходи можуть бути реалізовані вже сьогодні для запобігання перетворенню космосу на арену воєнного протистояння. У відповідь експерти зазначили, що чинна система міжнародного космічного права формувалася в період, коли основними суб’єктами діяльності в космічному просторі були держави. Посилення ролі приватного сектору потребує оновлення правових механізмів, удосконалення національного контролю за діяльністю компаній та розроблення нових міжнародних стандартів регулювання. Водночас було наголошено на необхідності зміцнення режимів довіри, розвитку механізмів прозорості й обміну інформацією про космічну діяльність, а також на важливості обмеження розгортання певних видів озброєнь у космічному просторі. Превентивна дипломатія та формування спільних норм поведінки розглядаються як ключові інструменти збереження космосу як сфери мирного використання.

Андріяна Янчій, студентка спеціальності «Менеджмент» 2-го курсу, звернулася з питанням: “How can international space governance ensure fair and equitable access to space resources for both powerful and developing countries?” Це питання підняло проблему глобальної нерівності в доступі до космічних технологій і ресурсів. У відповідь експерти підкреслили важливість принципу спільної спадщини людства, розвитку міжнародних партнерств, технологічного обміну та програм підтримки країн, що розвиваються. Без включення ширшого кола держав у космічну економіку існує ризик формування нового виду глобальної нерівності — вже у космічному вимірі.

Загалом, дискусія продемонструвала, що космос стає одним із центральних елементів сучасної міжнародної системи, де перетинаються інтереси безпеки, економіки, технологій та етики. Участь українських студентів у такому заході стала свідченням їхньої активної позиції та прагнення долучатися до глобального інтелектуального діалогу. Поставлені ними питання окреслили ключові дилеми космічного врядування: відповідальність держав, регулювання приватного сектору, стратегічна стабільність і запобігання конфліктам. Саме через подібні дискусії формується розуміння того, що майбутнє космосу залежить не лише від технологічного прогресу, а й від здатності міжнародної спільноти виробити спільні правила гри, засновані на принципах співпраці, прозорості та взаємної відповідальності.

Автор:  студентка  2-го курсу спеціальності "Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії", Присяжна Власта

• Факультет історії та міжнародних відносин