Онлайн-конференція Carnegie Council "RE-ENVISIONING HUMANITARIANISM FOR A CHANGING WORLD"

15 жовтня 2025 року студенти факультету історії та міжнародних відносин взяли участь у міжнародній онлайн-конференції, організованій Carnegie Council, що відбулася під загальною темою "Re-Envisioning Humanitarianism for a Changing World". Головна мета конференції — обговорити, як змінюється поняття гуманітарної допомоги у контексті сучасних глобальних викликів, таких як війни, кліматична криза, масова міграція, цифрова нерівність та політична дестабілізація. Під час панельних обговорень провідні спікери підкреслювали, що традиційна гуманітарна система, яка зосереджується переважно на короткостроковому реагуванні на кризи, більше не відповідає масштабам і складності проблем XXI століття. Сьогодні світ стикається з явищами, які взаємно впливають одне на одне — конфлікти посилюються через зміну клімату, а кліматичні катастрофи загострюють соціальну нерівність та змушують мільйони людей залишати домівки. Тому, як зазначили експерти, гуманітаризм потребує переосмислення: він має базуватися не лише на милосерді, а й на системному, етичному та інноваційному підході, що дозволить не лише рятувати життя, а й змінювати умови, які до цього призводять.

Особливо приємно, що студенти-міжнародники члени наукового товариства  «Міжнародні горизонти» разом із студентами спеціальностей «Маркетинг» та «Менеджмент»  не були пасивними слухачами — вони взяли активну участь в інтерактивній частині конференції, проявивши неабияку ініціативу, аналітичне мислення та глибоку зацікавленість у темі. Підготувавши актуальні запитання до спікерів, які стосувалися не лише практичної сторони надання допомоги, а й етичних дилем, політичного впливу, технологічного прогресу та ролі молоді, студенти змогли не тільки влитися у світову дискусію, а й привернути увагу міжнародної аудиторії до свого бачення майбутнього гуманітарного простору. Їхня участь засвідчила високий рівень знання іноземних мов, фахової підготовки,  критичного мислення та щирого бажання долучатися до вирішення глобальних проблем.

Студентка 3-ого курсу спеціальності «Міжнародні відносини», Мілєна Письменна, поставила запитання: "What are the best ways for young people to contribute and support humanitarian aid? Whether it is a local community or a community they are miles away from, they still desire to help." У відповідь один зі спікерів зазначив, що молодь має унікальний потенціал — енергію, емпатію та цифрову компетентність. Допомагати можна як локально, так і дистанційно: через волонтерство, участь у краудфандингових кампаніях, переклад гуманітарних матеріалів, інформаційну підтримку або створення просвітницьких онлайн-платформ. «Сьогодні не обов’язково бути на місці подій, щоб допомогти — цифровий гуманітаризм відкриває нові горизонти. Ваша небайдужість — це вже акт гуманізму», — підкреслили експерти. Вони також закликали молодь не боятися ініціатив — навіть найменша акція має значення, якщо вона здійснюється щиро й системно.

Студентка 1-ого курсу спеціальності «Міжнародні відносини», Христина Кобулей, запитала: "What are the main challenges facing the humanitarian aid system today?" Спікери ж визначили кілька ключових проблем: хронічне недофінансування, політизація допомоги, зростання атак на гуманітарних працівників і бюрократичні бар’єри для доступу до постраждалих територій. До цього додається втома донорів, нестача довіри до інституцій та відсутність довгострокових стратегій. Багато структур діють реактивно — реагують на кризу, але не усувають її першопричин. «Гуманітарна система потребує не просто реформ — їй потрібне нове мислення, де людська гідність буде в центрі, а не на периферії уваги», — прозвучало з вуст доповідачів.

Студентка 2-ого курсу спеціальності «Міжнародні відносини», Власта Присяжна, секретар студентського наукового товариства «Міжнародні горизонти, звернулася з актуальним запитанням: "How are modern conflicts and climate crises changing perceptions of the humanitarian responsibility of states and international organizations?". У відповідь спікерами зазначалося, що кліматичні зміни, разом із конфліктами, формують нову реальність, де гуманітарна допомога стає не просто моральним обов’язком, а частиною глобальної безпеки. Суспільство дедалі частіше очікує не лише допомоги постфактум, а й превентивних рішень — зміцнення стійкості, інвестування в освіту, захист екологічно вразливих громад. «Сьогодні гуманітарна відповідальність — це не питання милосердя, а елемент стратегічного мислення держав і міжнародних організацій», — підкреслили спікери. Юрій Балєв, студент 2-ого курсу спеціальності «Міжнародні відносини», голова студентського наукового товариства «Міжнародні горизонти, поставив питання: "Why have traditional donors like the U.S. and the U.K. reduced their humanitarian commitments?". Відповідь була відвертою: основна причина — внутрішньополітична нестабільність, зміна зовнішньополітичних пріоритетів, економічний тиск. Багато країн відходять від багатосторонньої допомоги й роблять ставку на вигідні двосторонні програми. Зростає популістський настрій у суспільствах, де виборці не підтримують фінансування закордонних проектів. «Ми спостерігаємо ізоляціонізм нового типу — його жертвою стає гуманітаризм. Це тривожний сигнал, особливо для найвразливіших регіонів світу», — наголосив один із експертів. Наталія Замлінська, студентка 2-ого курсу спеціальності «Міжнародні відносини», запитала: "How can humanitarianism remain independent and neutral when it is increasingly used as a tool for political influence?". Це запитання викликало широку дискусію. Спікери визнали: збереження нейтральності — виклик номер один. В умовах, коли гуманітарну допомогу іноді використовують як дипломатичний або геополітичний інструмент, організаціям потрібно діяти прозоро, звітувати громадськості та чітко дотримуватися гуманітарних принципів. Важливо також розширювати роль локальних ініціатив, бо саме вони мають більше довіри серед населення. «Гуманітаризм не може бути частиною політичної гри. Він або автономний — або його не існує», — лаконічно підсумували спікери. Поліна Білоярцева,студентка 2-ого курсу спеціальності «Міжнародні відносини»,  порушила технологічне питання: "Could technology and innovation help make humanitarian aid more efficient and inclusive?". Фахівці підтвердили: інновації вже змінюють гуманітарну сферу. Використання дронів для доставки медикаментів, блокчейн для прозорого розподілу коштів, штучний інтелект для аналізу потреб — усе це покращує якість допомоги. Але спікери також попередили: технології мають бути етично інтегровані, не створювати нових бар’єрів для вразливих груп, і найголовніше — впроваджуватись разом із місцевими громадами. «Технології — лише інструмент. Їх успіх залежить від того, чи використовуються вони з повагою до людської гідності», — наголосили вони.

Крістіна Бонка запитала: "What new skills are most needed in modern humanitarian organizations?".У відповідь експерти зазначили, що гуманітарні організації сьогодні шукають фахівців не лише з традиційних галузей — логістики, медицини чи права — а й тих, хто володіє міждисциплінарними навичками. Зокрема, особливо цінуються знання у сфері цифрових технологій, аналізу даних, кібербезпеки, а також медіа-грамотність та комунікативні навички в багатокультурному середовищі. Також дедалі важливішими стають емоційний інтелект, здатність швидко адаптуватися до нових ситуацій, і навички кризового менеджменту. «Гуманітарна робота — це не лише про допомогу, а й про здатність розуміти контекст, працювати в невизначеності, дбати про безпеку даних та комунікувати з різними сторонами конфлікту», — підкреслили фахівці.

Анастасія Батяла вирішила дізнатись: "How can we support local communities to lead their own recovery?". Спікери акцентували, що один із найважливіших сучасних принципів — це локалізація гуманітарної допомоги. Це означає передачу лідерства, рішень і ресурсів безпосередньо місцевим громадам. Щоб це стало можливим, потрібно інвестувати не лише в матеріальну підтримку, а й у розвиток місцевого потенціалу: навчання, підтримку громадських ініціатив, підвищення інституційної спроможності. «Ніхто не знає потреби громади краще, ніж сама громада. Наше завдання — не керувати, а підтримати їх у власному процесі відновлення», — підкреслили експерти. Вони також додали, що довіра, партнерство та повага до локального досвіду — це ключові складові ефективної співпраці.

Студентка 2-ого курсу спеціальності «Менеджмент» Марія Чорногалзапитала:
"What role can young leaders play in shaping a new vision of humanitarianism for the future?"Це питання викликало особливий інтерес серед учасників конференції, адже воно стосувалося не лише майбутнього гуманітарної сфери, а й активної участі нового покоління у його формуванні. У своїй відповіді експерти підкреслили, що молоді лідери — це не майбутнє гуманітаризму, а його сучасність. Саме вони сьогодні формують нові цінності, транслюють інклюзивні наративи, ставлять незручні, але необхідні запитання, і кидають виклик застарілим моделям мислення. Молодь не обтяжена старими системами ієрархій, тому здатна мислити вільно, критично і стратегічно, особливо у питаннях цифрового гуманітаризму, екологічної справедливості та етики штучного інтелекту. Студент 2-ого курсу спеціальності «Менеджмент», Олег Цебак, теждолучився до дискусії і запитав: "How can humanitarianism evolve to remain effective in a world where technology, climate change, and global inequality are redefining what it means to 'help' others?"У своїй відповіді експерти наголосили, що гуманітаризм більше не може залишатися в рамках традиційного підходу — як швидкого реагування на надзвичайні ситуації. Сьогодні він має стати багатовимірною, гнучкою та глибоко етичною системою, здатною адаптуватися до нових глобальних викликів. Технології змінюють спосіб комунікації, координації та доставки допомоги, але разом з тим ставлять нові моральні питання — про конфіденційність, цифрову нерівність та алгоритмічну упередженість. Кліматична криза змушує гуманітарні організації працювати на перетині екологічного та соціального вимірів, а глобальна нерівність вимагає переосмислення того, хто має право допомагати, і на яких умовах.

Кароліна Андрашинець запитала: "How can humanitarian organizations stay effective and relevant in such a rapidly changing world?" У відповідь доповідачі зазначили, що організаціям необхідно бути гнучкими, інноваційними та відкритими до змін. Світова гуманітарна система змінюється швидше, ніж будь-коли, і ті структури, які не оновлюють свої підходи, швидко втрачають ефективність. Це означає перегляд управлінських моделей, більшу участь молоді, інтеграцію технологій, а також готовність слухати та вчитися в інших — особливо у локальних партнерів. «Гуманітаризм не може стояти на місці — він має постійно переосмислювати свою роль, методи та цінності, інакше він стане частиною проблеми, а не її вирішенням», — наголосили учасники.

Студентка Вікторія Андрусь поцікавилася: "How can young people today contribute to humanitarian work in a meaningful and effective way?". Експерти відповіли, що молодь має унікальну роль у формуванні нового обличчя гуманітаризму. Вони закликали студентів долучатися до міжнародних волонтерських програм, створювати власні локальні ініціативи, бути голосом змін у соціальних мережах, брати участь у краудфандингових кампаніях або створювати проекти зі сталого розвитку. «Ваша енергія, цифрова грамотність і креативність — це саме те, чого сьогодні потребує гуманітарна сфера. Не чекайте дозволу — дійте. Навіть маленький проєкт може мати великий вплив», — підкреслили спікери.

Вікторія Шаленик поставила глибоке запитання: "In what ways should the concept of humanitarianism evolve to address not just crises, but long-term sustainability and resilience?". Фахівці пояснили, що сучасне розуміння гуманітаризму не може обмежуватися лише екстреним реагуванням. Його потрібно інтегрувати у довгострокову логіку сталого розвитку. Це означає, що гуманітарна допомога має поєднуватися з підтримкою освіти, економічної стабільності, захистом довкілля та створенням системної стійкості громад. «Справжній гуманітаризм — це не тимчасова підтримка, а створення умов, за яких людям не потрібно буде її просити. Це — трансформація, а не тимчасове рішення», — зазначили спікери.

Анастасія Грибова, студентка 1-ого курсу спеціальності «Міжнародні відносини»,  задала концептуальне запитання: "What do you think the future holds for the UN? Will it continue to exist, or will it be replaced by a new global organization, as was the case with the League of Nations?". На що у відповідь експерти зазначили, що Організація Об’єднаних Націй, попри критику та обмеження, все ще залишається ключовим гравцем у глобальному управлінні. Проте її легітимність і ефективність залежать від здатності реформуватися. Йдеться про оновлення Ради Безпеки, спрощення бюрократичних процедур, більшу інклюзивність та участь молоді й громадянського суспільства. «Чи буде нова структура замість ООН? Це можливо. Але важливіше не назва, а чи буде вона відповідати цінностям солідарності, миру та справедливості, які повинні бути в основі будь-якої глобальної інституції», — наголосили спікери.

Андріяна Янчій ж запитала: "How can humanitarian aid be made more effective and ethical in regions affected by crises such as conflicts or natural disasters?". Спікери наголосили, що ефективність гуманітарної допомоги залежить насамперед від її етичного виміру. Це означає не лише забезпечення доступу до базових ресурсів, а й повагу до гідності отримувачів, культурної чутливості та прозорості. Для підвищення ефективності допомоги потрібне краще координаційне управління, співпраця з локальними структурами, незалежний моніторинг і адаптація підходів до конкретного контексту. «Етика — не додаток до гуманітарної допомоги, а її фундамент. Допомога, яка принижує або створює залежність, не може вважатися гуманною», — підсумували експерти.

Останнє запитання прозвучало від Вікторії Петрюк: "In what ways can the principles of humanitarian-development-peacebuilding integration be operationalised to address the long-term systemic drivers of vulnerability such as inequality, governance failures, and environmental degradation rather than merely treating symptoms?". Це питання викликало особливу увагу аудиторії. Спікери пояснили, що інтеграція принципів «гуманітарна допомога — розвиток — миротворення» — це не гасло, а практична стратегія. Йдеться про перехід від короткострокових інтервенцій до системного підходу, коли гуманітарна допомога поєднується з підтримкою інституцій, реформою управління, освітою та кліматичною адаптацією. Це означає залучення громад до прийняття рішень, співпрацю з місцевими урядами, інвестування в жіноче лідерство, зелений розвиток і цифрову інклюзію. «Ми не можемо постійно латати наслідки — настав час усувати причини вразливості. І саме молодь може стати рушієм цього переходу», — зазначили спікери на завершення.

Участь студентів Студентського наукового товариства в конференції Carnegie Council "Re-Envisioning Humanitarianism for a Changing World" стала для них не лише інтелектуальною подією, а й глибоким особистим досвідом. Вони усвідомили, що сучасний гуманітаризм виходить за межі традиційної допомоги — він охоплює питання екології, технологій, прав людини, розвитку громад і навіть глобальної політики. Гуманітарна діяльність сьогодні — це не лише реагування на кризу, а системна робота з її причинами: нерівністю, поганим управлінням, соціальною ізоляцією. Особливе враження на студентів справили обговорення про політизацію гуманітарної допомоги, важливість технологій та інтеграцію підходів "допомога–розвиток–миробудування". Вони побачили, наскільки складним і водночас важливим є завдання зберігати незалежність та етичність гуманітарної сфери в умовах глобальних викликів. Також студенти зрозуміли: молодь має реальний вплив — через активну позицію, волонтерство, цифрові ініціативи та просвітницьку діяльність навіть на локальному рівні. Конференція надихнула учасників замислитися над тим, як вони можуть долучитися до змін у своїх громадах і поза ними. Вони повернулися з новими ідеями, бажанням діяти і розумінням, що гуманітаризм починається з цінностей — людяності, солідарності та відповідальності. І саме молоде покоління сьогодні має шанс переосмислити гуманітарні підходи та сформувати нову етику глобальної взаємодії.

 

 

 

• Факультет історії та міжнародних відносин