Невролог чи невропатолог: в чому різниця?

Новини

10.02.2022

6748

Невролог чи невропатолог: в чому різниця?

Неврологія (від грец. neuron – нерв, logos – наука) – наука про нервову систему людини у нормі та патології. Вона вивчає анатомію, гістологію, фізіологію, біохімію нервової системи, а також патологічні процеси нервової системи

Невропатологія – більш вузьке поняття. Воно включає лише два слова: «нерви» та «патологія». Тобто, невропатологія займається вивченням саме патологій нервової системи. Невропатологи мають широку підготовку в дослідженні тканин нервової системи. Вони аналізують результати радіологічних досліджень разом із зразками тканини, щоб визначити, чи є аномальна тканина пухлиною, чи вона показує ознаки захворювання, яке імітує пухлину. Невропатологи також аналізують зразки нервової тканини, взяті з інших частин тіла, щоб визначити, чи дане захворювання пов’язане з нервовою системою.

Україна отримала медичну спадщину від СРСР, де невропатологія була окремою наукою і займалася вивченням хвороб нервової системи, тому і лікар називався невропатологом. На даний час, лікарі, що займаються лікуванням захворювань нервової системи, отримують сертифікат з фаху "Неврологія", як у нас, так і в усьому світі.

Отже, НЕВРОЛОГ – це лікар, який здійснює діагностику та лікування захворювань центральної та периферичної нервової системи. Неврологи займаються консервативним лікуванням захворювань нервової системи, тоді як нейрохірурги здійснюють оперативне лікування головного та спинного мозку, нервових сплетінь і стовбурів, а також периферичних нервів.

Вам варто звернутися до невролога, якщо Вас турбує:

Біль голови, який може бути первинним (мігрень, біль голови напруги, кластерний біль голови), вторинним (обумовлений органічним ушкодженнями голови та шиї або системними захворюваннями);
Біль в спині, який може мати механічні причини (дегенеративний процес в дисках, фасеткових суглобах, міхребцева кила, спонділолістез, сколіоз, травма) та немеханічні: пухлини, інфекційні ураження, запальні артрити, хвороба Бєхтєрєва, а також захворювання внутрішніх органів, зокрема органів малого тазу: простатит, ендометріоз, хвороби нирок;
Головокружіння, що є причиною різних захворювань, як неврологічних (гостре порушення мозкового кровообігу, вестибулярна мігрень), отоларингологічних (хвороба Меньєра, доброякісне позиційне пароксизмальне головокружіння, інфекції вуха), серцево-судинних, ендокринних та ряду інших захворювань, котрі супроводжуються підвищенням чи зниженням артеріального тиску, зниженням глюкози крові, анемією, порушенням ритму серця, депресією, тощо;
Нестійкість, труднощі й хиткість при ходьбі;
М'язову слабкість у будь-якій частині тіла;
Біль обличчя, біль в руках чи ногах;
Відчуття печії, потерпання, «повзання мурашок», відчуття «холоду» чи «жару» в руках чи ногах;
Порушення мови, важкість при розмові, порушення ковтання, «гугнявість» чи осиплість голосу;
Двоїння в очах, що посилюється в другій половині дня, опущення повіки, косоокість;
Мимовільні посмикування кінцівок, повік, лицьових м'язів;
Тремтіння кінцівок, голови;
Втрата свідомості, судоми кінцівок та тулуба;
Порушення мислення, читання, лічби, погіршення пам'яті;
Порушення сну, підвищену стомлюваність, зміни настрою, дратівливість.