«НАУКОВІ ЗДОБУТКИ НАШИХ СТУДЕНТІВ»
25–26 листопада 2025 року Ужгородський національний університет спільно з Інститутом економічного розвитку та соціальних досліджень IKSAD (Туреччина) провів 11-й Міжнародний науково-дослідний мультидисциплінарний конгрес імені Тараса Шевченка, який став значною подією в академічному житті міжнародної наукової спільноти. Конгрес традиційно об’єднав дослідників, викладачів, аспірантів, студентів та фахівців з різних галузей знань, створюючи унікальну платформу для міждисциплінарного діалогу, обміну інтелектуальним досвідом та встановлення довготривалих професійних контактів. Цьогорічний форум відбувся у онлайн форматі, що дозволило долучити до роботи широку міжнародну аудиторію та забезпечити доступність участі незалежно від країни перебування учасника. Метою конгресу стало не лише представлення нових наукових доробків, а й формування середовища, у якому різні дисципліни та методології можуть взаємодіяти, збільшуючи загальний науковий потенціал.
Особливою прикметою цьогорічного конгресу є активна участь студентів студентського наукового товариства «Міжнародні горизонти» Ужгородського національного університету, які продемонстрували високий рівень готовності до роботи у міжнародному науковому середовищі, що свідчить про їхній сталий інтерес до науково-дослідної діяльності, наполегливість у підготовці наукових робіт. Частина долучаилась до організаційної частини заходу, інші ж представили результати досліджень історії розвитку освіти Закарпаття в XIX та першій половині XX століття.
Церемонія відкриття конгресу висвітлила важливе значення, оскільки задала тон усій подальшій роботі форуму та продемонструвала його міжнародний характер. Цього року модераторами відкриття обрано трьох студентів першого курсу спеціальності «Міжнародні відносини» факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ «УжНУ» (учасників СНТ «Міжнародні горизонти») — Юрія Головнича, Валерію Гегедиш та Надію Соболь, кожен із яких відповідав за модерацію певною мовою. Такий підхід забезпечує інклюзивність і комфорт для широкої міжнародної аудиторії. Юрій Головнич модерував англомовну частину відкриття. Він відзначився високим рівнем володіння англійською мовою, досвідом участі та вмінням презентувати складний матеріал у доступній формі. Валерія Гегедиш відповідала за україномовну частину. Завдяки цьому студентка отримала досвід публічних виступів на академічних заходах та наукових ініціативах університету. Надія Соболь ж координувала турецькомовну частину, що особливо важливо з огляду на те, що співорганізатором заходу є наукова установа Туреччини. Її мовна підготовка з турецькими партнерами роблять зробила її ключовою фігурою у забезпеченні успішної міжнародної комунікації під час конгресу.
Крім модераторської діяльності, значний внесок учасників СНТ «Міжнародні горизонти» була ілюстрована у двох наукових доповідях, присвячених історії розвитку освіти в Закарпатті. Першу з них представила Даніела Решетар — учасниця СНТ та студентка другого курсу спеціальності «Міжнародні відносини» факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ «УжНУ». У своїй доповіді «The Development of Education in Transcarpathia in the 19th Century» вона розкрила особливості становлення освітньої системи регіону в умовах складних політичних процесів у межах Австрійської імперії. Її дослідження ґрунтується на широкій джерельній базі, включаючи архівні документи, законодавчі акти та статистичні матеріали. Даніела акцентує увагу на ролі греко-католицького духовенства у поширенні грамотності, появі перших учительських семінарій, формуванні мережі парафіяльних шкіл та впровадженні освітніх реформ, що сприяли модернізації навчального процесу. Її наукова робота дозволяє глибше зрозуміти, як освітні інституції стали важливим чинником соціальної мобільності та збереження культурної самобутності населення регіону.
Друга доповідь належить Власті Присяжній, учасниці СНТ та студентці другого курсу спеціальності «Міжнародні відносини» факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ «УжНУ», яка представила результати дослідження «The Development of Education in Transcarpathia in the First Half of the 20th Century». Робота охоплює період радикальних трансформацій, коли Закарпаття змінювало свій політичний статус і підпорядковувалося різним державним режимам: Австро-Угорщині, Чехословаччині та Угорщині. У цьому контексті Власта аналізує, як політичні обставини визначали структуру освіти, мовну політику, зміст навчальних програм та доступність освіти для різних етнічних груп населення. Значна увага приділена реформам чехословацького періоду, що були спрямовані на демократизацію і модернізацію шкільної мережі: відкриття нових шкіл, підвищення кваліфікації вчителів, розвиток середньої та професійної освіти. Дослідження також охоплює питання ідеологічного впливу різних владних режимів на освітній процес, використання школи як інструмента державної політики та роль освіти у формуванні національної самоідентифікації. Наукова робота Власти вирізняється глибоким аналізом, широким використанням історичних джерел та увагою до регіональної специфіки.
Усі п’ятеро студентів, що взяли участь у конгресі — Юрій Головнич, Валерія Гегедиш, Надія Соболь, Даніела Решетар і Власта Присяжна — є активними учасниками Студентського наукового товариства. Їхня присутність на міжнародному форумі демонструє не лише високий рівень підготовки молодих дослідників, а й ефективність роботи університетських структур, що підтримують розвиток студентської науки. Участь у такому масштабному міжнародному заході дозволяє студентам здобути безцінний досвід: покращити навички міжкультурної комунікації, вдосконалити публічні виступи, презентувати власні наукові результати світовій аудиторії та встановити нові контакти з дослідниками інших країн. Це сприяє формуванню зрілих наукових компетентностей, поглиблює інтерес до подальшої наукової роботи та розширює можливості академічного зростання.
Таким чином, участь студентів Ужгородського національного університету в 11-му Міжнародному науково-дослідному мультидисциплінарному конгресі є яскравим свідченням їхньої активної позиції у науковому житті університету, високого рівня їхніх академічних досягнень та готовності представляти науковий потенціал України на міжнародному рівні. Це не лише престижний досвід, але й важливий крок у формуванні майбутніх фахівців, здатних робити вагомий внесок у розвиток науки та міжнародної комунікації.






