На засіданні Вченої ради розглянуто доповідь про Політику стійкості та сталого розвитку УжНУ
У вівторок, 21 лютого, відбулося чергове засідання Вченої Ради УжНУ. Під час засідання було обговорено й затверджено низку важливих питань: про Політику стійкості та сталого розвитку УжНУ; навчальну, наукову та виховну діяльність факультету математики та цифрових технологій; рекомендацію наукових робіт та їх авторських колективів на здобуття Премії Верховної Ради України для молодих учених; створення відділу наукової грантової діяльності; запровадження освітньої діяльності, затвердження освітньо-наукових програм та навчальних планів; атестаційні справи та інше. Розпочали з приємного – вручення дипломів, які свідчать про отримання вчених звань.
Про одне з ключових розглянутих питань – Політику стійкості та сталого розвитку УжНУ, доповідала проректорка з науково-педагогічної роботи, проф. Мирослава Лендьел. Розробниками проєкту стали проректори М. Лендьел, О. Рогач, Д. Сойма, помічниця ректора К.Товт, начальниця відділу міжнародних зв’язків О. Свєженцева, директорка Центру сталого розвитку Г. Мелеганич, директорка Центру гендерної освіти М. Колодій, директорка Центру міждисциплінарних наукових досліджень С. Делеган та провідна фахівчиня Центру інновацій та розвитку – М. Сташина-Неймет.
“Цей документ був розроблений у 2021 році і винесений на засідання Вченої ради, яке планувалося на 24 лютого 2022 року. Зі всім відомих причин, нам не вдалося тоді його презентувати. Ми взяли невелику паузу і переформатували цей документ, внесли декілька важливих інновацій. Перша з них – ми замінили слово “стратегія” на “політика”, оскільки за цей період Україна встигла стати кандидатом на вступ в ЄС, і ця подія диктує нам певні прагнення до положень європейського права, європейських стандартів і, зокрема, до системи політики. А саме принципів, які заохочуються бути прийнятими в певних організаціях” – зазначила Мирослава Лендьел.
Метою політики стійкості та сталого розвитку університету є за будь-яких військово-політичних, соціальних та економічних умов бути дієвою і проактивною освітньою і науковою установою, центром громадського та соціального життя регіону, спроможним миттєво реагувати на зміну викликів середовища, у якому розвивається (стійкість). А також застосовувати в освітній, науково-дослідницькій та інноваційній, соціальній, економічній, організаційній діяльності принципів поваги до прав людини, соціальної і гендерної справедливості, інклюзії, толерантності, демократичності, збереження довкілля для потреб наступних поколінь і водночас ефективної економічної діяльності (сталість). Ужгородський національний університет, поряд із місією освітньої та науково-дослідної, інноваційної діяльності має важливе значення, як осередок збереження та розвитку людського і соціального капіталу, формувати лідерський потенціал, зміцнювати громадянське суспільство та формувати громадянську культуру й толерантну поведінку, без практики дискримінації відносно різних груп осіб, у парадигмах соціально-економічного розвитку, екологічної безпеки регіону, забезпечення стійкості та сталості розвитку на локальному та глобальному рівнях.
Також важливо, що індикатори стійкості та сталості активно використовуються в міжнародних рейтингах. І завдяки цьому, в останні роки ми займаємо досить високі рейтинги в популярних рейтингах – Green Metric World University Rankings, який базується на кількісній оцінці зусиль для підтримки стійкості (екологічності) університетів та University Impact Rankings 2022, який аналізує вплив вищої освіти на розвиток суспільства та досягнення цілей сталого розвитку ООН.
Крім цього, Мирослава Лендьел у своїй доповіді детально зупинилася на проробленій роботі в економічному, соціальному, організаційному та екологічному компонентах, що є складовими політики стійкості та сталого розвитку вишу.
Декан факультету математики та цифрових технологій Микола Маляр доповідав про навчальну, наукову та виховну діяльність свого підрозділу. Факультет складається з чотирьох кафедр: алгебри та диференціальних рівнянь, теорії ймовірностей і математичного аналізу, кібернетики і прикладної математики, системного аналізу і теорії оптимізації та лабораторії забезпечення навчального процесу в комп’ютерних класах. Відбувається підготовка за освітніми програмами рівня «бакалавр»: Математика (освітні програми: «Математика», «Комп’ютерна та бізнес математика»), Прикладна математика (освітня програма «Системи штучного інтелекту»), Середня освіта (освітня програма «Математика. Інформатика), Системний аналіз (освітня програма «Системний аналіз»); рівня “магістр”: Математика (освітня програма «Математика»), Прикладна математика (освітня програма «Науки про дані та інтелектуальні рішення»), Середня освіта (освітня програма «Математика. Інформатика»), Системний аналіз (освітня програма «Технології обробки даних»); підготовка докторів філософії: «Математика», «Прикладна математика». Кількість студентів на факультеті зростає – станом на 2022-2023 рр. навчається 422 студентів (322 студентів було станом на 2021-2022 рр.). Також зросла і кількість аспірантів – наразі 31 аспірант здобуває освіту на факультеті математики та цифрових технологій. Щодо наукової роботи, протягом звітного періоду на факультеті було захищено 3 кандидатські та 3 докторські дисертації, а також вчені звання отримали 3 професори та 4 доценти. Крім того, проведено понад 90 наукових конференцій. Представники науково-педагогічного колективу неодноразово брали участь у міжнародних проєктах та грантах. Серед них: “Система космічного захисту від надзвичайних ситуацій – транскордонна система для передбачення надзвичайних природних явищ на основі використання супутникових технологій в Угорщині, Словаччині, Румунії та Україні», «Карпатський зоряний шлях», програма міжнародного співробітництва з математичної освіти, що фінансується Норвезьким центром міжнародного співробітництва в освіті в рамках програми Eurasia, фундаментальне дослідження “Ідентифікація та визначення фізичних фізичних параметрів космічних об’єктів в інтересах обороноздатності та національної безпеки України” та інші.
На здобуття Премії Верховної Ради України молодим ученим у 2023 році на засіданні Вченої ради було висунуто наукові роботи: “Першопринципне моделювання електронних і фотонних етапів у три- та двомірних халькогенідних кристалах для пристроїв функціональної електроніки” Тетяни Бабуки, “Персоніфікована корекція кишкової мікробіоти за поширених некомунікативних захворювань людини” Тамари Мелешко та Олександри Паллаг, а також “Синтез антибактеріальних функціоналізованих конденсованих 1,2,4-триазолів та піримідинів реакціями електрофільної циклізації” Наталії Король та Миколи Кута.
Також членами Вченої ради було розглянуто рекомендацію до друку окремих видань, перейменування кафедри дитячих хвороб, затвердження та уточнення тем дисертаційних досліджень, зміну наукових керівників та надання дозволу на наукове керівництво, доцільність надання творчої відпустки для закінчення дисертації та інше.
Ганна Фельцан,
Інформаційно-видавничий центр
