У Виноградові працювала археологічна секція Міжнародного симпозіуму «Румунсько-українські зв’язки. Історія та сучасність»
Традиційно міцні наукові транскордонні контакти характеризують діяльність працівників Ужгородського національного університету. З широкого спектру різногалузевих досліджень виділяється археологічний напрямок. Десятиріччя потужної співпраці з вченими Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі зумовлені функціонуванням потужної вишівської мережі, працівники якої спеціалізуються на вивченні давньої історії Верхньотиського регіону. Кафедра археології, етнології та культурології, Інститут карпатознавства і безумовно Археологічний музей ім. Є. Балагурі вносять свою значну лепту до даного процесу.
Одним з перспективних напрямків досліджень є дакійська проблематика, яка має суттєву історію вивчення, накопичену величезну базу даних і масив цікавих напрацювань. У ході археологічних розкопок фракійських пам’яток, у першу чергу Столиці північної вільної Дакії – Малокопанського комплексу (городище, ландшафтне святилище та група поховань) зміцніли контакти з румунськими колегами.
28-29 листопада 2025 року черговий Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські зв’язки. Історія та сучасність» (дванадцятий за ліком) відбувався в місті Сату-Маре. Враховуючи реалії часу та бажання закордонних колег відвідати Малу Копаню, організатори прийняли важливе і логістично-обгрунтоване рішення про проведення археологічної секції в місті Виноградів з виїзною екскурсією на дакійський укріплений пункт. Крістіан Віраг, Адіна Олена Бороняц, Дан Поп, Хореа Поп, Аурел Рустою, Лівіу Марта, Роберт Гінделе та інші знані науковці приїхали до Сонячного Закарпаття. З українського боку участь в роботі симпозіуму прийняли Володимир Мойжес та Ігор Прохненко. Плідна робота модерувалася директором Сату-Марського повітового музею Лівієм Мартою і локалізувалася в просторому приміщенні Виноградівської міської бібліотеки.
Після обговорення всіх виступів учасники зустрічі мали змогу помилуватися краєвидами з розміщеного біля мальовничої Тиси городища та почути від закарпатських археологів історію виявлення найцікавіших артефактів. Після огляду знахідок було прийняте рішення, що робота секції характеризувалася високим науковим рівнем і висловлені щирі побажання продовження курсу на плідну міждержавну археологічну співпрацю
