«Міграція між Словаччиною і Україною: сучасний стан, ризики та прогнози»
Міжнародна науково-практична конференція під такою назвою проходила в Ужгороді 2-3 березня. Науковці, які у рамках проекту «Обмін ноу-хау для більш ефективного управління Шенгенським кордоном між Словаччиною-Україною та Норвегією-Росією» вивчали проблематику українсько-словацького прикордоння та презентували результати своїх досліджень.
Про рівень заходу свідчить участь у відкритті конференції Генерального консула Словацької Республіки в Ужгороді Янки Буріанової, проректора із навчально-педагогічної роботи Ужгородського національного університету Мирослави Лендьел, заступника мера Ужгорода Олександра Білака, старшого наукового співробітника Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики Владіміра Бенча, завідувача кафедри громадянської освіти Інституту політології філософського факультету Пряшівського університету Владіслава Дубінського, директора Центру стратегічного партнерства (Ужгород) Андрія Крижевського.
Як поінформував координатор проекту, декан факультету суспільних наук УжНУ Юрій Остапець, на конференції розглянули питання соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів, малого прикордонного руху, міграційних процесів, особливостей перетину кордону так званими «пересічниками», міграційних настроїв переселенців із зони АТО, менеджменту на кордоні та інші.
Науковці зруйнували чимало міфів
Конференція підсумувала реальні результати праці науковців України та Словаччини, зокрема, Пряшівського університету, Братиславського університету ім. Я. Коменського (Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики) та Ужгородського національного університету в партнерстві із Державною прикордонною службою щодо вивчення основних проблем менеджменту кордонів.
- Важливо зазначити, що було проведено багато цікавих польових досліджень, – каже проректор УжНУ Мирослава Лендьел. – Українські та словацькі науковці опитували громадян, які перетинають кордон, також було проведено вивчення громадської думки так званих «пересічників», і це, я думаю, зроблено вперше в Україні. Проаналізована робота Генерального консульства Словацької республіки в місті Ужгород. Нарешті, за допомогою опитування і проведення фокус-групи, вивчено такий сегмент, як міграційні настрої внутрішньо переміщених осіб, що проживають у Закарпатській області.
На конференції представлені попередні результати досліджень. Вони руйнують багато міфів, які науковці, політики чи прості громадяни вигадують на основі певних власних суджень та стереотипів, стверджує Мирослава Олександрівна.
- Наприклад, в ході досліджень з’ясували, що внутрішньо переміщені особи, які проживають на Заході України, є менш мотивовані мігрувати за кордон, аніж жителі Закарпатської області. Чому? Бо у культурі громадян сходу України не існує такого явища, як заробітчанство чи сезонна міграція. Під час фокус-групи і жінки, і чоловіки говорили, що вони не залишать Україну, хіба що в крайньому випадку.
Окремо під час конференції науковці аналізували мотивації «пересічників», досліджували, якою є вага політичної та маніпуляційної складової, і шукали справжні мотиви, що рухають власниками автомобілів з іноземною реєстрацією.
- Вчені також розробили певні сценарії, як розвиватиметься міграційна ситуація у зв’язку з подіями на сході України, – продовжує Мирослава Лендьел. – Але основний висновок чіткий: як до Революції Гідності, так і тепер, у період українсько-російського конфлікту, основним мотивом виїзду за кордон є пошук кращого джерела доходу для сім’ї мігранта, а не бажання уникнути нестабільності в Україні. Тому якщо в нашій країні покращуватиметься соціально-економічна ситуація, якщо проводитимуться реформи у сфері управління державою, то рівень міграції буде знижуватися. Війна з Росією насправді є другорядним чинником для міграції з України.
Словаччину турбують міграційні ризики і корупційне питання
Cтарший науковий співробітник Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики Владімір Бенч у коментарі офіційному сайту УжНУ наголосив на найважливіших, на його думку, результатах.
- Ми обмінялися з українською стороною інформацією про ситуацію на словацько-українських прикордонних переходах. Бачимо, що моментами вона не така добра, як мала би бути. По-перше, це стосується черг на кордоні. По-друге, гостро стоїть проблема з українськими «пересічниками». Найбільше це стосується переходу «Ужгород – Вишнє Нємецке», де люди мусять дуже довго чекати, аби потрапити з однієї країни в іншу. У рамках конференції ми сформулювали для українського і словацького урядів конкретні пропозиції, як можна вирішити ситуацію, що склалася.
Також словацькі науковці вважають важливим подальше поліпшення інфраструктури прикордонних переходів. Та чи не найбільше їх цікавить тема міграції.
- Ми вивчали, якою буде ситуація з тими внутрішніми переселенцями, які виїхали з Донбасу і Криму і зараз розселилися по всій Україні. Якщо ситуація в Україні не буде поліпшуватися, це може призвести до того, що ці люди захочуть мігрувати до Європи. У нас була дуже цікава і гостра дискусія щодо того, які ризики з цим пов’язані. Зараз у Європейському Союзі міграційна тематика дуже дражлива і тому ми серйозно міркуємо над тим, як уповільнити темпи приїзду мігрантів – легальних чи нелегальних – до Європи.
Окремо Владімір Бенч наголосив на важливості вирішення кадрової проблеми, яка стосується прикордонної служби, митниці, а також словацької поліції.
- Найважливіші питання – мотивація їх до праці, питання соціального забезпечення, зарплати. Українська сторона говорила, що ваші митники заробляють 100-150 євро, і це при тому, що в їхній роботі постійно присутній корупційний фактор. Словацькі митники мають вищі зарплати, але все одно не такі високі, аби мотивувати митників працювати так, як би це мало бути. Тому ми напрацювали рекомендації, як зробити так, аби поліпшити ці процеси на кордоні. До речі, цікавий факт: коли ми здійснили виїзд з перевіркою на кордон, то все одразу почало працювати, як слід, і вдалося за півгодини потрапити зі Словаччини до України. Тобто ми переконалися, що, коли є бажання, то прикордонники і митники обох країн можуть працювати дуже оперативно.
Загалом старший науковий співробітник Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики сподівається, що це не останній проект, який словацькі вчені реалізовують спільно з колегами з УжНУ.
- Ми раді, що в нас склалася дуже успішна співпраця з вашими науковцями у рамках цього проекту. На цьому, переконаний, не закінчимо спільну роботу. Словаччина наразі допомагає Україні проводити реформи у сфері державного управління, у сфері підвищення антикорупційних настроїв, наприклад, на тій же митниці. Вірю, що будемо й надалі успішно співпрацювати з науковцями Ужгородського національного університету і представниками вашої влади», – підсумував Владімір Бенч.
Очікує на подальшу співпрацю з закордонним партнерами і проректор із навчально-педагогічної роботи УжНУ Мирослава Лендьел.
- Навіть якщо не буде проектів, які фінансуються якоюсь стороною, Норвегією чи урядом Словаччини, я думаю, що ті контакти, які встановилися на рівні університетів, кафедр, викладачів і студентів, стимулюватимуть нас шукати нові формати – наукові та викладацькі. Наприклад, це може бути формат так званих прикордонних студій, адже в рамках цього проекту словацькі викладачі вже запровадили таку спеціалізацію в Пряшівському університеті для студентів-політологів. Можливо, ми вивчимо їх досвід і адаптуємо його до можливостей Ужгородського національного університету.
Ярослав Світлик,
Прес-служба УжНУ
