Гастроентерологічні аспекти COVID-19
Число людей, хворих на коронавірус, у світі наближається до 114 мільйонів, понад півмільйона людей померли від нової хвороби, що отримала назву COVID-19, і майже 6 мільйонів одужали. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я все більше з’являється інформації про те, що пацієнти, у яких діагностували навіть легкий перебіг Covid-19, можуть довго боротися з довгостроковими проблемами зі здоров’ям після завершення гострого періоду захворювання. На сьогодні ще не до кінця зрозуміло, наскільки це ураження є довготривалим.
Інформація стосовно COVID-19 постійно накопичується. Вірус запускає цілий каскад змін на рівні всього організму. Віремія реалізується у тканинах з високою експресією рецепторів АПФ 2 - у легенях, серці, нирках, органах шлунково-кишкового тракту, клітинах крові, шкіри. Тому окрім негативних наслідків хвороби для легенів, спостерігаються порушення роботи серця, нервової системи, а також органів природної детоксикаційної системи організму – органів шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної системи та нирок.
В цьому плані можна виділити три аспекти патології органів травлення у хворих на коронавірусну хворобу.
Системний аналіз клінічних проявів захворювання під час гострого періоду показав, що частота COVID-19 пацієнтів з респіраторними та травними симптомами була найбільшою і становила майже 48 % (порівняно з іншими поєднаннями симптомів). Найбільш частими гастроентерологічними симптомами є погіршення апетиту, нудота та/або блювання, діарея, біль у животі, підвищення рівня печінкових трансаміназ, порушення ліпідного обміну, загострення хронічних захворювань, які анамнестично діагностувались ще до COVID-19. Як правило, гастроентерологічні симптоми виявлялись не лише під час загострення, але персистували протягом віддаленого періоду захворювання. Є також свідчення, що наявність ураження травної системи часто асоціюється з більш важким перебігом захворювання.
Слід також зазначити, що пряма ушкоджуюча дія вірусу на ці органи, як результат системної запальної відповіді, доповнюється побічними ефектами та токсичним впливом масивної медикаментозної терапії гострого періоду COVID-19.
Іншою важливою особливістю ураження шлунково-кишкового тракту у пацієнтів з COVID-19 є можливість орально-фекального шляху передачі вірусу. Адже окремі дослідження показали, що РНК SARS‑CoV‑2 наявна не лише у матеріалі, отриманому з дихальних шляхів, але виявляється в калі у 83 % пацієнтів з легкою інфекцією і зберігається у 23 % пацієнтів навіть після зникнення вірусу з дихальних шляхів.
Отже, дослідження особливостей порушень функції системи травлення та їх рання корекція мають важливе значення у виборі тактики діагностики та лікування захворювання, а також в плані запобігання поширенню інфекції та є важливою складовою системного підходу до відновлювального лікування пацієнтів, що перенесли гостру коронавірусну респіраторну хворобу.
