День Збройних сил України у наш час став святом для усіх українців
Одним із найважливіших атрибутів державності, гарантом безпеки та свободи України є її Збройні сили. Особливого значення День Збройних сил України набув у 2014 році, після початку збройної російської агресії проти українського народу та держави. Сьогодні Україна вже втретє відзначає День Збройних Сил України в умовах великої війни за суверенітет і свободу народу.
У 2015 році в Ужгородському національному університеті відчинила свої двері кафедра військової підготовки. Щорічно кафедра випускає від декількох десятків до сотні офіцерів запасу. Про навчання молодших лейтенантів, та те, як змінилось значення військової підготовки в умовах війни ділиться генерал-майор у відставці, військовий з 45-річним стажем, в.о. завідувача кафедри військової підготовки Микола Попельський.
– Сьогодні наша країна як ніколи потребує військових з якісною підготовкою. Розкажіть, будь ласка, за якими напрямами проводиться навчання на кафедрі?
– Відповідно до спільних директив Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, кафедра військової підготовки УжНУ є військовим навчальним підрозділом, який є структурним підрозділом ДВНЗ «Ужгородський національний університет» та підпорядковується ректору університету, а з питань підготовки громадян України, які навчаються за програмами підготовки офіцерів запасу - командуванню Сухопутних військ Збройних Сил України. Ми готуємо командирів механізованих, артилерійських, розвідувальних взводів, а також заступників командирів із морально-психологічного забезпечення. Наразі студенти проходять навчання за трьома спеціальностями: бойове застосування механізованих з’єднань, військових частин і підрозділів; бойове застосування з’єднань, військових частин і підрозділів наземної артилерії; офіцерів з морально-психологічного забезпечення бою.
– З якою мотивацією приходять до вас вступники після повномасштабного вторгнення? Чи озвучують бажання стати на захист Батьківщини?
– Якщо говорити про роки, коли в Україні не велось бойовий дій, звісно, мотивація вступу до військової кафедри могла бути різною. Зараз, із початком війни, а особливо після повномасштабного російського вторгнення, коли вже третій рік проводяться загальна мобілізація – ситуація кардинально змінилась. Звичайно, до нас потрапляють ідейні, патріотично налаштовані молоді люди, які з нетерпінням чекають на присвоєння звань. Є такі, що відразу забирали витяги з наказів та, маючи відношення від рекрутингових центрів, йшли мобілізуватись до відповідних своїй спеціальності розділів. Звісно, таких студентів не так багато, якби хотілось. На мою думку, це наслідки багаторічного недопрацювання держави в напрямку патріотичного виховання зі шкільного року.
– Тож випускники кафедри за власним бажанням мобілізуються до Збройних сил?
– Так, є випускники, які пізніше викладали в нас, та після початку повномасштабного вторгнення призвались до лав Збройних сил України. І вже три роки служать в різних родах військ. Серед них і наша працівниця, лаборантка кафедри, яка отримала звання молодший лейтенант та наразі служить у Збройних Силах України на посаді офіцера з морально-психологічного забезпечення роти.
– Яким є викладацький склад кафедри?
Наші викладачі прослужили 30 років і більше на різних посадах, мають звання генерала, полковника, підполковника та майора. Безсумнівно, це люди, які мають достатній досвід, щоб викладати свою дисципліну. Частина з них приймали безпосередню участь в бойових діях. Також варто відмітити, що ми маємо чудову матеріально-технічну базу. Це бойова машина піхоти, стрілецька зброя, засоби для ведення розвідки та багато іншого. Тож це досить непогана база, завдяки якій можна отримати основи військової підготовки. Адже наші випускники обов’язково повинні оволодіти навичками стрілецької зброї, орієнтуватись в місцевості, картах та відповідних приладах. До речі, недавно ми подали заявку, щоб нам надали зразки й іноземної стрілецької зброї, з якою, напевно, декому з наших студентів доведеться зіштовхнутись в бою.
– Щоб хотілось сказати напередодні вашого професійного свята – Дня Збройних Сил України?
– По-перше, звичайно, я бажаю, щоб наступили мирні часи. По-друге, всім хто зараз знаходиться на полі бою, хочу сказати – не бійтесь. Людина не готується стати героєм все життя. Приходить така мить, коли ти або вчиниш як боягуз, або зможеш перебороти себе і звершити героїчний вчинок. На героїзм може бути здатна людина, на яку б ти ніколи не подумав. Але в бою можуть так скластися обставини, й хтось, набравшись мужності, зможе захистити і себе, і винести на своїх руках побратима. А для молоді зараз головне – вчитись. Нині особливо важливо отримати якісну освіту, адже війна закінчиться й необхідно буде як відновлювати економіку, так і все, що було зруйновано загарбниками.
Розмовляла Ганна Фельцан,
Інформаційно-видавничий центр
