До Дня філолога розмова із завідувачкою кафедри української мови УжНУ, професоркою Наталією Венжинович
29 березня в Україні відзначають День філолога – свято вчителів та викладачів мови і літератури, бібліотекарів, лінгвістів, літературознавців, редакторів, документознавців, перекладачів-філологів та всіх тих, хто здобув філологічну освіту. Історія свята розпочалась у Навчально-науковому інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка, де саме цього дня перший ректор Київського університету Михайло Максимович уперше прочитав лекцію з історії української мови.
До Дня філолога ми підготували розмову про важливість цієї професії в сучасних реаліях із Наталією Венжинович, докторкою філологічних наук, професоркою, завідувачкою кафедри української мови Ужгородського національного університету:
– Наталіє Федорівно, що для Вас означає бути філологом?
– Філологія з давньогрецької в буквальному сенсі означає любов до слова. Отже, бути філологом – значить любити свою мову, вивчати її глибоко, передавати свої знання іншим, бути на сторожі наших духовних цінностей, шанувати нашу багату культурну спадщину, наші традиції, звичаї. Бути філологом – це по-особливому пізнавати світ, не дозволяти неуцтву проникати в мозок, серця і душі нашої молоді. Щоб докладно з’ясувати, що означає бути філологом, треба дивитися сотні програм, записаних Іриною Фаріон. Ця тендітна жінка, професорка, відома мовознавиця, яку підступно знищили за її державницьку позицію, намагалася достукатися до кожного, вона волала на весь світ: люди, бережіть своє рідне слово, вивчайте його, адже мова – це бездонна криниця цілющої води, яка живить нас.
– Чому обрали саме цю професію?
– З юних літ мріяла бути педагогом, викладати мови. Вдома завжди панував культ книги. Була багата бібліотека української та зарубіжної літератури. Мої батьки-медики були справжніми патріотами, вони з раннього дитинства виховували в мені любов до рідного слова, а коли я вчила напам’ять поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, разом зі мною декламували їх. Пригадую, татко мав запис на диктофоні, як його тітка, дружина священника, декламувала цілі поеми Тараса Шевченка, а була від народження сліпою, тож спочатку слухала, як читають ці твори її внуки, і так запам’ятовувала. Це було вражаюче! У Почаївській школі на Тернопільщині мене навчали прекрасні вчителі-філологи Віра Вікторівна Ковчинська, Ольга Іванівна Прокопович, Кіра Степанівна Русенко. Саме ці незабутні педагоги визначили мій вибір професії.
– Побутує думка, що сучасні підлітки дедалі більше прагнуть вступати на технічні спеціальності. Наскільки актуальною є професія філолога сьогодні?
– Без усякого сумніву, професія філолога є надзвичайно актуальною. Саме філолог закладає міцний фундамент у формуванні духовності здобувача освіти. З перших уроків, з перших занять учні, студенти за допомогою педагогів поринають у неповторний світ рідної мови, а через мову вивчають правдиву українську історію, культуру, ознайомлюються з творчим доробком класиків української літератури та сучасних майстрів художнього слова, стають свідомими громадянами своєї рідної землі, нашої України. Українська мова – це код української нації, її святощі, її національний скарб. Поки живе мова, живе й народ. Зникає мова, зникає й народ, він розпорошується поміж дужчим народом, – писав митрополит Іван Огієнко. На думку спадають і слова визначного українського вченого, суспільного діяча Ігоря Юхновського, який зазначав, що питання української мови – це питання життя і смерті української нації. А взірцем ученого-філолога для мене був і залишається член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор Василь Васильович Німчук, наш земляк із Довгого на Іршавщині, який написав понад 500 праць, присвячених проблемам української мови. Тому вважаю, що бути філологом актуально завжди, потрібно спиратися на здобутки визначних особистостей і намагатися залишити свій слід у цій неповторній царині.
– Куди можуть працевлаштуватися випускники філфаку?
– На філологічному факультеті є освітні програми бакалаврів та магістрів 014 Середня освіта для підготовки вчителів української мови та літератури, помічників учителів у закладах загальної середньої освіти, викладачів передвищої і вищої освіти державної та приватної форм власності. У таких самих закладах наші випускники можуть викладати також і англійську мову. Усі освітні програми успішно акредитовані МОН, ми здобули право й надалі провадити освітню діяльність упродовж наступних п’яти років. За освітньою програмою 035 Філологія на нашому факультеті готують науковців, редакторів та документознавців тощо. Наші випускники затребувані також в бібліотеках, органах обласної, районної, міської державної влади тощо.
– Що можете сказати про рівень мовної грамотності українського суспільства? Чи змінюється він із часом?
– На нинішньому етапі творення української нації не виникає жодних сумнівів щодо державного статусу української мови, її місця в структурі мовної освіти, життєвої необхідності досконалого володіння нею всіма громадянами України.
Посилення уваги до мовної освіти, підвищення рівня мовної грамотності на сучасному етапі розвитку національної школи викликане необхідністю формування особистості, яка відзначається свідомим ставленням до рідної мови, високою культурою спілкування. Адже сучасний громадянин України має бути духовно багатою мовною особистістю, яка володіє вміннями й навичками вільно використовувати засоби рідної мови – її стилі, типи, жанри в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, на письмі). Зрозуміло, що рівень мовної грамотності змінюється, він підвищується, бо такою є вимога сучасного життя. Держава робить вагомі кроки для покращення рівня володіння українською мовою. Створена Національна комісія зі стандартів української мови, кожен громадянин України, який претендує на посаду на державній службі, повинен скласти іспит на знання української мови. Для цього створено низку іспитових майданчиків, іспити проводяться за допомогою інтернету. Практика показує, що потрібно шукати нові підходи до вивчення української мови дорослих та дітей, створювати нові освітні технології, удосконалювати заняття з рідної мови, аби підвищити рівень її знання.
– Наскільки важливо, на вашу думку, плекати українську мову в умовах війни з агресором?
– У сучасних умовах, коли агресор веде жорстоку війну, вбиває дорослих і дітей, цивільних і військових, нищить школи, університети, лікарні, бібліотеки, надважливо плекати українську мову, прищеплювати любов до неї тим, хто приїхав до нас із прифронтових східних і південно-східних українських територій, що були зросійщені, де було, як правило, зневажливе ставлення до мови української нації. Потрібна абсолютно нова система навчання, яка передбачає за допомогою сучасних технологій швидке і якісне оволодіння мовою, потрібна велика просвітницька робота. Пригадуються мудрі слова Максима Рильського:
Як парость виноградної лози
Плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Дослухаймося. Робімо так!
Розмовляла Ганна Фельцан,
Інформаційно-видавничий центр
