Все, що ви хотіли знати про портфоліо, атестацію та безперервний професійний розвиток у 2025 році: офіційні відповіді на головні запитання

Вступ

З 16 квітня 2025 року набрав чинності наказ МОЗ України № 650, яким затверджено Порядок проведення атестації працівників сфери охорони здоров’я. Цей документ об’єднав усі попередні акти, у тому числі наказ № 446 від 2019 року, та встановив єдині правила для лікарів, медсестер, фармацевтів, фахівців з реабілітації, професіоналів з вищою немедичною освітою, клінічних психологів та інших працівників системи охорони здоров’я. У статті у форматі запитань і відповідей ми детально роз’яснюємо, що змінилося, як вести освітнє портфоліо, як нараховуються бали БПР (безперервного професійного розвитку), які теми є обов’язковими між атестаціями, як відбуватиметься атестація та відновлення професійної діяльності. Матеріал підготовлено експертом у сфері післядипломної освіти, спирається виключно на офіційні документи МОЗ і КМУ, містить практичні поради та оптимізований для пошукових систем (ключові слова: атестація медиків 2025, атестація медсестер, атестація професіоналів з вищою немедичною освітою, атестація клінічних психологів, номенклатура медичних спеціальностей 2025, наказ МОЗ № 650, безперервний професійний розвиток, портфоліо БПР).

Коротко про оптимальну стратегію набору 50 балів на рік

Оптимальний план наступний:

1. Пройти 2‑тижневий цикл тематичного удосконалення (курс підвищення кваліфікації). Це 60 годин і 30 балів, з яких до портфоліо зарахують 25 балів (половина річної норми).
2. Записатися на 1–2 короткі онлайн‑курси – ще 20–25 балів.
3. Відвідати одну-дві конференції – це дає 5–10 балів.

Сумарно ви наберете 50–60 балів із різних джерел, що відповідає вимогам і диверсифікації.

 

1. Загальні зміни: що змінив наказ № 650 у сфері атестації медиків у 2024–2025 роках?

Питання: Які основні зміни передбачає наказ МОЗ № 650?

Відповідь. Наказ МОЗ № 650 від 16 квітня 2025 року запровадив нову єдину систему атестації для всіх працівників сфери охорони здоров’я, що займаються медичною практикою або фармацевтичною діяльністю. Головні зміни такі:

• Єдина модель атестації. Попередні накази МОЗ (№ 446/2019 – для лікарів, № 742/2007 – для молодших спеціалістів з медичною освітою, № 818/2006 – для провізорів, № 588/2009 – для професіоналів з вищою немедичною освітою, № 73/1994 – про передатестаційні цикли тощо) втратили чинність. Тепер діє один Порядок для всіх професій із номенклатури «Охорона здоров’я» та пов’язаних спеціальностей. Це означає, що лікарі, медсестри, фельдшери, фармацевти, фізичні терапевти, ерготерапевти, клінічні психологи та професіонали з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров’я (наприклад, економісти чи юристи в закладах охорони здоров’я), проходять атестацію за спільними правилами.
• Рівні професійної кваліфікації замість категорій. У новій системі більше немає старих кваліфікаційних категорій («вища», «перша», «друга»). Натомість запроваджено сертифікат про підтвердження/присвоєння професійної кваліфікації та її рівня. Сертифікат видається строком на весь період професійної діяльності людини, а чергова атестація спрямована на перевірку дотримання вимог БПР. Підвищення рівня кваліфікації можливе, якщо працівник виконав усі вимоги та подав заяву. Це важливо пам’ятати для тих, кого цікавить колишня «атестація медсестер» чи «атестація професіоналів з вищою немедичною освітою» – тепер усі вони підтверджують або підвищують рівень професійної кваліфікації.
• Атестація проводиться за місцем роботи. Чергова атестація відтепер відбуватиметься не у центральних чи регіональних комісіях, а в медичних та фармацевтичних закладах, де працює працівник. Кожен заклад повинен створити атестаційну комісію (не менше шести осіб) та проводити атестації двічі на рік – у квітні та жовтні – для працівників, у яких у відповідному півріччі закінчується строк дії сертифіката. Заяву й додаткові документи подають лише ті, хто претендує на підвищення рівня; для підтвердження кваліфікації документи подає відділ кадрів автоматично.
• Відновлення атестації після воєнного стану. Проведення атестації призупинено на час дії воєнного стану. Всі чинні сертифікати спеціаліста та посвідчення про категорію автоматично подовжуються на період воєнного стану та шість місяців після його завершення. Атестацію буде відновлено через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану. Це важливо для всіх медиків і фармацевтів: навіть якщо строк дії сертифіката закінчився, до кінця війни та ще пів року після ви не втратите право працювати, але повинні продовжувати набирати бали БПР.
• Обов’язковість портфоліо БПР. Особисте освітнє портфоліо та облік балів БПР запроваджуються для всіх працівників сфери охорони здоров’я – не тільки для лікарів. Ведення портфоліо розпочинається через 10 днів після набрання чинності наказу № 650, а щорічна перевірка портфоліо за новою формою стартує у 2026 році. Таким чином, з 2025 року всі медики, провізори та інші працівники повинні вести освітнє портфоліо.

Питання: Чим новий наказ відрізняється від попереднього наказу № 446 (2019 року) та інших документів?

Відповідь. Основні відмінності:

• Уніфікація процедур. Наказ № 446 регулював атестацію лише лікарів; інші накази регулювали медсестер, провізорів тощо. Наказ № 650 об’єднав усі правила, тому поняття «атестація медсестер» або «атестація провізорів» тепер набули єдиного змісту – атестація за номенклатурою медичних спеціальностей, що затверджена додатком 1 до Порядку.
• Скасування передатестаційних циклів. У старих правилах лікарі перед атестацією проходили цикл тематичного удосконалення (передатестаційний цикл). Тепер передатестаційні цикли скасовано; головну роль відіграє щорічний БПР, який накопичується у портфоліо. За новою системою проходження БПР є безперервним процесом, а не разовим курсом перед атестацією.
• Категорії замінені рівнями професійної кваліфікації. «Вища», «перша», «друга» категорії лікарів і медсестер тепер називаються рівнями професійної кваліфікації. Сертифікат про підтвердження/присвоєння рівня видається один раз і діє безстроково, але працівник повинен щорічно підтверджувати БПР.
• Номенклатура та професійні стандарти. Усі спеціальності, за якими проводиться атестація, перелічені у додатку 1 до Порядку. Відповідність посад професіям перевіряється за Довідником кваліфікаційних характеристик (випуск 78 «Охорона здоров’я») та професійними стандартами. Роботодавці повинні перевести працівників на посади, назви яких узгоджуються з номенклатурою, щоб вони могли проходити атестацію. Це стосується, зокрема, клінічних психологів, ерготерапевтів, соціальних працівників та професіоналів з вищою немедичною освітою.

Питання: Який перехідний період передбачено наказом і як змінюються правила до 1 липня 2025 року та після?

Відповідь. Перехідний період складається з кількох етапів:

1. Початок ведення портфоліо. Через 10 робочих днів після набрання чинності наказу (тобто наприкінці квітня 2025 року) всі медики повинні розпочати вести особисте освітнє портфоліо за новою формою. Перша річна перевірка портфоліо відбудеться у 2026 році.
2. Старі критерії БПР до 30 червня 2025 року. До 30.06.2025 р. бали БПР нараховуються за старими таблицями (додаток 4 до наказу № 446). Наприклад, очна конференція давала 10 балів за день, а дистанційна – 5. Для лікарів діяв обов’язковий мінімум 50 балів на рік. До середини 2025 року ці правила ще застосовуються.
3. Нові критерії з 1 липня 2025 року. З 01.07.2025 р. запроваджуються нові критерії нарахування балів (додаток 6 до наказу № 650). Основний принцип – 1 академічна година навчання (45 хв) = 1 бал БПР, а за міжнародні заходи (країни OECD або акредитовані EACCME/ACCME) зараховується 2 бали за годину. Крім того, встановлено обмеження щодо кількості балів, які можна набрати з одного виду активності (наприклад, не більш як 20 балів за дистанційні курси на українських платформах).
4. Перехід після воєнного стану. Атестація відновлюється через шість місяців після завершення воєнного стану. До того часу працівники продовжують набирати бали БПР. Якщо атестаційний період завершується у 2026 році, перший п’ятирічний цикл оцінюватиметься за сумою балів, де враховуються перехідні положення (у перші роки може бути менше ніж 250 або 150 балів, але треба набрати щонайменше 50 або 30 балів на рік).

2. Портфоліо БПР: коли і як

Питання: Що таке особисте освітнє портфоліо і для кого воно є обов’язковим?

Відповідь. Особисте освітнє портфоліо – це індивідуальний документ медичного чи фармацевтичного працівника, у якому він збирає інформацію про проходження заходів безперервного професійного розвитку, власні професійні досягнення, відомості про кількість наданих послуг тощо. Визначення портфоліо наведено у Положенні про систему БПР (постанова КМУ № 725), яке тлумачить його як електронний документ, де відображається обсяг, зміст та результати БПР кожного працівника. Відповідно до наказу № 650 портфоліо є обов’язковим для усіх категорій працівників, включно з лікарями, медсестрами, фармацевтами, лаборантами, реабілітологами, клінічними психологами, професіоналами з вищою немедичною освітою та іншими фахівцями. Наявність портфоліо є передумовою для успішної атестації.

Питання: Коли потрібно почати формувати портфоліо і в якому вигляді його вести?

Відповідь. Портфоліо складається щорічно – з 1 січня до 31 грудня кожного року. За наказом № 650 облік БПР розпочинається через 10 робочих днів після набрання чинності цього документа, тобто наприкінці квітня 2025 року. На 2025 рік портфоліо можна вести у паперовій формі за затвердженим шаблоном (додаток 4 до Порядку), оскільки електронна система БПР ще розробляється. Кожен рік формується новий портфоліо, де працівник зазначає відомості про всі освітні заходи, у яких він брав участь, кількість нарахованих балів, дані про медичні послуги, професійні досягнення тощо.

Після запровадження електронної системи (очікується у 2026 році) портфоліо вестиметься онлайн у централізованій базі. Зараз радимо зберігати копії сертифікатів, довідок та інших документів, що підтверджують участь у заходах БПР, принаймні протягом 5 років.

Питання: Як оцінюється портфоліо і хто це робить?

Відповідь. Оцінювання портфоліо відбувається щорічно відділом кадрів закладу. Фахівець відділу перевіряє наявність необхідної кількості балів, відповідність заходів БПР встановленим критеріям, наявність обов’язкових тем, коректність заповнення форми та достовірність документів. Після цього керівник закладу формує звіт для атестаційної комісії. Комісія аналізує портфоліо під час засідання та ухвалює рішення про підтвердження або підвищення кваліфікації.

Питання: Які документи обов’язково мають бути у портфоліо?

Відповідь. У портфоліо слід вносити:

• Дані про усі освітні заходи, у яких працівник брав участь (курси, тренінги, конференції, стажування, майстер-класи, вебінари, симуляційні тренінги, публікації, викладацьку діяльність тощо). Потрібно зазначити назву заходу, провайдера, тривалість у годинах, кількість балів та тип освіти (формальна, неформальна, інформальна).
• Копії сертифікатів або іншої довідки від провайдера, що підтверджують участь, із вказаною кількістю балів.
• Відомості про професійні досягнення, нагороди, впроваджені методики, наукові публікації.
• Інші документи: рекомендаційні листи (за потреби), копії дипломів, сертифікатів спеціаліста, посвідчення про вивчення державної мови.

Питання: Які типові помилки допускають при оформленні портфоліо?

Відповідь. Найпоширеніші помилки:

• Відсутність підтвердних документів або невірно вказані бали.
• Зарахування заходів, які не є акредитованими як БПР (немає реєстрації в системі БПР).
• Використання невірної форми портфоліо або заповнення без необхідних реквізитів (підписів, печаток).
• Переповнення портфоліо одним видом діяльності (наприклад, лише онлайн-курсами), що перевищує дозволену квоту.
• Не включено обов’язкові теми (етика, комунікація, цифрові навички, інфекційний контроль, невідкладна допомога).
• Відсутність розділу про медичні послуги або професійні досягнення (може свідчити про низьку активність).

Для уникнення помилок рекомендуємо завчасно планувати БПР, регулярно заповнювати портфоліо та консультуватися з відділом кадрів.

3. Критерії БПР і як нараховуються бали

Питання: Які існують три типи освіти за новими критеріями БПР (формальна, неформальна, інформальна)?

Відповідь. Відповідно до постанови КМУ № 725 та наказу № 650, заходи БПР поділяють на три типи:

• Формальна освіта – це навчання з отриманням освітньо‑кваліфікаційного рівня або наукового ступеня (інтернатура, спеціалізація, магістратура, аспірантура, докторантура). Навчання триває від одного до кількох років. Формальна освіта може давати значну кількість балів (наприклад, за магістратуру – до 60 балів), але її зараховують одноразово на початку атестаційного періоду.
• Неформальна освіта – це курси, тренінги, семінари, тематичні удосконалення, стажування, майстер‑класи, конференції, симпозіуми, вебінари тощо. Це основне джерело балів БПР, оскільки такі заходи часто проводяться протягом року. Кількість балів залежить від тривалості та статусу заходу. Неформальну освіту організовують провайдери БПР, які повинні бути акредитовані.
• Інформальна освіта – це самостійна діяльність працівника, спрямована на підвищення професійної компетентності: підготовка та публікація статей, монографій, участь у робочих групах, наставництво інтернів, членство в професійних асоціаціях, участь у групах рівних, створення навчальних програм. Така діяльність також приносить бали (зазвичай до 10 за статтю, 5 за наставництво, 2 за участь у групі), але існують ліміти, щоб вона не перевищувала половину річної норми.

Питання: Таблиця: які види діяльності БПР існують і скільки балів вони дають (з додатку 6 наказу № 650)?

Відповідь. В таблиці нижче подано узагальнену інформацію про типові заходи та бали БПР (за годинами). Точні величини слід звіряти з додатком 6 до наказу № 650 та професійними стандартами.

• Тематичні удосконалення (неділі): 5 днів (1 тиждень) – 20 балів; 10 днів (2 тижні) – 30 балів
• Науково‑практична конференція (Україна): 1 година = 0,5 бала
• Міжнародна конференція (країни OECD або акредитовані EACCME/ACCME): 1 година = 1 бал
• Онлайн‑курси українських платформ: 1 година = 1 бал
• Онлайн‑курси англомовних міжнародних платформ: 1 година = 1,5 бала
• Симуляційні тренінги (практичні навички): 1 година = 2 бали
• Публікація наукової статті у фаховому журналі: 5–10 балів, залежно від рівня журналу.
• Публікація монографії: 20 балів.
• Наставництво (керівництво інтерном): 5 балів на рік за кожного підопічного (до 10 балів на рік).
• Участь у групі рівних або асоціації: 2–5 балів на рік.
• Організація або проведення тренінгів: 2,5 бала за годину

Ці дані орієнтовні; обов’язково перевіряйте ваш захід у реєстрі БПР.

Питання: Які обмеження щодо максимальної кількості балів із одного джерела передбачені наказом № 650?

Відповідь. Наказ № 650 чітко обмежує частку балів, що можна отримати з одного виду діяльності. Головне правило: не більше половини річної норми може припадати на один вид БПР. Для лікарів та інших професіоналів (50 балів) це означає максимум 25 балів; для медичних сестер та фахівців (30 балів) – максимум 15 балів. Наприклад, якщо ви пройшли двотижневий курс, який дає 30 балів, у портфоліо зарахують лише 25 балів; решту балів потрібно отримати з інших джерел. Також існують ліміти:

• Онлайн‑курси на українських платформах
• Онлайн‑курси англомовних міжнародних платформ
• Конференції в Україні
• Конференції міжнародні
• Симуляційні тренінги
• Публікації
• Викладацька діяльність

Питання: Що не вважається діяльністю БПР і за що бали не нараховуються?

Відповідь. Не зараховуються:

• Заходи, які не зареєстровані у системі БПР або проведені провайдерами без акредитації.
• Виробничі наради, презентації медикаментів від фармкомпаній без освітньої складової.
• Повторне відвідування одного й того самого курсу протягом року без нової програми.
• Ознайомчі поїздки, стажування без освітніх модулів і оцінювання.
• Самостійне читання книг без підтвердження (неформальна самоосвіта не зараховується без сертифікованого результату).
• Заходи, що стосуються адміністративних, господарських або технічних питань, не пов’язані з професійними компетентностями.

Питання: Яка оптимальна стратегія набору 50 балів на рік (зокрема 2‑тижневий цикл тематичного удосконалення плюс інші заходи)?

Відповідь. Оптимальний план для лікаря або провізора:

1. Пройти 2‑тижневий цикл тематичного удосконалення (курс підвищення кваліфікації). Це 60 годин і 30 балів, з яких до портфоліо зарахують 25 балів (половина річної норми).
2. Записатися на 1–2 короткі онлайн‑курси – ще 20–25 балів.
3. Відвідати одну-дві конференції – це дає 5–10 балів.

Сумарно ви наберете 50–60 балів із різних джерел, що відповідає вимогам і диверсифікації.

4. Обов’язкові теми між атестаціями

Питання: Які обов’язкові теми БПР потрібно пройти протягом п’ятирічного атестаційного періоду?

Відповідь. Наказ № 650 вперше встановив перелік обов’язкових напрямів навчання, які кожен працівник повинен пройти хоча б один раз у п’ятирічному циклі. Це:

1. Етика та доброчесність. Включає медичну деонтологію, етику професійної комунікації, питання гендерної рівності, недискримінації, біоетику та захист персональних даних. Метою є формування високих стандартів поведінки, толерантності та поваги до прав пацієнтів та колег.
2. Професійна комунікація. Охоплює безбар’єрне спілкування з пацієнтами різного віку та соціальних груп, навички надання складної інформації, управління конфліктами, командну роботу. Особлива увага приділяється спілкуванню з пацієнтами з інвалідністю, психічними розладами або з іншими особливими потребами.
3. Цифрова компетентність. Включає використання електронних медичних інформаційних систем, телемедицини, електронних рецептів, систем e‑health, кібербезпеку та алгоритми роботи з персональними даними.
4. Невідкладна допомога та безпека пацієнтів. Охоплює надання домедичної допомоги при гострих станах, серцево‑легеневу реанімацію, заходи з інфекційного контролю, профілактику професійних інфекцій, адекватне використання засобів індивідуального захисту.
5. Інфекційний контроль. Включає профілактику та контроль інфекцій, що передаються в медичних закладах, управління відходами, стерилізацію та дезінфекцію, антимікробну резистентність.

Комісія перевірятиме, чи присутні у портфоліо заходи з кожної обов’язкової тематики. Якщо якась тема не пройдена, працівник може отримати відмову у підтвердженні або підвищенні рівня кваліфікації.

5. Процедура атестації у 2025 році: що, як і коли

Питання: Коли буде відновлена атестація після завершення воєнного стану?

Відповідь. Відповідно до наказу № 650, чергова атестація відновлюється через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану. Під час воєнного стану атестація не проводиться, а строк дії сертифікатів та посвідчень продовжується на період війни та шість місяців після її завершення. На час написання цієї статті (серпень 2025 року) воєнний стан ще триває, тому чергові атестації можуть початися не раніше 2026 року. Проте працівники повинні вже зараз набирати бали БПР та готувати портфоліо.

Питання: Хто повинен проходити атестацію і як часто?

Відповідь. Порядок атестації поширюється на всіх працівників сфери охорони здоров’я, що здійснюють професійну діяльність за професіями, включеними до номенклатури спеціальностей (додаток 1). Це лікарі (всі спеціальності), фармацевти, медичні сестри, фельдшери, акушерки, фізичні терапевти, ерготерапевти, клінічні психологи, асистенти фармацевта, стоматологи, фахівці з лабораторної діагностики, біоінженери, професіонали з вищою немедичною освітою (економісти, юристи, менеджери) та інші. Атестаційний період становить 5 років. Чергова атестація проводиться раз на п’ять років, окрім випадків позачергової атестації за ініціативи роботодавця (коли є порушення професійних обов’язків або недоброчесність).

Питання: Хто проводить атестацію і де вона проходитиме?

Відповідь. Атестація проводиться атестаційними комісіями, які створюються за місцем роботи працівника. Комісію формує керівник закладу або засновник (для комунальних/державних закладів це може бути обласний департамент), її склад затверджується наказом. Комісія складається щонайменше з шести осіб: голови, заступника голови, секретаря та членів – досвідчених працівників відповідної спеціальності. Якщо в закладі є лише кілька працівників за певною спеціальністю, комісію може доповнити представник іншого закладу. Атестація відбувається безпосередньо на базі закладу, зазвичай у квітні та жовтні.

Для працівників, які не можуть пройти атестацію на робочому місці (наприклад, фізичні особи‑підприємці без закладу, працівники приватних лабораторій без ліцензії на медичну практику), атестацію організовують атестаційні комісії при департаментах охорони здоров’я обласних державних адміністрацій. Керівники закладів охорони здоров’я, які мають медичну освіту, також проходять атестацію в комісіях вищого рівня – департаментів чи МОЗ – щоб уникнути конфлікту інтересів.

Питання: Як формуються атестаційні комісії та хто до них входить?

Відповідь. Атестаційну комісію формує керівник закладу наказом. Вона повинна складатися з:

• голови комісії (зазвичай заступник директора або головний лікар),
• заступника,
• секретаря,
• представника відділу кадрів,
• від трьох до п’яти членів – лікарів чи інших професіоналів відповідної спеціальності.

Якщо обсяг роботи великий, можна створювати кілька секцій за різними спеціальностями. До складу комісії не можуть входити особи, які працюють у підпорядкуванні працівника, що атестується, або мають конфлікт інтересів. Перед засіданням комісія отримує список працівників, чиї сертифікати закінчуються, та їхні портфоліо. Члени комісії заздалегідь знайомляться з документами та готують запитання.

Питання: Які документи потрібно подавати для атестації?

Відповідь. Пакет документів залежить від мети атестації:

• Підтвердження рівня професійної кваліфікації (чергова атестація). Працівник не подає заяви; відділ кадрів готує атестаційний лист (додаток 3) та передає його разом із портфоліо до комісії. У листі зазначається стаж роботи, попередня атестація, кількість набраних балів БПР за кожний рік, наявність обов’язкових тем, дані про дисциплінарні стягнення. Крім того, додаються копії дипломів, сертифікатів спеціаліста, довідка про знання державної мови, копії трудової книжки.
• Присвоєння вищого рівня професійної кваліфікації. Крім атестаційного листа та портфоліо, необхідно подати заяву (не пізніше 1 березня або 1 вересня), документи, що підтверджують виконання вимог професійного стандарту для наступного рівня (наприклад, тривалість стажу, виконані операції, наукові публікації). Заяви приймають відділ кадрів та секретар комісії. Якщо працівник подає документи після встановленого строку, комісія розгляне їх під час наступного засідання.

Питання: Які рішення може ухвалити атестаційна комісія і за якими критеріями вона оцінює кандидатів?

Відповідь. За підсумками розгляду портфоліо та документів комісія може прийняти одне з рішень:

1. Підтвердити наявний рівень професійної кваліфікації. Це стандартне рішення для тих, хто набрав необхідну кількість балів БПР, пройшов усі обов’язкові теми, має достатній стаж роботи та не має дисциплінарних порушень. Працівник отримує сертифікат (форму бланку затверджено наказом) і може далі працювати без змін.
2. Присвоїти вищий рівень професійної кваліфікації. Рішення ухвалюється, якщо працівник виконав вимоги професійного стандарту для вищого рівня (часто це певний стаж, додаткові знання, наукові досягнення, викладацька діяльність) та подав заяву. Комісія ретельно аналізує портфоліо, може запросити рекомендації, відгуки, протоколи клініко‑експертних комісій. У разі позитивного рішення працівник отримує сертифікат з новим рівнем.
3. Відмовити в присвоєнні вищого рівня (з одночасним підтвердженням наявного рівня). Таке рішення приймається, якщо працівник не набрав достатньо балів або не відповідає стандарту. У цьому разі працівник може повторно подати документи на підвищення через рік або після усунення недоліків.
4. Відмовити у підтвердженні кваліфікації та направити на відновлення професійної діяльності. Це найсуворіше рішення, яке застосовується, якщо працівник не набрав мінімального річного чи сумарного обсягу балів БПР, має серйозні дисциплінарні порушення чи відсутній стаж. У такому разі працівника переводять на посаду стажиста з обмеженням самостійної практики до проходження відновлення.

Критерії оцінювання базуються на: (1) сумі балів БПР за 5‑річний період; (2) виконанні обов’язкових тем; (3) відповідності професійним стандартам; (4) наявності/відсутності дисциплінарних стягнень та недоброчесних дій; (5) дотриманні термінів подачі документів. Комісія також аналізує відгуки пацієнтів, результати клініко‑експертних комісій, дані внутрішнього контролю якості та безпеки.

Питання: Які строки подачі документів?

Відповідь. Для тих, хто претендує лише на підтвердження рівня кваліфікації, документи (портфоліо та атестаційний лист) подаються відділом кадрів автоматично. Для тих, хто бажає підвищити рівень, документи треба подати до 1 березня (щоб розглянути у квітні) або до 1 вересня (щоб розглянути у жовтні). Якщо строк дії сертифіката спливає у другому кварталі, оптимально подавати до 1 березня; якщо у четвертому – до 1 вересня.

6. Відновлення професійної діяльності

Питання: Що таке відновлення професійної діяльності і коли воно потрібне?

Відповідь. Відновлення професійної діяльності – це спеціальна процедура повернення працівника до самостійної роботи, якщо він тривалий час не практикував або не зміг підтвердити/присвоїти кваліфікацію. Наказ № 650 передбачає кілька випадків, коли необхідно проходити відновлення:

• Відсутність практики за спеціальністю понад 3 роки. Якщо лікар, медсестра чи фармацевт не працював за фахом більше трьох років (крім декретної відпустки до трьох років), його можуть перевести на посаду стажиста. Для повернення він повинен пройти підготовку у закладі післядипломної освіти за спеціальністю, скласти атестацію та отримати новий сертифікат про професійну кваліфікацію.
• Позбавлення права займатися діяльністю за рішенням суду. Після відбуття покарання або закінчення строку позбавлення права людині необхідно відновити кваліфікацію через навчання.
• Відмова в атестації. Якщо атестаційна комісія відмовила у підтвердженні/присвоєнні кваліфікації через недостатню кількість балів БПР або грубі дисциплінарні порушення, працівника направляють на відновлення.

Відновлення здійснюється шляхом навчання в закладах вищої та післядипломної медичної освіти (наприклад, Ужгородський національний університет, національні академії післядипломної освіти тощо). Навчання може бути індивідуальним, залежно від обставин (скорочена програма для тих, хто був мобілізований та працював за фахом на фронті). Після навчання працівник складає іспит, отримує сертифікат і може повернутися до роботи.

Питання: Що робити, якщо за рік не набрано потрібних 50 або 30 балів?

Відповідь. Недоотримання балів не означає автоматичної заборони працювати. Однак для успішної атестації за п’ятирічний період сумарна кількість балів повинна становити щонайменше 250 (для лікарів, фармацевтів та інших професіоналів) або 150 (для медичних сестер та фахівців). Якщо у певному році ви набрали лише 30 із 50 балів, у наступному році потрібно компенсувати недостачу та дотримуватися обмеження різноманітності. Якщо систематично не набирати річний мінімум, комісія може відмовити у підтвердженні кваліфікації та відправити на відновлення професійної діяльності. Тому важливо рівномірно планувати БПР, щоб не накопичувалося відставання.

Питання: Як проходить процес відновлення: які кроки має зробити працівник?

Відповідь. Алгоритм виглядає так:

1. Звернутися до керівника закладу із заявою про відновлення або отримати направлення від атестаційної комісії.
2. Вибрати заклад післядипломної освіти (університет або інститут), який має право проводити спеціалізацію чи стажування за потрібною спеціальністю. Наприклад, факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки УжНУ надає програми для різних спеціальностей.
3. Пройти програму відновлення, що включає лекції, практичні заняття та стажування. Тривалість залежить від причини відновлення: для тих, хто не практикував понад три роки, курс може тривати 3–6 місяців; для осіб, які були мобілізовані й практикували у бойових умовах, – коротша програма.
4. Скласти атестаційний іспит у кінці програми. Успішне складання іспиту підтверджує, що працівник відновив навички та знання.
5. Отримати сертифікат про професійну кваліфікацію та повернутися до самостійної практики.

Питання: Що означає «недоброчесність» або дисциплінарне порушення у контексті атестації?

Відповідь. Недоброчесність означає порушення професійних обов’язків або етичних принципів. До порушень відносять:

• Неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до шкоди пацієнтові.
• Порушення лікарської таємниці, розголошення персональних даних.
• Залучення до корупційних дій, фальсифікації документів або сертифікатів БПР.
• Неетичне ставлення до пацієнтів або колег (дискримінація, агресія, булінг).

Якщо під час перевірки портфоліо або за результатами внутрішніх розслідувань установи виявляють серйозні порушення, комісія може призначити позачергову атестацію чи направити працівника на відновлення. Таким чином, набір балів БПР – це лише частина вимог; важливим є також дотримання етики й професійних стандартів.

Питання: Чи можна повернутися до професійної діяльності після відсутності практики або порушення?

Відповідь. Так. Метою відновлення є забезпечити, щоб працівник актуалізував свої знання та навички. Якщо людина пройшла курс відновлення, склала іспити та отримала сертифікат, вона повертається до роботи на загальних підставах. Час роботи на посаді стажиста зараховується до загального стажу. Для мобілізованих медиків, які працювали за спеціальністю у військових госпіталях, зараховується професійна діяльність під час служби, тому програма відновлення може бути скороченою.

7. Роль провайдерів БПР і приклад УжНУ

Питання: Хто може бути провайдером БПР?

Відповідь. Провайдером БПР може бути будь‑яка юридична особа або фізична особа‑підприємець, яка відповідає вимогам Положення про систему БПР (постанова КМУ № 725). Це можуть бути заклади вищої освіти, науково‑дослідні інститути, медичні асоціації, фахові школи, спеціалізовані тренінгові компанії. Провайдер повинен отримати статус провайдера БПР, бути внесеним до реєстру МОЗ та реєструвати кожний захід у електронній системі БПР. Тільки сертифікати, видані акредитованими провайдерами, зараховують бали.

Питання: Як перевірити, чи захід та провайдер є зареєстрованими?

Відповідь. На сайті МОЗ або Центру тестування публікується реєстр провайдерів БПР та реєстр освітніх заходів. Перед реєстрацією на курс слід перевірити, чи обраний провайдер є у списку. Також у реєстрі заходів зазначено, для яких спеціальностей зараховуються бали. Наприклад, конференція з кардіології може бути зарахована лікарям‑кардіологам, але не дасть балів фармацевтам. Якщо заходу або провайдера немає в реєстрі, сертифікат за нього не буде зарахований при атестації.

Питання: Які документи має видавати провайдер після завершення заходу БПР?

Відповідь. Провайдер зобов’язаний видати сертифікат встановленого зразка, у якому зазначаються: назва заходу, його статус (формальна, неформальна чи інформальна освіта), тривалість у годинах, кількість нарахованих балів, спеціальності, для яких зараховуються бали, дата проведення, номер реєстрації заходу в системі БПР та дані слухача (ПІБ, спеціальність, місце роботи). Сертифікат повинен бути засвідчений печаткою провайдера та підписом відповідальної особи.

Питання: Чому важливо обирати надійного провайдера та як це робити? Чи може УжНУ допомогти?

Відповідь. Якість освіти та достовірність документів мають вирішальне значення. Ненадійний провайдер може видавати сертифікати без реального навчання або не реєструвати заходи у системі БПР, через що бали не зараховуються. Щоб уникнути проблем:

• Перевіряйте реєстр провайдерів та заходів.
• Обирайте заклади з довгою історією і академічним авторитетом. Наприклад, Ужгородський національний університет (УжНУ) є акредитованим провайдером БПР. Його факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки проводить тематичні удосконалення, семінари, тренінги, онлайн‑курси для лікарів, медсестер, фармацевтів, професіоналів з вищою немедичною освітою. Курси УжНУ охоплюють усі актуальні напрями, у тому числі обов’язкові теми (етика, комунікація, цифрові навички, інфекційний контроль, неві&
  Категорії:
  • Навчально-науковий інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки
  Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter.