Новини

25.06.2021
1334

Абітурієнти та лікарі: враження від навчання на факультеті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки

Абітурієнти та лікарі: враження від навчання на факультеті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки

Ми завершуємо цикл розповідей про навчання студентів на різних факультетах УжНУ матеріалом про особливий підрозділ. Факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки займається післядипломною освітою лікарів та доуніверситетською підготовкою вступників. В стінах факультету проходить підготовка та підвищення кваліфікації фахівців (інтернатура, магістратура, клінічна ординатура, спеціалізація, курси тематичного удосконалення та передатестаційні цикли) з 30 медичних спеціальностей. Післядипломна підготовка лікарів ділиться на ряд напрямів і включає в себе підготовку в інтернатурі, а також підвищення кваліфікації лікарів. Інтернатура триває від 1,5 до 3 років. За рік на ФПОДП навчається близько 1400 лікарів-курсантів. Кількість інтернів щороку становить  біля 450 осіб. Тож загалом на факультеті навчається майже 1850 медиків щорічно. Також молодь може навчатися в клінічній ординатурі та аспірантурі.

Крім цього, на факультеті діє Центр доуніверситетської підготовки та роботи з іноземними громадянами. Тут на підготовчих курсах з підготовки до ЗНО навчаються учні 9-11 класів  спеціалізованих та загальноосвітніх шкіл, випускники, що вже мають базову чи повну загальну середню освіту. Також на факультеті діє підготовче відділення з підготовки до вступу іноземних громадян. Зважаючи на таку багатогранність освітньої роботи факультету, ми поспілкувалися із представниками різних напрямків підготовки, та дізналися, в чому ж полягають особливості навчання на факультеті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки.

 

Юрій-Мар'ян Плоскіна, лікар-інтерн, спеціальність «Внутрішні хвороби».

Чому ви вибрали для здобуття вищої освіти УжНУ? Чому саме цей факультет?

Після закінчення медичного факультету будь якого ВНЗ випускникам, щоб стати лікарями-спеціалістами, потрібно пройти інтернатуру. Мій випадок - не виключення. Я закінчив медичний факультет ДВНЗ «УжНУ», прожив в місті Ужгород вже цілих 7 років, і, насправді, знав, що інтернатуру буду проходити також тут, адже вже маю тут житло, та й саме місто мені до душі. Зараз я навчаюся на факультеті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки УжНУ, спеціальність «Внутрішні хвороби».

 Якими були перші враження від навчання? Воно було саме таким, яким ви його уявляли?

Перше, що приходить на думку, це різниця в ставленні: до інтерна вже ставляться не просто як до студента, а як до колеги і це, звичайно, викликає повагу. У перші декілька тижнів навчання було таке, яким ми його і уявляли - цикли з викладачами, професорські обходи пацієнтів, все чітко, структуровано. Усе це було добре, поки пандемія не внесла свої корективи…Доступ до пацієнтів став обмеженим через карантин, навчання перейшло на дистанційну форму. Декан ФПОДП УжНУ, І.В. Чопей неодноразового наголошував, що стати хорошим лікарем займаючись тільки дистанційно - неможливо. Ми всі стали заручниками ситуації і, звичайно, якість навчання трохи погіршилася. Але, зрештою, кількістю і якістю теоретичного матеріалу я залишився задоволений.

Яке слово краще характеризує ваш навчальний процес (важко, цікаво, захоплююче, весело, складно)? Аргументуйте.

Якщо говорити про навчання на медичному факультеті, то на думку в першу чергу приходить слово «важко». Коли випускник приходить зі школи і його на першій же парі змушують вивчати відростки хребця на латині, то це, звичайно, важко і кидає в шок, але людина вміє до всього адаптуватися, і згодом безсонні ночі перед заліками та екзаменами стають нормою. Навчання ж на інтернатурі - зовсім інша річ. Це цікаво, адже в тебе вже є певний багаж знань, залишається тільки підчитувати нову інформацію, заповнювати прогалини в старій і переймати досвід від викладачів та лікарів.

Чи рекомендуєте для вступу цьогорічним вступникам УжНУ?

Я можу сміливо рекомендувати цьогорічним вступникам ФПОДП УжНУ! Теоретичний матеріал, протоколи лікування не відрізняються в Ужгороді, в Києві, у Львові чи в Одесі, тому все залежить тільки від нас!

 

Наталія Понзель, клінічний ординатор кафедри терапії та сімейної медицини ФПОДП, асистент кафедри фундаментальних медичних дисциплін, Медичний факультет №2.

Якою була Ваша мотивація взяти участь у підвищення кваліфікації на факультеті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки?

В клінічну ординатуру я йшла за поглибленням професійних знань та навичок. Мені хотілося здобути побільше досвіду ведення складних пацієнтів із різноманітною патологією, поглибити знання про рідкісні та складні для діагностики і лікування захворювання.

У чому полягає особливість Вашого навчання на факультеті, та у якій формі воно відбувається?

Навчання в клінічній ординатурі відрізняється від звичного для більшості з нас. Воно стаціонарне, але пар та лекцій немає. При цьому, клінічні ординатори не мають часу сумувати). Молоді лікарі зайняті практичною роботою, ведуть пацієнтів в різних відділеннях. Я навчаюся на кафедрі терапії та сімейної медицини, тому працюю в основному в терапевтичному та поліклінічному відділеннях нашої лікарні. За час навчання бачила десятки різноманітних клінічних випадків, брала участь в лікарських обходах та клінічних розборах складних пацієнтів. Що я отримала для себе? Систематизувала знання в діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань.  Покращила навички спілкування та й взагалі роботи з пацієнтами. Крім цього отримала досвід наукової роботи. Я брала участь в  написанні наукових статей та виступала на науковій конференції. Також мала змогу побачити, як проводяться клінічні дослідження нових препаратів, що для мене було вперше і дуже цікаво.

Загалом, це навчання додало впевненості та професійних знань мені, як молодому лікарю.

Чи рекомендуєте ви післядипломну освіту лікарів на факультеті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки?

Звичайно рекомендую. Я взагалі вважаю, що клінічна ординатура потрібна кожному лікарю. Тут ви отримаєте цінний досвід, що так важливий на початку вашого професійного життя.

 

Олеся Горленко, доктор медичних наук, професор,  зав. кафедри дитячих хвороб медичного факультету УжНУ»

Якою була Ваша мотивація взяти участь у підвищення кваліфікації на факультеті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки?

Підвищення кваліфікації є обов’язковою складовою безперервного професійного розвитку для лікарів різних спеціалізацій.

У чому полягало підвищення кваліфікації на факультеті, та у якій формі воно відбувалося?

Підвищення кваліфікації клініциста відбувається у безпосередньому контакті з пацієнтом. На жаль, частково, короткотривалі курси проводили  online на платформі e-learn, згідно карантинних вимог часу. Здійснювалося відновлення базових знань та додавання актуальної інформації із клінічної дисципліни, зокрема, клініко-параклінічних даних, інструментальних методів діагностики, розуміння фармакодинаміки та фармакокінетики основних лікарських засобів. Звичайно, із наступним контролем знань у тестовому режимі та усного опитування на платформі Google Meet.

Чи рекомендуєте ви післядипломну освіту лікарів на факультеті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки?

Звичайно, я буду рекомендувати своїм колегам використати всі можливості післядипломної освіти у нашому рідному університеті. Хочеться розказати колегам про витоки нашої лікарської практики у Закарпатті, які розпочиналися із визначних клініцистів, які навчалися у Віденському, Дебреценському університеті та престижних медичних закладах України. Медичні знання передавалися із покоління в покоління. Медична еліта нашого краю завжди славилася високопрофесійними підходами до ведення хворого. Одним із яскравих представників є і професор Чопей Іван Васильович, який очолює факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки ДВНЗ «УжНУ» і максимально сприяє його постійному росту та розвитку.  Отже, я раджу колегам продовжувати свій професійний ріст у рідному університеті.  Наш  університет є привабливим також і для колег із інших областей України, які здійснюють цикли спеціалізації та підвищення кваліфікаціі на наших клінічних базах, як в професійному напрямку, так і в багатьох соціальних особливостях нашого краю.

 

Жанна Петканич, слухачка підготовчих курсів, абітурієнт:

Якою була Ваша мотивація взяти участь у навчанні на підготовчих курсах?

Я прагнула покращити свої знання з предметів, які будуть необхідні для вступу та хотіла отримати хороші бали на ЗНО.

Чи є ефективним навчання на підготовчих курсах  та у якій формі воно відбувається?

Так, навчання є дуже ефективним  та зручним. Цього року ми навчалися дистанційно, проте це ніяк не вплинуло на якість знань, адже викладачі чудово подавали матеріал, відповідали на питання та пояснювали незрозуміле.

Чи рекомендуєте ви навчання на підготовчих курсах майбутнім абітурієнтам?

Обрати підготовчі курси в УжНУ - один із найкращих способів підготовки до ЗНО. Багато моїх друзів теж відвідували їх, отримали повноцінну базу знань, що дозволило їм гарно здати ЗНО, а тому мають можливість вступити на омріяну спеціальність до обраного вузу.

 

 

 

Підготував Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр

 

 

Категорії: