Єднання культур через міжнародну співпрацю

  Обмін досвідом, думками та розширення знань про різні країни світу у міжнародному проєкті задля досягнення транскультурної компетентності – усе  це в черговий раз стало можливим для активних студентів УжНУ в рамках партнерської співпраці з університетами Аргентини, Еквадору, Мексики, Домініканської Республіки, Туреччини, Великобританії, Чехії та України. Серед учасників весняного семестру 2023 / 2024 навчального року у проєкті “Епістемічна справедливість: транскультурна компетентність і стійкість ідентичності” були: Universidad del Azuay (Ecuador), Masaryk University (the Czech Republic), Pontificia Universidad Católica Madre y Maestra (Dominican Republic), Catholic University of Salta (Argentina), University College London (the UK), з боку України, Горлівський інститут іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» та Ужгородський національний університет. 

Це вже третій етап проєкту партнерства, спрямований на покращення взаєморозуміння між народами з різних куточків світу, зокрема поглиблення  глобальної обізнаності та вміння коректно взаємодіяти в міжкультурному середовищі. На основі матеріалу зібраного в ході реалізації проєкту підготовлена та подана спільна стаття, яка наразі проходить процедуру рецензування. Її авторами є викладачі із вищезазначених вишів, що задіяні у проєкті. 

Кожен університет мав змогу представити власну країну, закцентувавши увагу, за власним баченням, на важливих та актуальних моментах. Таких презентацій, протягом чотирьох сесій тривалістю в півтори години, було вісім. Зокрема, команда студентів УжНУ, на чолі з координаторкою Антоніною Булиною, в ході презентації своєї країни розповіли історію Анжели Бабкіної — жінки, що народилась та виросла в місті Іловайську Донецької області, проте через російсько-українську війну була вимушена неодноразово мігрувати в межах країни. На основі інтерв’ю, яке було проведено самими студентами та із супроводом А. Булини, вдалось розкрити унікальність й розмаїтість України та українців. Говорили й про стереотипи щодо українців з різних регіонів, ВПО та про жахливу війну, її вплив на громадян та громади. Адже, з огляду на події сьогодення, розповідаючи про Україну неможливо не зупинитися на цьому. Основною метою для української команди, безперечно, було представлення нашої Батьківщини як сучасної, європейської, неймовірно сильної країни з безстрашним та незламним народом. 

Після виступу команд кожного з партнерських університетів учасники мали час на обговорення відповідей до заздалегідь підготовлених питань (на основі презентації) про ту чи іншу країну та обміну міркуваннями стосовно окреслених аспектів в окремих Zoom-кімнатах по 5-10 учасників, обов’язково з різних задіяних університетів (країн). Саме ці розмови, окрім очевидних цілей проєкту, стали цінним досвідом для студентів. Завдяки тому, що комунікація відбувалась англійською, це створило сприятливу нагоду для практики, особливо для тих з учасників, хто ще не подолав мовний бар’єр. Саме за це висловлює вдячність проєкту студентка 1-го курсу факультету іноземної філології Владислава Мішко: “Це був мій перший досвід міжнародної комунікації, та, сподіваюся, не останній. Під час та по закінченню проєкту я мала змішані емоції. Було важко переступити мовний барʼєр, але з допомогою інших учасників мені вдалося більш детально розібратися в темі проєкту та спілкуватися невимушено” – ділиться враженнями дівчина. Такої думки й третьокурсниця Юлія Панфілова з філологічного факультету: “Цей досвід допоміг мені відчути різноманіття культур країн-учасниць, адже з представниками деяких з них я комунікувала вперше. Звісно, що мовний бар`єр міг дещо ускладнити комунікацію між нами, проте він також покращив наше вміння адаптуватися в середовищі, яке відрізняється від звичного.”

Не дивлячись на розбіжності в культурі чи трактуванні певних соціальних питань, спілкування з іноземними студентами відбувалось легко й невимушено. Подібні обговорення допомогли усім сторонам зрозуміти позиції одне одного, а для когось навіть стали поштовхом до перегляду власних переконань. 

Усі студенти-учасники з ужгородського університету, незалежно від факультету, спеціальності, рівня досвідченості з огляду участі в міжнародних проєктах та відкритості в спілкуванні з іноземними колегами, залишились дуже задоволеними участю. Ділиться своїми очікуваннями та враженнями від проєкту й студентка 4-го курсу факультету іноземної філології Канюка Ксенія: “Причиною моєї участі у проєкті «Epistemic Justice: Transcultural competence and the Sustainability of Identity» є бажання пізнавати новий, невідомий раніше світ та можливість комунікувати. Усвідомлення того, що на Землі 7 мільярдів людей і близько 1 мільярд – це твої однодумці, не давало мені спокою.” Вона розповідає, що найцікавішим для неї був саме процес створення нашого виступу на цьому заході, оскільки це була плідна та захоплююча командна робота. “Учасники нашої команди – це люди, від яких віє натхненням, які заряджають своєю позитивною енергією. Хочеться також висловити вдячність Антоніні Михайлівні, прекрасній людині та викладачці, яка супроводжувала нашу участь впродовж всього періоду, підтримуючи та наставляючи нас на правильний шлях міжнародної взаємодії й не тільки.” Про досвід спілкування з іноземними колегами дівчина відгукається з особливою теплотою: “Дивовижно, як відносно однієї теми може бути так багато різних поглядів та шляхів дослідження, це допомагає зрозуміти її з усіх сторін. Звичайно, спілкування з новими людьми обов'язково чогось навчає, навіть якщо їхня присутність у нашому житті дуже швидкоплинна.”

“Глобальні партнерства на кшталт цього, - зауважують Мирослава Лендєл та Оксана Свєженцева, - дозволяють підвищити ефективність розв'язання глобальних проблем, а отже, забезпечити сталий суспільний розвиток”. Антоніна Булина розповідає, що такі віртуальні майданчики, де в синхронному режимі є можливість, буквально, вчитися як вибудовувати комунікацію, знаходити розуміння мирним шляхом з представниками із близьких та далеких країн, мають здатність, творити реальність, де немає війн.    

Мені особисто, як учасниці проєкту, такі події видаються одним з найкращих видів позааудиторної діяльності. Я неймовірно тішуся спілкуванню з іноземцями, вивчаючи таким чином усе розмаїття нашої планети. Адже окрім тем, на розкриття та обговорення яких був спрямований проєкт, я також дізналася про особливості природи, традицій та суспільно-політичного устрою країн, назви яких раніше зустрічала лише в книгах чи на просторах Інтернету. Спілкування з жителями Південної Америки хоч й зовсім трохи, проте наблизило мене до розуміння їхньої культури та навіть наштовхнуло на думку  про відвідання тих країв у майбутньому. Завдяки можливості взаємодіяти зі студентами з Глобального Півдня та Глобальної Півночі під час кожної з сесій, з деякими учасниками мені вдалось навіть обмінятись контактами і ми продовжуємо дружнє спілкування та пізнання культур один одного. Я дуже ціную та дякую університету, його викладачам та координаторам проєктів за подібні можливості і щиро раджу отримати подібний досвід усім студентам. Адже зараз, в сучасному, інклюзивному та розвиненому суспільстві, обов’язком кожного з нас є прагнення до розширення своїх горизонтів, глибинного осягнення світу, в якому ми живемо. Це допоможе стати більш відкритими та толерантними громадянами глобального суспільства, яке прагне до гармонії, співпраці та взаємоповаги. 

Олександра Свєженцева

учасниця проєкту та студентка відділення журналістики

 

• Міжнародна співпраця